Постанова 4803 № 234/13182/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/580/22 Справа № 234/13182/21 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2022 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши клопотання про поновлення строків та апеляційну скаргу адвоката Майорова С.В., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, - В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення притягнення до адміністративної відповідальності. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням Донецьким Науково-Дослідним Експертно-Криміналістичним центром МВС України в розмірі 1029 (одна тисяча двадцять дев`ять) гривень 72 копійки. З наданих матеріалів вбачається, що до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали адміністративної справи № 234/13182/21, за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , які перебували у провадженні Краматорського міського суду Донецької області. Розпорядженням Верховного Суду Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: змінено територіальну підсудність судових справ Краснолиманського міського суду Донецької області, Краматорського міського суду Донецької області та Новогродівського міського суду Донецької області - Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська. За ст.ст. 7, 246 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності і його порядок визначається КУпАП та іншими законами України. 22.09.2021 року о 12 год. 15 хв. в м. Краматорськ, водій ОСОБА_2 керуючи авто Daewoo Matiz н/з НОМЕР_1 по сухому асфальтовому покриття вул. О. Тихого з боку вул. Центральної в напрямку руху вул. Аероклубної та біля ЛЕП №100 по вул. О Тихого, під час виконання маневру розвороту не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, не впевнився в безпечності, внаслідок чого з ним скоїв зіткнення авто Toyota н/з НОМЕР_2 , який рухався в лівій смузі в попутному напрямку, під керуванням водія ОСОБА_3 , в результаті чого т/з отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.1, 10.4 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Майоров С.В., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Своє клопотання про поновлення строків обґрунтовує тим, що наявність постанови стало відомо 19.05.2022 року під час листування з секретарем судді, та на даний час продовжує діяти воєнний стан на території країни. Просив причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними. В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає про те, що постанова суду є необ`єктивною, яка винесена в результаті не повного розгляду справи. Вказує, що суд першої інстанції не надав можливості ОСОБА_1 прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував пояснення ОСОБА_1 , який зазначав, що перед ДТП, рухався у лівій смузі руху та перед виконанням розвороту вліво, почув удар позаду свого автомобіля Daewoo Matiz. Вказані обставини підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_4 , який підтвердив що перед ДТП автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався у лівій смузі руху дороги, що мала дві смуги руху в одному напрямку. Крім того, пошкодження у задній лівій частині автомобіля Daewoo Matiz, яким керував ОСОБА_1 підтверджує факт, того, що покази ОСОБА_1 про обставини ДТП, мають рацію, та не спростовані експертним шляхом, тому як транспортно-трасологічне дослідження не проводилось. Також, ОСОБА_1 у своїх показах, зазначав що перед зіткненням почув позаду різке гальмування. Вказаний факт, підтверджує сам водій ОСОБА_3 , який зазначав, що рухався зі швидкістю приблизно 60-70км/год, почав гальмування перед зіткненням. На думку апелянта, висновок експерта-автотехніка є необґрунтованим. Так, апелянт зазначив, що експерт ОСОБА_5 , при відсутності даних, мав змогу подати до суду клопотання, однак вирішив питання на свій розсуд, та відповідно використав самостійно взятий параметр як 10-15м у розрахунках та прийшов до відповідних висновків. Крім того, експерт прийшов до висновку, що покази ОСОБА_1 неспроможні, з технічної точки зору, хоча встановив це без відповідного співставлення пошкоджень на автомобілі Toyota Camry, та врахування тієї обставини, що місце зіткнення на схемі зазначено на відстані 5,1 метри від правого краю проїжджої частини. Вважає, що дослідження експерта в було однобоким, та не повним. Звертає на себе також увагу, той факт, що зіткнення автомобіля Toyota Camry сталося на прикінці гальмування, при тому що експерт бере до уваги відстань 10-15метрів, що була між автомобілями в момент виникнення небезпеки для водія автомобіля Toyota Camry. На адресу Дніпровського апеляційного суду 06.06.2022 року за вхідним №33ЕС-13914 надійшло клопотання адвоката Майорова С.В., щодо проведення відеоконференції поза межами суду, за допомогою EasyCon. Однак, 07.06.2022 року у судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Майоров С.В. не з`явились про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. На відеоконференцію за допомогою власного пристрою адвокат Майоров С.В. не вийшов, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 10-40 годину 14 червня 2022 року. У судове засідання, 14 червня 2022 року, ОСОБА_1 та його захисник Майоров С.В. не з`явились про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. На відеоконференцію за допомогою власного пристрою адвокат Майоров С.В. не вийшов. За таких підстав, з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 та його представника адвоката Майорова С.В. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб по всій території України запроваджено воєнний стан. Воєнний стан запроваджений Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». 