Ухвала КЦС ВС № 199/6760/21

Ухвала 20 червня 2022 року м. Київ справа № 199/6760/20 провадження № 61-5372ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 як законного представника малолітнього ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 як законного представника малолітнього ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про захист прав споживача шляхом зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У вересні 2021 року ОСОБА_1 як законний представник малолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов`язати Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради (далі - КП «Жилсервіс-5» ДМР) виключити з обліку з особового рахунку № НОМЕР_1 заборгованість попередніх власників квартири АДРЕСА_1 за період до 01 червня 2021 року; зобов`язати КП «Жилсервіс-5» ДМР надати витяг з особового рахунку № НОМЕР_2 квартири АДРЕСА_1 . Позовні вимоги ОСОБА_1 як законний представник малолітнього ОСОБА_2 мотивувала тим, що згідно із договором купівлі-продажу квартири від 01 червня 2021 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 є матір`ю та законним представником малолітнього ОСОБА_2 . Наприкінці червня 2021 року позивач дізналася, що у попереднього власника квартири існує заборгованість зі сплати послуг КП «Жилсервіс-5» ДМР у розмірі 5 155,64 грн. КП «Жилсервіс-5» ДМР продовжує безпідставно нараховувати заборгованість попередніх власників квартири, яка виникла до моменту придбання позивачем вказаної квартири. Позивач та ОСОБА_2 не користувалися послугами КП «Жилсервіс-5» ДМР до 01 червня 2021 року, тому не зобов`язані повертати борги попереднього власника, та згідно із договором купівлі-продажу квартири від 01 червня 2021 року не зобов`язувалися сплачувати борги попереднього власника. Враховуючи наведене, позивач просила позов задовольнити. Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 28 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовив. Дніпровський апеляційний суд постановою від 07 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 як законного представника малолітнього ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року - без змін. ОСОБА_1 як законний представник малолітнього ОСОБА_2 15 червня 2022 року подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предмет спору, підстави позову, встановлені судами правовідносини та застосовані до них правові норми свідчать про те, що ця справа відноситься до справ про захист прав споживача, ціна позову в якій не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, справа № 199/6760/21 є малозначною в силу вимог пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує. Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що апеляційним судом не враховано правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду, як на підставу касаційного оскарження судових рішень в цій справі, є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року). Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Зазначення у постанові Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2022 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 5 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 як законного представника малолітнього ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 як законного представника малолітнього ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про захист прав споживача шляхом зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов