Постанова 4824 № 758/17176/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №33/824/1168/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 червня 2022 року місто Київ справа № 758/17176/21 Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 17 грудня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а матеріали справи повернути на новий розгляд до Подільськог районного суду міста Києва для виконання недоліків та для доопрацювання. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що про розгляд справи 17 грудня 2021 року він не був судом належним чином повідомлений судовою повісткою чи СМС повідомленням, з матеріалами справи він не знайомий, копію протоколу про адміністративне правопорушення він не отримував, йому не відомо за яким нормативним актом - ст. КУпАП розглядалася справа, тому йому не відомий результат прийнятого рішення за постановою. Вказував, що матеріали адміністративні матеріали надійшли до суду на розгляд з органу поліції з порушенням п.3.2 розділу III Наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16 лютого 2015 року №3/02-15 «Про порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», оригінал справи про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом у триденний строк з моменту його складення надсилається до районного, районного у місті (міського, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення. Зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення має важливе значення для процесу доказування за умови, якщо він правильно складений, а тому в протоколі повинні об`єктивно відбиватися відомості, що мають значення для розгляду справи по суті. Вказував, що у випадках складання протоколу без додержання вимог ст.256 КУпАП суддя зобов`язаний своєю постановою повернути протокол відповідному органу для належного оформлення. Також ОСОБА_1 просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 17 грудня 2021 року. Посилався на те, що копію постанови він не отримував, 28 грудня 2021 року подав апеляційну скаргу, однак постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2022 року його апеляційну скаргу було повернуто. Відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом. Як вбачається з матеріалів даної справи, розгляд по ній неодноразово відкладався, у зв`язку з клопотаннями ОСОБА_1 18 травня 2022 року Київським апеляційним судом на заяву ОСОБА_1 було направлено від скановану копію даної справи №758/17176/21. У судове засідання апеляційного суду, призначене на 14 червня 2022 року о 14.20 год., ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки не повідомив. А відтак, суд апеляційної інстанції вважає неявку ОСОБА_1 такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи та вважає можливим розглядати справу за його відсутності. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 17 грудня 2021 року. доказів отримання вказаної постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Апеляційна скарга вперше була подана 28 грудня 2021 року, однак постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто апелянту. Повторно ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на постанову суду від 17 грудня 2021 року - 07 лютого 2022 року. Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити. Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103. За правилами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Згідно з п.п.2, 6, 7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№206889, 18 жовтня 2021 року о 14.10 год. в місті Києві по вул. Рилєєва, 7/11, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «CITROEN XSARA PICASSO», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності свідка під відео з камери №АА00004, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме: відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 18 жовтня 2021 року серії ААД№206889; відеозаписом з камери №АА00004; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 18 жовтня 2021 року; рапортом інспектора взводу 2 роти 4 батальйону 4 полку 1 УПП у місті Києві ДПП Куракса І. З відео з камери №АА00004 вбачається, що водій ОСОБА_1 на питання поліцейського чи згоден він пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на приладу «Драгер» чи у лікаря-нарколога, останній відмовився (відео час 14:52:47, 14:55:05-14:55:21, 14:56:29). Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України. Оскільки, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому відсутні підстави вважати, що працівниками поліції порушено ст.266 КУпАП. З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. В апеляційній скарзі відсутні доводи щодо заперечення висновків суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що: протокол про адміністративне правопорушення має важливе значення для процесу доказування за умови, якщо він правильно складений, а тому в протоколі повинні об`єктивно відбиватися відомості, що мають значення для розгляду справи по суті; у випадках складання протоколу без додержання вимог ст.256 КУпАП суддя зобов`язаний своєю постановою повернути протокол відповідному органу для належного оформлення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06 листопада 2015 року встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху). Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№206889, він складений з додержанням вимог статті 256 КУпАП та відповідає вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06 листопада 2015 року. Таким чином, будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції не встановлено. Посилання в апеляційній скарзі на порушення п.3.2 розділу III Наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16 лютого 2015 року №3/02-15 «Про порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки сфера регулювання цього Порядку поширюється на протоколи про адміністративні правопорушення, що передбачені статтями 188-39, 188-40 та 212-3 КУпАП. Що стосується посилання в апеляційній скарзі на те, що про розгляд справи в суді першої інстанції 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 не був судом належним чином повідомлений, то право на надання доказів та пояснень ОСОБА_1 було в повній мірі реалізовано в суді апеляційної інстанції, чим останній не скористався. Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п.2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено. Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_3 у строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 17 грудня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 17 грудня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: Борисова О.В.