LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855320/14491/21

від 22.06.2022 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/14491/21 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, зокрема надати докази сплати судового збору у розмірі 3586,74 грн. за подання даного адміністративного позову. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто, оскільки позивачка не виконала вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивачка звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі. За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду необхідно скасувати, з наступних підстав. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає, а викладені у апеляційній скарзі мотиви апелянта є прийнятні з огляду на наступне. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Приймаючи ухвалу про повернення адміністративного позову, Київський окружний адміністративний суд виходив з того, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, зокрема надати докази сплати судового збору у розмірі 2586,74 грн. за подання даного адміністративного позову. Вказану ухвалу суду від 15.11.2021 рекомендованою поштовою кореспонденцією було направлено на адресу позивача та отримано останньою 27.11.2021, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням зі штриховим ідентифікатором №01133014010106. Оскільки станом на 23 грудня 2021 позивачка не усунула зазначені в ухвалі від 15.11.2021 недоліки позовної заяви, останню повернуто позивачу. У апеляційній скарзі позивачка зазначає, що 07.12.2021 засобами поштового зв`язку вона направила на адресу суду засвідчені копії національного паспорта для підтвердження зареєстрованого місця проживання, а також оригінал платіжного документа, що свідчить про сплату судового збору в розмірі 2586,74 грн. за належними реквізитами щодо його сплати. Колегія суддів зазначає, що механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений Законом України "Про судовий збір". Так, частиною другої статті 9 цього Закону передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду. Таким чином, обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 826/2429/18, від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18, від 16 березня 2020 року у справі № 826/3018/16. У матеріалах справи наявні письмові пояснення позивачки, до яких долучено оригінал платіжного доручення на суму 2586,74 грн., копія національного паспорта позивача, матеріали перевірки та копії документів первинного бухгалтерського обліку. Як свідчать матеріали справи, вказані письмові пояснення були надіслані позивачкою до суду першої інстанції 07.12.2021, тобто у межах встановленого судом 10-денного строку з дня отримання копії ухвали суду. До того ж, як свідчать долучені до матеріалів апеляційної скарги докази, направлений позивачкою цінний лист з описом вкладення був отриманий судом 17.12.2021, тобто до постановлення оскаржуваної ухвали. Вказані обставини свідчать про бажання апелянта усунути недоліки позовної заяви, залишеної без руху, у встановлений судом строк. Колегія суддів зазначає, що право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об`єднань та посадових осіб. Слід зазначити, що частиною другою статті 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Суд виходить з того, що забезпечення конституційного права на апеляційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляційну скаргу. Колегія суддів не ставить під сумнів, що підстави для усунення недоліків позовної заяви існували. Проте, приймаючи до уваги вимоги до позовної заяви, передбачені КАС України, суд дійшов висновку, що застосовані судом першої інстанції наслідки є передчасними, обмежили право позивача (в аспекті доступу до суду) і стали перешкодою для захисту його прав. Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції передчасно повернув позовну заяву. Враховуючи наведені обставини, колегія доходить висновку про те, що судом першої інстанції було порушено вимоги п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України та передчасно постановлено ухвалу від 23 грудня 2021 року. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 320, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»