22 травня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон про затвердження Указу Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Враховуючи вищезазначені обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку про задоволення клопотання захисника та про поновлення строку апеляційного оскарження. За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватись на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 вбачається, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані. Зокрема, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах. Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, -Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими доказами: - письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній зазначив про те, що він рухався у крайній лівій смузі для руху та виконав вимоги п. 10.1 та 10.4 ПДР України, і здійснював маневр повороту ліворуч з додержанням цих Правил, а водій авто Toyota н/з НОМЕР_2 , який рухався позаду нього різко загальмував та здійснив з ним зіткнення, в`їхавши у задню ліву частину його авто. - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 107328 від 22.09.2021 року; - фото-таблицею; -схемою місця ДТП; - письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , який зазначив, що він рухався у крайній лівій смузі для руху, та зненацька з правої смугу для руху перед ним почав виконувати маневр повороту ліворуч водій авто Daewoo Matiz н/з НОМЕР_1 , у зв`язку з чим почав гальмувати метрів за 10-15, однак зіткнення не можливо було уникнути; - висновком експерта № СЕ-19/105-22/439-ІТ від 23.02.2022 року. Як вбачається з наданих матеріалів справи, суд першої інстанції дослідив висновки експерта № СЕ-19/105-22/439-ІТ від 23.02.2022 року за результатами проведення судової автотехнічної експертизи встановлено, що з технічної точки зору, водій авто Toyota н/з НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , керуючи авто зі швидкістю 50 км/г та застосувавши своєчасно гальмування, тобто діючи відповідно до вимог п. 12.4, 12.9 б та 12.3 ПДР України, також не мав у своєму розпорядженні технічної можливості запобігти наступу даної ДТП, то з технічної точки зору, у дорожній обстановці, що склалася в його діях будь-яких невідповідностей з вимогами ПДР України, які перебувають у причинному зв`язку з подією, що настала не вбачається. З технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, водій авто Daewoo Matiz н/з НОМЕР_1 ОСОБА_1 , виконуючи вимоги п. 10.1 та 10.4 ПДР України, мав технічну можливість запобігти дану ДТП, оскільки в умовах розглянутої ДТП, водій авто Daewoo Matiz н/з НОМЕР_1 ОСОБА_1 не переконавшись у безпеці своїх дій для інших учасників руху, розпочав манер розвороту ліворуч з правої смуги для руху, що призвело до виникнення аварійної ситуації та її переростання в ДТП зіткненню керованого ним авто з авто Toyota н/з НОМЕР_2 , то з технічної точки зору, в даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.1 та 10.4 ПДР України та знаходилися в причинному зв`язку з настанням даної ДТП, оскільки він, виконуючи вимоги вищезгаданих пунктів ПДР України, мав технічну можливість запобігти дану ДТП. Покази водія автомобіля Toyota н/з НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , у частині того, що керований ним авто на момент ДТП рухався зі швидкістю в межах 60-70 км/г, з технічної точки зору спроможні і будуть прийматись експертом для розрахунків. Досліджені в судовому засіданні докази в своїй сукупності та взаємозв`язку доводять той факт, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, про що зазначено поліцейським в змісті протоколу про адміністративне правопорушення, які перебувають у причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведенність вини ОСОБА_1 у порушені правил дорожнього руху, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб, згідно з п. 10.4 ПДР України, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою… Так як, ОСОБА_1 грубо порушив вимоги ПДР, не виконав вимоги п. 10.1, 10.4 ПДР України, у зв`язку з чим сталося ДТП з його вини. Наявні у справі докази об`єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду та обґрунтовано визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до непогодження з обставинами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, що на думку суду є обраною лінією захисту. Доказів, які не досліджувались судом першої інстанції, апелянтами не надано. Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій-шостій цієї статті. Адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 22.09.2021 року. Дана справа надійшла на судовий розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 04.05.2022 року. В межах строку розгляду справи суддею 23.12.2021 було призначено судову-автотехнічну експертизу, проведення якої закінчено експертом 23.02.2022, а висновок експерта разом із справою повернуті до суду лише 04.05.2022, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП. Судом першої інстанції прийнято вірне рішення про визнання винним ОСОБА_1 та необхідності закриття провадження у справі, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Порушень вимог закону, допущених судом першої інстанції, які б були підставою для скасування рішення суду, не вбачається, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення, а відтак приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду, - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В : Клопотання адвоката Майорова С.В., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2022 року, задовольнити та поновити йому строк на оскарження. Апеляційну скаргу адвоката Майорова С.В., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення. Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко