Постанова 4809 № 405/7402/20

ПОСТАНОВА Іменем України 23 червня 2022 року м. Кропивницький справа № 405/7402/20 провадження № 22-ц/4809/651/22 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Карпенка О. Л., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Кіровоградське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», особа, яка подала апеляційну скаргу - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2022 року у складі судді Драного В. В. і В С Т А Н О В И В : В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кіровоградського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та просила стягнути на свою користь суму залишку вкладу в розмірі 2 022,89 доларів США, відсотки за депозитом в розмірі 758,40 доларів США, пеню в розмірі 88 542,40 грн, інфляційні втрати в розмірі 31 635,60 грн, три відсотка річних в розмірі 306,43 доларів США, моральну шкоду в розмірі 5 000 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 грн. Позовна заява мотивована тим, що 07.04.2015 між сторонами було укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 12014210 «Капітал», на виконання якого позивач передала в управління банку грошові кошти в розмірі 2022,89 доларів США на строк 6 місяців до 07.10.2015 включно зі сплатою процентів. 12 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до банку із заявою про повернення вкладу (депозиту), однак, відповідач вклад у повному обсязі не повернув, а залишок вкладу складає 2022,89 доларів США. На неодноразові звернення позивача відповідач повідомляє, що повернути вклад немає можливості, у зв`язку зі здійсненням досудового розслідування в кримінальному провадженні за фактом здійснення працівниками банку сумнівних операцій по рахунках клієнтів. Позивач вважає, що дії відповідача є такими, що порушують положення укладеного між ними договору, законодавство та її права як споживача. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що за весь час невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором вкладу їй була завдана моральна шкода, що виразилася в душевних стражданнях і переживаннях, так як позивач розраховувала на чесність та порядність даної банківської установи. Відмова у поверненні вкладу порушила плани позивача в частині розпорядження власними коштами та стала для неї шоком від нахабства і незаконності дій відповідача стосовно своїх вкладників, які довірилися банку, а у відповідь отримали невдячність та недбале ставлення до виконання банком своїх зобов`язань. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Кіровоградського обласного управління про стягнення грошових коштів та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Кіровоградського обласного управління (25006, м. Кропивницький, вул. Декабристів, 9, код ЄДРПОУ 09323408) на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором № 12014210 на вклад «Капітал» на ім`я фізичної особи від 07.04.2015 у розмірі: 2 022,89 доларів США, що в еквіваленті становить 57 409 грн 61 коп; відсотки за депозитом в сумі 75,85 доларів США, що в еквіваленті становить 2 152 грн 62 коп; 3 % річних в сумі 182,06 доларів США, що в еквіваленті становить 5 166 грн 86 грн; пеню в сумі 88 542 грн 40 коп, а також моральну шкоду в сумі 2 000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Кіровоградського обласного управління (25006, м. Кропивницький, вул. Декабристів, 9, код ЄДРПОУ 09323408) в дохід держави судовий збір в сумі 1 552,71 грн. Рішення суду мотивовано тим, що позивач довела належними та допустимими доказами факт наявності між сторонами договірних зобов`язань, внесення позивачем коштів в якості банківського вкладу в АТ «Ощадбанк», звернення до банку 12.01.2019 із заявою про витребування вкладу, завдання їй моральної шкоди, а відповідач дані обставини належними та допустимими доказами не спростував. Крім того, суд першої інстанції вважав, що доводи відповідача про те, що Кіровоградське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» являється філією, а не юридичною особою, а тому є неналежним відповідачем є надуманими та безпідставними, оскільки норми ч. 1 ст. 92, ст. 95 ЦК України прямо та однозначно передбачають можливість філії як відокремленого підрозділу юридичної особи здійснювати всі або частину функцій юридичної особи, в тому числі бути стороною у справі. В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі АТ «Ощадбанк») з урахуванням доповнень до апеляційної скарги просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2022 року в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не було надано до суду першої інстанції доказів виникнення між сторонами у справі відносин договору банківського вкладу, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази укладення в письмовій формі договору банківського вкладу, а саме відсутній сам договір (оригінал або його копія в належній якості) та відсутній належний доказ внесення коштів на депозитний рахунок в АТ «Ощадбанк» у розмірі 2 022,89 доларів США. Крім того, виходячи з обсягу задоволених позовних вимог, судом першої інстанції не було звернуто уваги на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення з банку 3 % річних та пені, а сама методика нарахування пені не відповідає вимогам законодавства. Визначаючи розмір завданої ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5 000 грн, остання не зазначила, яким чином вона нарахувала вказану суму та до позовної заяви не надала розрахунку визначення суми моральної шкоди, а також докази на підтвердження вказаного розрахунку. Частково задовольняючи позовні вимоги до філії Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк», суд першої інстанції не звернув увагу, що позов пред`явлено до Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк», яке є філією та не має статусу юридичної особи, а тому не може бути відповідачем у справі. