Постанова КАС ВС № 812/1260/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2022 року м. Київ справа № 812/1260/18 адміністративне провадження № К/9901/61670/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мороз Л.Л., суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №812/1260/18 за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г., в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення перерахунку пенсії по інвалідності за заявою від 30.03.2018; - зобовязати провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Старобільського ОУПФУ щодо нерозгляду відповідно до вимог пенсійного законодавства заяви від 30.03.2018 про перерахунок пенсії з 01.10.2017 на підставі абзацу 3 статті 59 Закону України «Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов"язано Старобільське ОУПФУ розглянути заяву від 30.03.2018 про перерахунок пенсії як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи та згідно норм пенсійного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено. Судами встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 01.08.1997. Позивач з 05.05.1988 по 15.08.1988 включно знаходився на учбових зборах та був призваний на спецзбори Жовтневим РВК у 1988 році на 95 днів в в/ч НОМЕР_2 для робіт по ліквідації наслідків аваріїЧАЕС. Архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 26.11.2008 №45022 підтверджено, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 07.05.1988 по 10.08.1988. У військовому квитку позивача є відмітка, якою також підтверджено участь позивача з 07.05.1998 по 1988 року у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 30 км зоні та отримання доз 4,407 рентген. Довідкою б/с 6224 до акта огляду МСЕК Серії 2-20 СМ№084675 позивачу безстроково встановлено 2 групу інвалідності з 20.11.2008 по захворюванню, пов`язаному з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та встановлено 70% втрати професійної працездатності. Експертним висновком Донецької регіональної міжвідомчою експертної комісії №222 від 19.09.2008 встановлено зв`язок захворювань позивача з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 30.03.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо встановлення розміру пенсії відповідно до ст.59 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофами» виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Листом від 10.04.2018 №17/Т-Н Старобільським об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Луганської області позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії з тих підставі, що участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи позивач приймав не під час проходження дійсної військової служби. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що відповідачем було надано відповідь за наслідками розгляду заяви на підставі Закону України "Про звернення громадян", однак рішення про відмову у перерахунку та виплату пенсії з 01.10.2017 відповідно до абзацу 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не приймалося. Натомість, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не в період проходження дійсної строкової служби, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача абзацу 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу. Просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права. Вказує, що суд першої інстанції прийняв олбгрунтоване рішення, оскільки відповідачем у встановленому порядку його заява розглянута не була, тому цей суд обгрунтовано зобовязав розглянути заяву та прийняти відповідне рішення. Відзив на касаційну скаргу не надходив. Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон № 796-XII спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних із цим проблем медичного і соціального характеру. Статтею 9 цього Закону визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих. Відповідно до статті 10 Закону № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Згідно з приміткою до військовослужбовців за цим Законом належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань. Частиною першою статті 54 Закону № 796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII (у редакції до 01 жовтня 2017 року) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження. З 01 жовтня 2017 року редакція частини статті 59 Закону № 796-XII була змінена Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII) та з того часу регулювала, що «особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року». Законом № 2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, а саме: 1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань; 2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби, а також змінена підстава обрахунку: замість «з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження» на «з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року». Разом з цим, постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок). Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). В силу пункту 1.7 розділу І Порядку днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Тобто, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок) пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану заяву із документами та прийняти відповідне рішення щодо призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Проте, у цьому випадку Пенсійний орган відповідного рішення не прнийняв, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та доводами касаційної скарги про наявність підстав для зобовязання останнього прийняти відповідно рішення. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Згідно з вказаним рішенням словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись статтями 345, 349, ,352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд п о с т а н о в и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року - скасувати. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі №812/1260/18 - залишити в силі. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. СуддіЛ.Л. Мороз А.І. Рибачук А.Ю. Бучик