Постанова 4855 № 580/5028/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5028/21 Суддя (судді) першої інстанції: Марина БІЛОНОЖЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила: - визнати протиправною відмову відповідача в частині незарахування їй до стажу, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді Придніпровського районного суду м. Черкаси і судді господарського суду Черкаської області, також половини строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого у період 01.09.1991 - 25.06.1996 - 2 роки 4 місяці 27 днів; роботу на прокурорських посадах у період 21.11.1996 року і до 01.11.1999 року - 2 роки 11 місяців 10 днів; - зобов`язати відповідача виплачувати їй щомісячне довічне утримання як судді у відставці, починаючи з лютого 2021 року, з зарахуванням до стажу, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді Придніпровського районного суду м. Черкаси і судді господарського суду Черкаської області, також половини строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого у період 01.09.1991 - 25.06.1996 - 2 роки 4 місяці 27 днів; роботу на прокурорських посадах у період 21.11.1996 року і до 01.11.1999 - 2 роки 11 місяців 10 днів. - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй недоотриману нею різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою щомісячного довічного грошового утримання з лютого 2021 року до моменту здійснення перерахунку з урахуванням стажу, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді Придніпровського районного суду м. Черкаси і судді господарського суду Черкаської області, також половини строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого у період 01.09.1991 - 25.06.1996 - 2 роки 4 місяці 27 днів: роботу на прокурорських посадах у період 21.11.1996 і до 01.11.1999 - 2 роки 11 місяців 10 днів. Позов обґрунтовано тим, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує щомісячне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Однак, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №580/3132/20, відповідачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача і визначено його у розмірі 50% без врахування половини строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого у період з 01.09.1991 по 29.06.1996 - 2 роки 5 місяців, роботу на прокурорських посадах у період з 21.11.1996 по 01.11.1999 - 2 роки 11 місяців 10 днів, що свідчить про протиправні дії відповідача. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді Придніпровського районного суду м. Черкаси і судді господарського суду Черкаської області, також половини строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого у період 01.09.1991 - 25.06.1996 - 2 роки 4 місяці 27 днів та роботу на прокурорських посадах у період з 21.11.1996 до 01.11.1999 року - 2 роки 11 місяців 10 днів. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді Придніпровського районного суду м. Черкаси і судді господарського суду Черкаської області, також половини строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого у період 01.09.1991 - 25.06.1996 - 2 роки 4 місяці 27 днів та роботу на прокурорських посадах у період 21.11.1996 і до 01.11.1999 у - 2 роки 11 місяців 10 днів. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з лютого 2021 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 різниці між нарахованими та фактично отриманими сумами щомісячного довічного утримання судді у відставці, із зарахуванням до стажу, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді Придніпровського районного суду м. Черкаси і судді господарського суду Черкаської області, також половини строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого у період 01.09.1991 - 25.06.1996 - 2 роки 4 місяці 27 днів та роботу на прокурорських посадах у період 21.11.1996 і до 01.11.1999 у - 2 роки 11 місяців 10 днів. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить змінити мотивувальну та резолютивну частину рішення в частині визначення стажу, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, а саме: періоду половини строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, визначивши зазначений стаж позивача у період з 01.09.1991 по 29.06.1996 у розмірі 2 роки 5 місяців замість 2 років 4 місяці 27 днів. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що навчання у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого тривало до 29 червня 1996 року, а не до 25 червня 1996 року, як зазначив суд першої інстанції. На думку апелянта, згідно записів з трудової книжки вона відрахована з Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 29 червня 1996 року згідно Наказу №96-с від 29 червня 1996 року, що свідчить про помилковість висновків суду попередньої інстанції у цій частині. Крім того, не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити. Зазначена апеляційна скарга обгрунтована тим, що докази зарахування до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання за денною формою та роботи на прокурорських посадах - відсутні. Як вказує апелянт-відповідач, враховуючи, що Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» втратив чинність 01.01.1992, тому підстави для зарахування вищезазначених періодів до стажу роботи на посаді судді - відсутні. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 01.09.1991 по 29.06.1996 навчалась у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого; з 21.11.1996 по 01.11.1999 працювала на прокурорських посадах а з 21.11.1996 призначена помічником Звенигородського міжрайонного прокурора. У подальшому, позивач з 20.01.1997 переведена на посаду прокурора кримінально-судового відділу прокуратури області та починаючи з 01.09.1998 по 01.11.1999 працювала прокурором відділу підтримання державного обвинувачення. Надалі, з 01.11.1999 по 17.12.2001 була призначена на посаду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси, а з 18.12.2001 була призначена на посаду судді господарського суду Черкаської області та 26.07.2018 рішенням Вищої ради правосуддя №2419/0/15-18 звільнена у відставку з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку. На даний час, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. У той же час, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 у справі №580/52/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 08.08.2018, зарахувавши до стажу, який дає право на відставку судді та отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді Придніпровського районного суду м. Черкаси і судді господарського суду Черкаської області, також половину строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого у період з 01.09.1991 по 29.06.1996 - 2 роки 5 місяців, роботу на прокурорських посадах у період з 21.11.1996 по 01.11.1999 - 2 роки 11 місяців 10 днів. У зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 21.02.