Постанова 4811 № 463/3920/20

Справа № 463/3920/20 Головуючий у 1 інстанції: Мармаш В.Я. Провадження № 22-ц/811/3790/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мельничук О.Я., суддів Ванівського О.М., Крайник Н.П. при секретарі Ждан К.О. з участю відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника відповідачів ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2021 року у справі за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третіх осіб: Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Господар» про виселення із самовільно зайнятого приміщення, зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб: Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Господар» про визнання права користування жилим приміщенням, визнання членом сім`ї наймача та наймачем за раніше укладеним договором житлового найму, - В С Т А Н О В И В : В травні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, яким просить виселити ОСОБА_1 із самовільно зайнятого житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Позов мотивує тим, що у вказаному будинку наявна квартира комунальної власності АДРЕСА_2 , наймачем якої була ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 01.10.2001 № 1305, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та знята з реєстраційного обліку 07.02.2020. Згідно з довідкою з місця проживання про склад сім`ї і прописки квартира АДРЕСА_1 складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 12,80 кв.м., з комунальними вигодами. Загальна площа квартири становить 21,20 кв.м. 11.02.2020 працівниками ЛКП «Господар» складено акт про фактичне місце проживання, відповідно до якого у квартирі АДРЕСА_1 фактично проживає без реєстрації син померлої ОСОБА_5 . 25.02.2020 ОСОБА_1 (надалі відповідач 1) скеровано попередження ЛКП «Господар» за № 292 про вивільнення самовільно зайнятої квартири АДРЕСА_1 . 08.04.2020 працівниками ЛКП «Господар» складено акт, що станом на 08.04.2020 відповідач 1 спірну квартиру у добровільному порядку не звільнив, ключі від вхідних дверей до комунального підприємства не здав. Згідно з положеннями ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Однак на вселення відповідача 1 до квартири АДРЕСА_1 немає письмової згоди основного квартиронаймача. Єдиною правовою підставою для укладення договору найму жилих приміщень і відповідно для вселення до жилих приміщень державного чи комунального житлового фонду є ордер (ст. 58 ЖК). Крім наймача, правом користування житловою площею наділені члени його сім`ї, які вселилися до приміщення в установленому законом порядку. Інші особи можуть вселитися і користуватися жилим приміщенням лише за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з наймачем. Вирішуючи житловий спір, необхідно враховувати, що крім наймача і членів його сім`ї в квартирі можуть правомірно проживати і інші особи. Стаття 91 ЖК передбачає право наймача здавати в піднайом жиле приміщення, а статтею 98 ЖК передбачене право наймача дозволити тимчасове проживання у житловому приміщенні інших осіб. Тому потрібно враховувати укладення наймачем договору найму жилого приміщення; вселення позивача в спірне приміщення в установленому законом порядку; коло осіб, які володіють самостійним правом користування спірним житловим приміщенням на момент вселення позивача і їх згода на його вселення; умови вселення позивача і користування ним житловим приміщенням. За таких обставин відповідач 1 вселився в спірну квартиру не з дотриманням правил, передбачених нормами статей 64, 65 ЖК України, а тому згідно з ч. 3 ст. 116 ЖК, яка передбачає, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення, підлягає виселення із спірного житлового приміщення. В ході судового розгляду за клопотанням представника позивача було залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак самостійних позовних вимог про їх виселення із спірного житлового приміщення позивачем не заявлялось. Відповідачі звернулися до суду із зустрічним позовом до позивача, який в ході судового розгляду справи уточнили та остаточно просять визнати їх членами сім`ї померлого наймача квартири по АДРЕСА_3 ОСОБА_6 , визнати за ними право на користування вказаним жилим приміщенням (квартирою) та визнати ОСОБА_1 у складі членів сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наймачем жилого приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_3 за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача ОСОБА_6 . Позов мотивують тим, що відповідач ОСОБА_1 з моменту народження ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом усього часу постійно проживає у квартирі по АДРЕСА_3 . Станом на сьогодні у зазначеному житлі він проживає разом з дружиною ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_3 . Раніше у вказаній квартирі проживала його мати - ОСОБА_6 , а ще раніше - її бабуся (його прабабуся). Разом зі своєю матір`ю вони здійснювали догляд за бабусею (його прабабусею) до її смерті. Проте, не дивлячись на відсутність у нього іншого житлового приміщення та фактичне проживання протягом усього життя за вказаною адресою, його мати так і не зареєструвала його у зазначеному об`єкті нерухомості. Ще за свого життя його матір`ю було розпочато процес приватизації займаного їх сім`єю житлового фонду, зокрема, на користь ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" були здійснені платежі за виготовлення технічного паспорту на займаний об`єкт нерухомості. Проте з незалежних від неї обставин внаслідок смерті так і не було завершено процедуру приватизації житла. Правовими підставами для вселення його матері та його у вказаний об`єкт житлової нерухомості і подальшого проживання у ньому слугували рішення Червоноармійського районного суду м. Львова у справі № 2-200 від 26 червня 1985 року та розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 1305 від 01 жовтня 2001 року. Як вбачається з мотивувальної частини рішення Червоноармійського районного суду м. Львова від 26 червня 1985 року, у вказаній квартирі він проживав та проживає з моменту народження з покійними станом на сьогодні членами його сім`ї (бабусею та матір`ю). Із вищевказаного судового рішення та розпорядження Личаківської районної адміністрації вбачається право його покійної матері ОСОБА_6 на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі та в порядку, встановленому ч.1 ст. 61 ЖК України. Так, вищезгадана норма чинного законодавства передбачає, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. З наведеного вбачається волевиявлення компетентного органу місцевого самоврядування про надання померлій ОСОБА_6 права користування спірним житловим приміщенням шляхом укладення з покійною договору житлового найму на підставі вищевказаного розпорядження. Згідно з ч. 1 ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. У повній відповідності до зазначеної норми його матір`ю було здійснено вселення його у спірний об`єкт житлової нерухомості одразу після народження. У вищезазначеному житловому приміщенні він проживав разом з покійним квартиронаймачем протягом усього життя і проживає станом на сьогодні. Зазначений факт доводиться вищезгаданим рішенням Червоноармійського районного суду м. Львова в справі №2-200 від 26 червня 1985 року, а також показаннями свідків заявлених для допиту у суді. Вказана обставина визнається самим відповідачем у тексті первісної позовної заяви. Відповідно до ч. 2 ст. 65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Згідно ст. 64 ЖК України до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Факт його родинних відносин з померлою ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про народження. Таким чином, вважає, що в силу норм ст.ст. 64, 65 ЖК України він набув право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_3 як член сім`ї основного квартиронаймача, а саме як син померлої ОСОБА_6 . В подальшому на реалізацію права, визначеного у ч. 1 ст.65 ЖК України, ним було вселено у спірне жиле приміщення членів своєї сім`ї дружину ОСОБА_2 та доньку ОСОБА_3 . Зазначені особи проживають за вищевказаною адресою разом з ним станом на сьогодні, іншого житлового приміщення ні у нього, ні у членів його сім`ї немає, усі разом вони здійснюють обов`язки з оплати житлово-комунальних послуг у спірному жилому приміщенні. Вказана обставина підтверджується показаннями свідків заявлених для допиту у суді. Як наслідок, вважають, що члени його сім`ї, які постійно проживають з ним у спірному жилому приміщенні, а саме дружина ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 нарівні з ним набули право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 на підставі положень вищезгаданих ст.ст. 64, 65 ЖК України як члени сім`ї квартиронаймача, а саме ОСОБА_1 . Таким чином, підлягає задоволенню вимога щодо визнання ОСОБА_1 разом із членами його сім`ї членами сім`ї померлого квартиронаймача ОСОБА_6 , а також визнання його разом із членами його сім`ї наймачем квартири на АДРЕСА_3 в порядку ч. 1 ст.106 ЖК України. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2021 року в задоволенні позову Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третіх осіб: Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Господар» про виселення із самовільно зайнятого приміщення відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено. Визнано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 членами сім`ї померлого наймача квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 . Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право на користування жилим приміщенням (квартирою) АДРЕСА_1 . Визнано ОСОБА_1 у складі сім`ї: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наймачем жилого приміщення (квартири) АДРЕСА_1 за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача ОСОБА_6 . Стягнуто з Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 1261,20 грн. сплаченого судового збору. Рішення суду оскаржила Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради. Вважає рішення суду незаконним та ухваленим з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що на вселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до квартири АДРЕСА_1 немає письмової згоди основного квартиронаймача. Твердження суду про те, що матір`ю було здійснено вселення відповідача за первісним позовом ( ОСОБА_1 ) у спірний об`єкт житлової нерухомості одразу після його народження нічим не підтверджене, доказів того, що ОСОБА_1 проживав постійно в кв. АДРЕСА_1 надано до суду не було. Належних та допустимих доказів на підтвердження їх постійного проживання у зазначеній квартирі, ними надано не було, а покази свідків, із