Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 357/11963/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 357/11963/21 Суддя (судді) першої інстанції: Марущак Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 28 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 управління патрульної поліціїв в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Ковалевського Дениса Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Ставищенського районного суду Київської області з позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 управління патрульної поліціїв в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Ковалевського Дениса Вікторовича про скасування постанови серії БАА №575741 від 26 вересня 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 132 КУпАП. Ставищенський районний суд Київської області своїм рішенням від 28 грудня 2021 року позов задовольнив. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Департамент подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що рішення суду винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права. Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України. Згідно ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та у разу, зокрема, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі. Оскільки сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участі, у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №575741 від 26 вересня 2021 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132 КУпАП, та накладено штраф в сумі 510 грн. Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що позивач керуючи транспортним засобом Mercеdes-Benz Actros1844LS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «АСКО-ЕКСПЕДИЦІЯ» 26 вересня 2021 року о 10 год. 20 хв. в Дніпропетровській області Новомосковському районі по трасі М29 159 км перевозив великогабаритний вантаж, висота якого від асфальту 4 м 8 см, без дозвільних документів, чим, на думку інспектора, порушив ПДР України. Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (стаття 132-1). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Згідно п. п. 4, 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до матеріалів справи, постановою серія БАА №575741 від 26 вересня 2021 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132 КУпАП, та накладено штраф в сумі 510 грн. У постанові зазначено, що позивач керуючи транспортним засобом Mercеdes-Benz Actros1844LS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «АСКО-ЕКСПЕДИЦІЯ» 26 вересня 2021 року о 10 год. 20 хв. в Дніпропетровській області Новомосковському районі по трасі М29 159 км перевозив великогабаритний вантаж, висота якого від асфальту 4 м 8 см, без дозвільних документів, чим, на думку інспектора, порушив ч.1 ст.132 КУпАП (а.с.7) Суд першої інстанції вірно зазначив, що статтю 132 КУпАП, виключено на підставі Закону № 586-VI від 24.09.2008, тобто відповідачу (у разі доведеності вини) дії позивача необхідно було кваліфікувати за статтею 132-1 КУпАП. Частина 5 ст. 14 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху: за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18т, строєні 24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Положеннями ст. 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за: 1.Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. 2.Порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Статтею 283 КУпАП визначено зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення, постанова повинна, зокрема, містити опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення . Однак, у порушення зазначених вимог Закону, в оспорюваній постанові не зазначено і яку саме частину статті 132-1 КУпАП порушив позивач і взагалі пункт Правил дорожнього руху. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В постанові, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. Таким чином, відповідачем не доведено та не підтверджено належними доказами факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, та як наслідок, не доведено факту порушення позивачем правил дорожнього руху. Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог. Згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції - залишити без задоволення. Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 28 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких