Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/25941/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2022 року Справа № 380/25941/21 пров. № А/857/3132/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року (суддя Мричко Н.І., м. Львів),- ВСТАНОВИВ: У грудні 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі Головне управління) звернулося до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 якому просило стягнути з відповідача до бюджету податковий борг в розмірі 6000 грн. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року позовну заяву разом з доданими до неї документами повернуто позивачу. Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить таку скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі із покликанням на норми матеріального та процесуального права вказує, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі ЄСІТС) не позбавляє учасників справи на подання документів до суду в паперовій формі та є альтернативою подання процесуальних документів в електронній формі. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. У відповідності до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)) 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не є підписана у спосіб, визначений чинним законодавством України з огляду на те, що представник Головного управління повинен подати її через ЄСІТС, з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, як це передбачено абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС та пунктом 16 розділу ІІІ «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя (далі ВРП) від 17.08.2021 №1845/0/15/21 (далі Положення, Рішення №1845 відповідно). Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм процесуального права, з таких міркувань. Відповідно до вимог статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Рішенням №1845 ВРП затверджено Положення. У газеті Голос України 04.09.2021 №168 (7668) ВРП опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв`язку. Абзацом 3 підпункту 15.17 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідних положень» КАС передбачено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Таким чином, зазначені в оголошені ВРП підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021. Відповідно до частини шостої статті 18 КАС адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Аналогічні вимоги наведені також і в пункті 10 Положення. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом (абзац 2 частини восьмої статті 18 КАС). Згідно з частиною сьомою статті 44 КАС документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Вказані положення кореспондуються із нормами, що закріплені у пункті 16 Положення. З огляду на викладене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що з 05.10.2021, зокрема і державні органи зобов`язані зареєструвати свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку та вчиняти процесуальні дії виключно в електронній формі. Разом з тим, як передбачено вимогами статті 160 КАС позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. За змістом пунктів 24-27 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб адресою https://wiki.court.gov.ua. Процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд». Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду. За приведених положень законодавства звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд» є лише альтернативою, яка не виключає можливості звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником. Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 7 грудня 2021 року у справах №№675/1035/19, 280/5043/19. Разом з тим, як передбачено вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов`язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя. З огляду на викладені обставини на норми права, апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції, оскільки з матеріалів справи видно, що позовна заява Головного управління подана до суду першої інстанції представником П. Антонюком у паперовій формі та підписана ним власноручно, а тому така не може бути визнана, як та що не підписана, оскільки така подана та підписана у визначеному КАС порядку. Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті. Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 22 червня 2022 року.