Постанова КЦС ВС № 2-186/10

Постанова Іменем України 08 червня 2022 року м. Київ справа № 2-186/10 провадження № 61-7751св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Усика Г. І. (суддя-доповідач), суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В., учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Височанської Н. К., Владичана А. І. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог заяви У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (далі - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача на підставі статті 442 ЦПК України. На обґрунтування доводів заяви зазначало, що рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2010 року у справі №2-186/2010 позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 45 523,64 грн за кредитним договором ZZZ434832 від 27 жовтня 2005 року задоволено. Станом на січень 2021 року зазначене судове рішення не виконано. 30 липня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп») укладений договір №GL48N718070_1_6 про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В. зареєстрований у реєстрі за № 1456 та договір №GL48N718070_І_6 купівлі-продажу майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В., зареєстрований у реєстрі за № 1457, відповідно до якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло права вимоги за кредитним договором ZZZ434832 від 27 жовтня 2005 року, договорами поруки, права іпотекодержателя за договором іпотеки, права заставодержателя за договором застави, укладеними на забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника за кредитним договором ZZZ434832 від 27 жовтня 2005 року. 31 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (далі - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн») укладений договір відступлення прав вимоги за лотом № GL48N718070_1_6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О. О., зареєстрований за № 3239, відповідно до якого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло права вимоги за кредитним договором ZZZ434832 від 27 жовтня 2005 року, договорами поруки, права іпотекодержателя за договором іпотеки, права заставодержателя за договором застави, укладеним на забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань позичальника за кредитним договором ZZZ434832 від 27 жовтня 2005 року. Посилаючись на те, що всі права кредитора та іпотекодержателя за кредитним договором № ZZZ434832 від 27 жовтня 2005 року належить ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», заявник просив відповідно до статті 442 ЦПК України замінити стягувача у справі з ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «Преміум Лігал Колекшн». Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2021 року заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» задоволено. Замінено сторону (стягувача) ПАТ КБ «Надра» на правонаступника - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у справі № 2-186/10 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № ZZZ434832. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що згідно з договором відступлення права вимоги № GL48N718070_1_6 від 31 серпня 2020 рокуТОВ «Преміум Лігал Колекшн» є новим кредитором у зобов`язальних правовідносинах за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № ZZZ434832, що відповідно до статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для заміни сторони (стягувача) ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн». Постановою Чернівецького апеляційного суду від 22 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн». Вирішено питання розподілу судових витрат. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони (стягувача), апеляційний суд зазначив, що відповідно до приписів статті 442 ЦПК України заміна сторони виконавчого провадження можлива виключно за наявності відкритого виконавчого провадження, до відкриття виконавчого провадження заміна можлива лише сторони (боржника або стягувача) у виконавчому документі на підставі частини 5 статті 442 ЦПК України, якщо такий виданий. Подібний за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14. Зважаючи на відсутність доказів видачі виконавчого листа на виконання рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2010 року та відкритого виконавчого провадження, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни сторони, оскільки ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» в обґрунтування заяви про заміну стягувача не посилалося на статтю 55 ЦПК України. Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», в якій заявник просив скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у справі №2-186/10 та залишити в силі ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2021 року. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи. Касаційна скарга ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» мотивована посиланням на те, що: - скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд помилково не врахував, що у зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, а її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частин 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України; без вирішення питання про таку заміну, новий кредитор не має передбачуваних законом підстав для звернення до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, а тому заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження; - посилання суду апеляційної інстанції на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 є безпідставними, оскільки правовідносини не можна вважати подібними тим, у яких викладено висновок Великої Палатою Верховного Суду. Так, у справі №911/3411/14 предметом розгляду була заява нового кредитора про заміну стягувача його правонаступником за виконавчими документами, які фактично виконані у повному обсязі, тоді як у справі, що переглядається, рішення суду боржниками не виконано; - суд апеляційної інстанції не досліджував обставин видачі виконавчих листів на примусове виконання рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2010 року та пред`явлення їх до виконання, а тому дійшов передчасних висновків, що за відсутності доказів видачі виконавчих листів та відкритого виконавчого провадження заміна сторони (стягувача) на підставі статті 442 ЦПК України є неможливою. Відзив на касаційну скаргу не надійшов. Матеріали справи надійшли до касаційного суду 29 червня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року касаційне провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21). Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року касаційне провадження у справі поновлено. Установлені судами фактичні обставини справи Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2010 року у справі № 2-168/10 позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № ZZZ434832 у розмірі 45 523,64 грн. Рішення набрало законної сили. 30 липня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладений договір №GL48N718070_1_6 про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В., зареєстрований у реєстрі за № 1456, та договір №GL48N718070_І_6 про купівлю- продаж майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В., зареєстрований у реєстрі за № 1457, відповідно до якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло права вимоги за кредитним договором ZZZ434832 від 27 жовтня 2005 року, договорами поруки, права іпотекодержателя за договором іпотеки, права заставодержателя за договором застави, укладеним на забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № GL48N718070_1_6 про відступлення прав вимоги від 15 липня 2020 року. 31 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладений договір відступлення прав вимоги за лотом № GL48N718070_1_6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О. О., зареєстрований за № 3239, відповідно до якого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло права вимоги за кредитним договором ZZZ434832 від 27 жовтня 2005 року, договорами поруки, права іпотекодержателя за договором іпотеки, права заставодержателя за договором застави, укладеним на забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань позичальника, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги за лотом №GL48N718070_1_6 від 31 серпня 2020 року. Відповідно до пункту 2.2 зазначеного договору новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1 цього договору, набуває такі права кредитора за основними договорами: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами щодо сплати боржниками грошових коштів у сумах, вказаних у додатку № 1 до цього договору та визначених на момент набуття новим кредитором права вимоги. Згідно з пунктом 4.1 договору сторони домовились, що за відступлення права вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 2 900 000,00 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором первісному кредитору у повному обсязі. Пунктом 6.5 визначено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін та нотаріального посвідчення. Додатком №1 до договору є реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників/поручителів/заставодавців/дебіторів за такими договорами, де під номером 26 зазначено боржника/іпотекодавця ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . На виконання умов договору, 31 серпня 2020 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» сплатило ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 2 900 000,00 грн.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» підлягає задоволенню частково з таких підстав. Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу. Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17. У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18). У справі, яка переглядається ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» просило суд замінити стягувача у справі № 2-186/2010 з ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» Разом з тим, зважаючи на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження, суди мають встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки поза межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження. У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва». У запереченнях на заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про заміну стягувача у виконавчому провадженні (а. с. 41-43), боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Кулешір С. О., зазначили, що 11 жовтня 2010 року Вижницьким районним судом Чернівецької області видано виконавчий лист на примусове стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ВАТ «Надра» заборгованості у розмірі 45 523,64 грн, судового збору у розмірі 455,23 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн, терміном пред`явлення його до виконання до 15 вересня 2013 року. Однак, апеляційний суд, ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про заміну стягувача, не з`ясував чи пред`являвся виконавчий документ до виконання, а у разі пред`явлення виконавчого листа до виконання, які настали наслідки завершення виконавчого провадження (закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання). Зокрема суд має урахувати, що у випадку закінчення виконавчого провадження, заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, має поставити питання про відновлення виконавчого провадження. Якщо ж виконавче провадження не закінчено, а виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строку звернення виконавчого документа до виконання. Якщо такий строк пропущено, то разом із питання процесуального правонаступництва заявнику повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Від з`ясування зазначених обставин залежить правильне вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі чи у виконавчому провадженні. Суд касаційної інстанції в силу положень статті 400 ЦПК України не має повноважень встановлювати обставини справи або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, вирішувати питання про достовірність доказів та надавати їм оцінку. Ураховуючи, що переглядаючи справу в межах повноважень визначених статтею 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України). Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Зважаючи на наведене Верховний Суд вважає за необхідне вийти за межі доводів касаційної скарги та врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21). Узагальнюючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Під час нового розгляду апеляційному суду належить з`ясувати чи пред`являлися виконавчі листи до виконання, та у разі пред`явлення їх виконання, які настали наслідки завершення виконавчого провадження (закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання), та встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчих документів до виконання. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки за результатами касаційного перегляду постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює. Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» задовольнити частково. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 квітня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Г. І. Усик Судді І. Ю. Гулейков А. С. Олійник С. О. Погрібний В. В. Яремко