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Черкаської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02/2022/2020 від 20.02.2020, втім отримала відмову, та як наслідок звернулась з відповідним позовом до суду. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду Києва від 17 вересня 2020 року у справі №580/3132/20 позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача у проведенні позивачу перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки Господарського суду Черкаської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 20 лютого 2020 року та зобов`язано ГУ ПФУ в Черкаській області з 01 березня 2020 року здійснити перерахунок і виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 88 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, на підставі довідки Господарського суду Черкаської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 20 лютого 2020 року із врахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні інших позовних вимог відмовити. Втім, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020р. у справі №580/3132/20, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року скасовано в частині задоволення позову про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01 березня 2020 року здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 88 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, на підставі довідки Господарського суду Черкаської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02/2022/2020 від 20 лютого 2020 року із врахуванням раніше проведених виплат. Позов у цій частині задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01 березня 2020 року здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Черкаської області від 20 лютого 2020 року № 02/2022/2020 із врахуванням раніше проведених виплат. У решті рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року залишено без змін. Листом від 14.01.2021 за №158-7250/П-03/8-2300/21 пенсійний фонд повідомив позивача, що її стаж, який дає право на відставку судді, становить 24 роки 9 місяців 6 днів, стаж роботи на посаді судді, для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 18 років 9 місяців 7 днів, тобто без урахування половини строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого та роботи на прокурорських посадах, Крім того, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №580/3132/20 позивачу із 01.03.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням суддівської винагороди згідно з довідкою Господарського суду Черкаської області від 20.02.2020 №02/2022/2020 та зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання у перерахованому за судовим рішенням розмірі 52024,50 грн (104049,00 грн х 50%), яке позивач буде отримувати із лютого 2021 року. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач протиправно не зарахував позивачу до стажу судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у повному обсязі періоди вказані у розрахунку стажу судді, затвердженого в.о. голови Господарського суду Черкаської області та рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 у справі №580/52/20 та як наслідок про обгрунтованість цієї частини позовних вимог. Як наслідок, для належного судового захисту порушених прав позивача суд першої інстанції зобов`язав відповідача зарахувати позивачу до стажу, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді Придніпровського районного суду м. Черкаси і судді господарського суду Черкаської області, також половини строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого у період 01.09.1991- 25.06.1996 - 2 роки 4 місяці 27 днів та роботу на прокурорських посадах у період 21.11.1996 і до 01.11.1999 у - 2 роки 11 місяців 10 днів. Разом з тим, у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача виплачувати позивачу щомісячне довічне утримання як судді у відставці, починаючи з лютого 2021 року, з зарахуванням до стажу, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, роботи на прокурорських посадах та половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі судом першої інстанції було відмовлено з огляду на передчасність таких вимог. Колегія суддів не погоджується у повній мірі з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд. Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу. Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VIII). Частиною третьою статті 142 Закону №1402-VI передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. У той час, згідно абзацу 4 п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Враховуючи, що на момент обрання позивача на посаду судді діяв Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ), тому слід застосовувати його норми під час вирішення питання щодо зарахування до стажу його роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, строк навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та на прокурорських посадах. Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень. Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. Згідно з пунктом 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби. До того ж, частиною шостою статті 44 Закону №2862-ХІІ передбачено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги. Разом з тим, згідно з пунктом 2 Розділу XII «Прикінцеві положення» Закону №2453-VI передбачалося, що статті 43, 44 Закону України «Про статус суддів» втратили чинність з 1 січня 2011 року. Однак, приймаючи підпункт 1 пункт 2 Розділу XII та пункт 11 Розділу XIII Прикінцеві положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, законодавець не розмежував зарахування стажу для суддів, які призначені або обрані на посаду судді до набрання чинності цим Законом та суддям, які були призначені на посаду після набрання чинності цим Законом. Таким чином, оцінюючи можливість застосування частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів» щодо позивача, колегія суддів вважає, що положення пункту 11 Розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI не поширюються на осіб призначених на посаду судді після набрання чинності цим законом. Відтак, положення частини шостої статті 44 Закону № 2862-XII поширюється лише на суддів, які були призначені чи обрані до 1 січня 2011 року. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі №806/2962/17. За змістом підпункту 3 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком. Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Скарги, пов`язані з визначенням стажу роботи державних службовців, розглядаються згідно з чинним законодавством (пункт 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283). Згідно Переліку державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, Додатку до Порядку обчислення стажу державної служби, період роботи в Міністерствах і відомствах республік СРСР (включаючи головні управління, управління, що відповідно до затвердженої Урядом структури входили до центрального апарату цих міністерств і відомств) зараховується до стажу державної служби. Аналіз зазначених норм свідчить, що до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років, крім часу роботи на посадах суддів, може зараховуватися час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги. Вказане спростовує посилання апелянта-відповідача щодо неможливості зарахування вказаних періодів до стажу роботи на посаді судді. З матеріалів справи вбачається, що згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді відставці, затвердженого В.о. голови Господарського суду Черкаської області №03/8008/2018, зазначений стаж позивача складає: навчання у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого з 01.09.1991 по 29.06.1996 - 2 роки 5 місяців, робота у Прокуратурі Черкаської області на посадах стажиста, помічника-стажиста, помічника прокурора, прокурора з 04.04.1996 по 01.11.1999 - 3 роки 6 місяців 29 днів, робота суддею Придніпровського районного суду з 01.11.1999 по 17.12.2001 - 2 роки 1 місяць 16 днів, суддею, заступником голови суду, головою Господарського суду Черкаської області з 18.12.2001 по 07.08.2018 - 16 років, 7 місяців, 21 день, усього стаж роботи становить - 24 роки 9 місяці 6 дні. Крім того, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 у справі №580/52/20, встановлено, що ОСОБА_1 у період: - з 01.09.1991 по 29.06.1996 навчалась у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого; - з 21.11.1996 по 01.11.1999 працювала на прокурорських посадах (2 роки 11 місяців 10 днів), - з 01.11.1999 по 17.12.2001 була призначена на посаду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси; - з 18.12.2001 була призначена на посаду судді Господарського суду Черкаської області та 26.07.2018 рішенням Вищої ради правосуддя №2419/0/15-18 звільнена у відставку з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку. Як наслідок, вказаним рішенням зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, серед іншого зарахувати до стажу, який дає право на відставку судді та отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді Придніпровського районного суду м. Черкаси і судді господарського суду Черкаської області, також половину строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого у період з 01.09.1991 по 29.06.1996 - 2 роки 5 місяців, роботу на прокурорських посадах у період з 21.11.1996 по 01.11.1999 - 2 роки 11 місяців 10 днів. Згідно частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зарахування вказаних періодів навчання та роботи на прокурорських посадах до стажу позивача, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. У той же час, позивач у апеляційній скарзі звертає увагу на те, що суд першої інстанції, враховуючи половину стажу її навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів помилково врахував лише період з 01.09.1991 по 25.06.1996 (2 роки 4 місяці 27 днів) замість вірного 01.09.1991 по 29.06.1996 (2 роки 5 місяців), що підтверджується як розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді відставці, затвердженого В.о. голови Господарського суду Черкаської області №03/8008/2018 так і рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 у справі №580/52/20. Колегія суддів враховує, що подаючи позов, ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідача зарахувати їй до стажу, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді Придніпровського районного суду м. Черкаси і судді господарського суду Черкаської області, також половини строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого саме: за період 01.09.1991 - 25.06.1996 у обрахунку 2 роки 4 місяці 27 днів, втім суд з урахуванням положень частини другої статті 9 КАС України може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, та з урахуванням рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 у справі №580/52/20 відновити порушене право позивача у повному обсязі. Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до статті 317 КАС України підставами для, зокрема, зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною четвертою вказаної статті закріплено, що зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Оскільки суд першої інстанції під час вирішення даної справи дійшов до помилкових висновків, які не відповідають обставинам справи, тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни судового рішення у першому-третьому абзацах резолютивної частини, зазначивши стаж, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, а саме: половина строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого у період з 01.09.1991 по 29.06.1996 - 2 роки 5 місяців. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року - змінити, зазначивши у першому-третьому абзацах резолютивної частини рішення, стаж, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, а саме: половина строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого у період з 01.09.1991 по 29.06.1996 - 2 роки 5 місяців». В іншій частині - рішення Черкаського окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук