Постанова КАС ВС № 398/1436/17(2-а/398/128/17)

ф ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2022 року м. Київ справа №398/1436/17(2-а/398/128/17) адміністративне провадження № К/9901/26889/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П. розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.11.2017 (суддя Коліуш Г.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 (колегія у складі суддів Шальєвої В.А.. Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі № 398/1436/17 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України 3-тя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив: - визнати протиправними дії щодо не включення до грошового атестату № 13 від 29.09.2016 та довідки про додаткові види грошового забезпечення за 24 місяці № 13 від 29.09.2016 щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі до 60% місячного грошового забезпечення, сум премій за старанне ставлення до службових обов`язків в розмірі 80% місячного грошового забезпечення та у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, сум матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які виплачені позивачеві протягом останніх 24 календарних місяців перед звільненням; - зобов`язати видати уточнений грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення і премії за 24 місяці, в яких зазначити щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі до 60% місячного грошового забезпечення, суми премій за старанне ставлення до службових обов`язків в розмірі 80% місячного грошового забезпечення та у розмірі до 100% місячного грошового забезпечення, суми матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

2. Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.11.2017 позов задоволено.

3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.11.2017 змінено в частини обґрунтування висновків суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. 4. 21.02.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2018 відкрито касаційне провадження. II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 2011 по 2016 рік включно, звільнений за наказом командувача Збройних Сил України від 31.08.2016 № 133о/с відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 8 ст. 26 «Про військовий обов`язок і військову службу».

7. Після звільнення з військової служби позивача взято на облік у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. З 29.09.2016 йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсію призначено на підставі грошового атестату № 13 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за період з 01.09.2014 по 31.08.2016 № 13 від 29.09.2016, які видані військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України.

8. До грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення не включено такі додаткові види грошового забезпечення: щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, суми премій за старанне ставлення до службових обов`язків у розмірі 80% місячного грошового забезпечення та у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, суми матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких утримувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

9. Разом з тим, з довідки від 21.02.201 № 18/1, виданої відповідачем, та особової картки на грошове забезпечення вбачається, що позивачу за період з 01.09.2014 по 31.08.2016 нараховувалась та виплачувались щомісячна додаткова грошової винагорода (ЩДГВ) в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, суми премій за старанне ставлення до службових обов`язків у розмірі 80% місячного грошового забезпечення та у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, суми матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (ДНО, МД), з яких утримувався єдиний соціальний внесок. 10. 25.01.2017 військова частина № НОМЕР_1 Національної гвардії України повідомила позивача про відсутність правових підстав для включення додаткових видів грошового забезпечення до грошового атестату.

11. Листом від 15.02.2017 № 54/2-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача, що з питання включення чи не включення до складу грошового забезпечення певних доплат чи винагород необхідно звертатися до уповноваженого органу, оскільки питання щодо визначення розміру грошового забезпечення не входить до компетенції органів Пенсійного фонду.

12. Не погоджуючись з відмовою, позивач звернувся до суду. ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, премія за старанне ставлення до службових обов`язків, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, які військовослужбовець отримував під час проходження служби та з яких нараховані і сплачені страхові внески, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій. ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилаючись на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду України від 10.03.2015 (справа № 21-70а15) та від 20.10.2015 (справа № 21-2942а15), дійшов висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, премії, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Крім того, доводи представника відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач про порушення своїх прав дізнався з листа відповідача від 25.01.2017, до суду з позовом звернувся 24.04.2017, тобто в межах шестимісячного строку, передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

16. Змінюючи рішення суду першої інстанції з мотивів відмови у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що премії, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є додатковими видами грошового забезпечення, які визначені Інструкцією № 638, відповідно, повинні відображатися у складі грошового забезпечення у грошовому атестаті військовослужбовця. Щомісячна додаткова грошова винагорода має регулярний характер, тому у контексті спірних правовідносин є додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії. Отже, відповідачем безпідставно не зазначено в грошовому атестаті позивача, а також у довідці про додаткові види грошового забезпечення усіх додаткових видів грошового забезпечення. V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права.

18. Скаржник зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода не може бути віднесена до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки вона є додатковою та не має постійного характеру.

19. Щодо матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, то такі відсутні в переліку ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

20. Також посилається на пропуск позивачем місячного строку звернення до суду з цим позовом.

21. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав. VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

23. За змістом касаційної скарги, відповідач заперечує проти включення у грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

24. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

25. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 (№ 21-70а15) та дійшла висновку, що при обчисленні пенсії на підставі ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Крім того, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.

26. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

27. Відтак, враховуючи сформовану практику Верховного Суду, висновки судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем премії за старанне ставлення до службових обов`язків, матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, ґрунтується на не правильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» переліку видів грошового забезпечення.

28. Щодо щомісячної додаткової грошової винагороди, то, зокрема у постановах від 05.12.2019 у справі № 398/993/16-а, від 24.06.2020 у справі № 0640/4032/18, від 16.09.2021 у справі № 560/5412/20, від 19.08.2021 у справі № 1940/1818/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода носить систематичний, щомісячний характер, належить до додаткових видів грошового забезпечення, а тому відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підлягає включенню у довідку та врахуванню під час обчислення пенсії.

29. Отже, отримувана щомісячна додаткова грошова винагорода має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

30. Щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач звернувся до суду в межах шестимісячного строку, передбаченого ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час подання цього позову).

31. Відповідно до ч.1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

32. Ураховуючи наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права підлягають скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позову. Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 України, Суд - П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити частково. Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі № 398/1436/17 скасувати. Ухвалити нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дії військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невключення у грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення за 24 місяці № 13 від 29 вересня 2016 року сум щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення. Зобов`язати військову частину № НОМЕР_1 Національної гвардії України видати уточнені грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення, в яких зазначити щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення. У задоволенні інших позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя О.П. Стародуб