яких вбачалося, що останні тривало (понад 50 років) постійно проживали за вказаною адресою не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 лише 45 років ( дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_2 41 рік ( 20.08.1980), ОСОБА_3 -19 років ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Окрім цього, вважає хибним твердження суду про те, що у відповідачів відсутнє інше місце проживання, оскільки всі вони зареєстровані, а відповідно до чинного законодавства мають право на користування тим майном, де зареєстровані. Так, відповідачі за первісним позовом зареєстровані в кв. АДРЕСА_4 . Не погоджується з висновком суду, шо факт ведення спільного господарства та відсутність у Куманіних іншого місця проживання підтверджується квитанціями про оплату житлово-комунальних послуг, заявами про наданням дозволу на медичне обслуговування, медичною документацією та поштовою кореспонденцією на ім`я відповідачів за спірною адресою, письмовими відомостями із навчальних закладів про місце проживання ОСОБА_3 разом з батьками. В апеляційній скарзі посилається на правову позицію викладену в Постанові ВС КЦС від 05.02.2020 року, справа № 572/17/15-ц, провадження № 61-49038св18, відповідно до якої, особи, які не вселилися та не проживали у наданому жилому приміщенні, не набувають права користування ним незалежно від того, чи зареєстровані вони у ньому як за місцем їх проживання, чи включені вони до договору найму такого приміщення. Окрім цього, вважає, що судом не було з`ясовано чи квартира АДРЕСА_1 була постійним місцем проживання ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 з 2007 року зареєстрований в кв. АДРЕСА_4 разом із своєю дружиною ОСОБА_2 та дітьми ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де швидше за все й проживав і проживає із сім`єю, а не в кв. АДРЕСА_1 . Відповідачами за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів фактичного проживання за вказаною адресою з покійною матір`ю ОСОБА_5 . Вважає, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вселилися в спірну квартиру без дотриманням правил, передбачених нормами ст.ст. 65. 64 ЖК України. Окрім того, жодних доказів ведення спільного господарства зазначених осіб із покійною ОСОБА_5 надано не було, також не встановлено судом достовірно й тривалість спільного їх проживання у спірній квартирі, не встановлено судом чи був обумовлений порядок користування вказаною квартирою. Просить рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким задоволити первісний позов, в задоволенні зустрічного позову відмовити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачів за первісним позовом та їх відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Личаківської районної адміністрації Львівської міської радипідлягає до часткового задоволення із наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам частково не відповідає. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову, суд виходив з тих обставин, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право на проживання в спірній квартирі, а також, як члени сім`ї колишнього квартиронаймача, мають право на визнання ОСОБА_1 у складі сім`ї: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наймачем жилого приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_3 за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача ОСОБА_6 . З такими висновками колегія суддів погоджується частково з наступних підстав. Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить до комунальної власності. Основним наймачем вказаної квартири була ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 01.10.2001 № 1305, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та знята з реєстраційного обліку 07.02.2020, що стверджується довідкою ЛКП «Господар» від 10.02.2020. Згідно вказаної довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописки від 10.02.2020 та викопіювання з поверхового плану будинку квартира АДРЕСА_1 складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 12,80 кв.м., з комунальними вигодами, загальна площа квартири становить 21,20 кв.м. 11.02.2020 працівниками ЛКП «Господар» складено акт про фактичне місце проживання, відповідно до якого у квартирі АДРЕСА_1 фактично проживає без реєстрації син померлої ОСОБА_5 , якому 25.02.2020 скеровано попередження ЛКП «Господар» № 292 про вивільнення самовільно зайнятої квартири АДРЕСА_1 . 08.04.2020 працівниками ЛКП «Господар» складено акт, що станом на 08.04.2020 відповідач ОСОБА_1 спірну квартиру у добровільному порядку не звільнив, ключі від вхідних дверей до комунального підприємства не здав. Із наданих стороною відповідача письмових доказів, зокрема, свідоцтв про народження ОСОБА_1 та про розірвання шлюбу ОСОБА_6 вбачається, що відповідач є сином ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Правовими підставами для вселення останньої у вказану квартиру були рішення Червоноармійського районного суду м. Львова у справі №2-200 від 26 червня 1985 року та розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 1305 від 01 жовтня 2001 року, яким на виконання зазначеного судового рішення вирішено укласти договір житлового найму з ОСОБА_6 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . При цьому, як вбачається з мотивувальної частини рішення