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою. За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки, ціна позову становить 3 087,72 доларів США (в еквіваленті станом на день подання позову становить 86 785,62 грн) та 125 178 грн, а всього 211 963,62 грн, тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2022 становить 248 100 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, а провадження у справі закриттю, з огляду на таке. З урахуванням вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає. Судом першої інстанції встановлено, що 07.04.2015 АТ «Ощадбанк» в особі завідуючої операційного сектору ТВБВ № 10010/093 Струк Ю. В. та ОСОБА_1 (вкладник) уклали договір № 12014210 на вклад «Капітал» на ім`я фізичної особи. Згідно умов вказаного договору вкладник вносить, а банк приймає на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 кошти у розмірі 2 022,89 доларів США строком на 6 місяців. Днем повернення даного депозиту є 07.10.2015. Процентна ставка - 7,5 %, які нараховуються щомісячно. Відповідно до п. 2.5 цього договору якщо вкладник в день повернення депозиту не з`явився в установу банку для його отримання, строк дії даного договору та зберігання депозиту автоматично продовжується на 6 місяців, на умовах, що діятимуть в банку по даному виду вкладу на момент подовження. Сторони погодили, що строк зберігання депозиту та дія цього договору не подовжується автоматично у випадку розміщення банком публічного письмового оголошення в установі банку, в якому зазначається дата, з якої автоматичне подовження строку зберігання депозиту та дії цього договору не здійснюватиметься. Згідно п. 3.1, п. 3.4 цього договору вкладник має право до закінчення строку дії договору витребувати з рахунку всю суму депозиту або його частину. Вкладник зобов`язується при намірі витребування з рахунку всієї суми депозиту або його частини до закінчення строку дії договору письмово повідомити банк про дату та розмір витребування коштів з рахунку не менш ніж за 5 робочих днів до дня витребування. 12.01.2019 ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» із заявою про виплату грошових коштів по депозитному договору. Листом від 08.02.2019 банк повідомив їй, що відділом розслідування ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом здійснення працівниками ТВБВ № 10010/093 сумнівних операцій по рахунках клієнтів банку. Також, у листі вказано, що матеріали ОСОБА_1 є частиною даного кримінального провадження, а для можливості виплат по вкладам банк проводить ряд дій, спрямованих на вирішення питань по поверненню коштів кожного вкладника окремо. Крім того, банк повідомив позивача, що в рамках кримінального провадження по матеріалам внесення коштів по депозитному договору буде проведено почеркознавчу експертизу, а після надання висновку експерта, який підтвердить підпис позивача в документах на отримання коштів, банк прийме рішення про повернення коштів. В подальшому, позивач 16.07.2019 повторно звернулася до відповідача із заявою про виплату грошових коштів по депозитному договору. Листом від 02.08.2019 банк повідомив здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом здійснення працівниками ТВБВ № 10010/093 сумнівних операцій по рахунках клієнтів банку та належність матеріалів ОСОБА_1 до даного кримінального провадження. Також банк повідомив, що задоволення заяви позивача про виплату грошових коштів по депозитному договору можливе після прийняття судом рішення (вироку), яким буде встановлено та притягнуто винних осіб до відповідальності. Аналогічна відповідь листом від 05.12.2019 була надана відповідачем і на заяву позивача про виплату грошових коштів по депозитному договору від 01.11.2019. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довела належними та допустимими доказами факт наявності між сторонами договірних зобов`язань, та вважав, що Кіровоградське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» може бути відповідачем, оскільки норми ч. 1 ст. 92, ст. 95 ЦК України прямо та однозначно передбачають можливість філії як відокремленого підрозділу юридичної особи здійснювати всі або частину функцій юридичної особи, в тому числі, бути стороною у справі. Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на таке. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи судом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною першою статті 47 ЦПК України встановлено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. За приписами статті 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Наведеному відповідають і положення частини другої статті 80 ЦК України, відповідно до якої юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно з частиною четвертою статті 87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина четверта статті 91 ЦК України). Згідно з частинами першою, третьою статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 ЦК України). Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру. Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись до суду, ОСОБА_1 пред`явила позов до Кіровоградського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 09323408, 25006, м. Кропивницький, вул. Декабристів, 9) (а .с. 1-4). Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та моральної шкоди частково задоволені саме до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Кіровоградського обласного управління (код ЄДРПОУ 09323408, 25006, м. Кропивницький, вул. Декабристів, 9) (а. с. 161-169). Так, за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач - Кіровоградське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 09323408) є філією (іншим відокремленим підрозділом) АТ «Ощадбанк». Відомості про наявність у неї статусу юридичної особи відсутні. Згідно п. 180 Статуту АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2003 року № 261 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 568) (далі Статут) організаційна структура банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням і складається з: центрального апарату; філій банку, що виділені на окремий баланс; відділень банку - територіально відокремлених безбалансових відділень; представництв банку (у разі їх відкриття). За змістом п. 181 Статуту філії, територіально відокремлені безбалансові відділення та представництва банку не мають статусу юридичної особи, діють від імені банку на підставі Положень про ці установи, якими визначаються їх компетенція, функції, інші питання діяльності та підпорядкування. Положення про такі установи та зміни до них затверджуються в порядку, визначеному цим Статутом. Реєстрація філій, територіально відокремлених безбалансових відділень та представництв банку здійснюється відповідно до вимог законодавства. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19 (провадження № 61-16459сво20) зроблено висновок про те, що «з урахуванням цивільно-правового статусу філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила. Філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору». Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц зроблено висновок про те, що «розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення "заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства" (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати». Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому, справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору. За таких обставин, суд приходить до висновку, що філія Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк», до якої ОСОБА_1 пред`явила позов,в силу положень статті 95 ЦК України не є юридичною особою, а отже, не наділене цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв`язку з чим, не може виступати стороною у цивільному процесі. На викладене суд першої інстанції уваги не звернув та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права дійшов передчасного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. За таких обставин оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 676/5955/18-ц, від 07 липня 2021 року у справі № 712/13066/18, від 10 листопада 2021 року у справі № 552/2889/20, від 17 листопада 2021 року у справі № 199/9361/19 та від 09 лютого 2022 року у справі № 213/4206/19. З огляду на встановлене судом неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі, суд не вдається в перевірку доводів апеляційної скарги АТ «Ощадбанк» щодо правильності та обґрунтованості вирішення судом першої інстанції питання про про стягнення грошових коштів та моральної шкоди. Водночас, суд звертає увагу, що позивач не позбавлена можливості звернутися до суду першої інстанції за захистом порушеного права, пред`явивши позов до відповідача, який має цивільну-процесуальну дієздатність та може виступати стороною у справі, на загальних підставах. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України удове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Однією з підстав для закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України). З огляду на викладене, апеляційна скарга АТ «Ощадбанк» підлягає частковому задоволенню, рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2022 року скасуванню, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» про стягнення грошових коштів та моральної шкоди закриттю. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2022 року скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів та моральної шкоди закрити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді А. М. Головань О. Л. Карпенко