Червоноармійського районного суду м. Львова від 26 червня 1985 року, у вказаній квартирі відповідач проживав з моменту народження з покійними на сьогодні членами його сім`ї: бабусею (прабабусею) та матір`ю ОСОБА_6 . Разом зі своєю матір`ю він здійснював догляд за бабусею (його прабабусею) до її смерті. Із вищевказаного судового рішення та розпорядження Личаківської районної адміністрації вбачається право його покійної матері ОСОБА_6 на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_3 на підставі та в порядку, встановленому ч. 1 ст. 61 ЖК України, яка передбачає, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. З наведеного вбачається волевиявлення компетентного органу місцевого самоврядування про надання померлій ОСОБА_6 права користування спірним житловим приміщенням шляхом укладення з покійною договору житлового найму на підставі вищевказаного розпорядження. Згідно з ч. 1 ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. У відповідності до зазначеної норми матір`ю було здійснено вселення відповідача ОСОБА_1 у спірний об`єкт житлової нерухомості одразу після його народження. Також судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 постійно проживає у спірній квартирі з моменту її народження, а відповідач ОСОБА_2 (мати ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_1 ) з часу одруження з останнім (23.08.1997). Зазначені обставини підтверджується поясненнями відповідачів, показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , допитаних судом, з яких вбачається тривале (понад 50 років) постійне проживання за вказаною адресою відповідачів та близьких їм осіб (матері, прабабусі), факт ведення ними спільного господарства. Також зазначена обставина та відсутність у відповідачів іншого постійного місця проживання підтверджується численними письмовими доказами (квитанціями про оплату житлово-комунальних послуг, заявами про надання дозволу на медичне обслуговування, медичною документацією та поштовою кореспонденцією на ім`я відповідачів за вказаною адресою, письмовими відомостями із навчальних закладів про місце проживання ОСОБА_3 разом з батьками). Незважаючи на те, що місцем реєстрації відповідачів є квартира матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5 , жодних майнових прав на вказану квартиру вони не мають, з часу одруження там ніколи не проживали, а фактично проживала там та є власником житла її мати ОСОБА_15 з членами сім`ї. Зазначена обставина підтверджується актом ОСББ «Сластіона 58» від 07.09.2021 № 39 та мешканцями сусідніх квартир. Відповідно до частин першої та другої статті 61, статей 64 та 65 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім`я якого видано ордер. Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач і члени його сім`ї. Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у Постанові від 11 липня 2012 року у справі № 6-60цс-12, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК України). Крім того, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (частина друга статті 65 ЖК України). Згідно з частиною першою статті 106 ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У зв`язку зі смертю основного наймача, договір найму на квартиру підлягає оформленню на ім`я члена сім`ї, який має право користуватися квартирою (стаття 107 ЖК України). Вирішуючи спір, судом першої інстанції з`ясовано порядок вселення до спірної квартири відповідача ОСОБА_1 та членів його сім`ї, встановлено, що це приміщення було його постійним місцем проживання з моменту народження, відповідачки ОСОБА_3 також з моменту її народження, а відповідачки ОСОБА_2 з часу одруження, вони разом з основним квартиронаймачем ОСОБА_6 вели спільне господарство, а тому, враховуючи тривалість часу проживання відповідачів у цьому жилому приміщенні на законних підставах, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність первісного позову про виселення відповідачів. При цьому, оскільки відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 проживають у спірній квартирі з моменту народження, а тому на їх вселення до батьків жодної письмової згоди не потребувалося. Стосовно відповідачки ОСОБА_2 , то відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення її сама по собі не свідчить про те, що особа, яка вселилася, не набула права користування жилим приміщенням, оскільки така вселилася фактично за згодою квартиронаймача та проживає з особами, які є членами її сім`ї та сім`ї основного квартиронаймача. Колегія суддів вважає доведеним, що відповідачі постійно проживали у спірній квартирі за усною згодою основного квартиронаймача ОСОБА_6 та мали достатні та триваючі зв`язки з конкретним місцем проживання, а зазначена квартира є їх житлом у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, іншого постійного місця проживання у них немає. Скаржником при зверненні до суду з апеляційною скаргою не доведено, що відповідачі за первісним позовом вселилися в спірну квартиру без згоди квартиронаймача і такі позбавлені права на проживання в ній. Покликання на те, що відповідачі прописані в квартирі АДРЕСА_4 , а отже там проживають і не можуть проживати в квартирі АДРЕСА_1 є безпідставним, оскільки прописка щодо місця проживання в одному місці не може бути перешкодою для фактичного проживання в іншому місці без прописки. В той же час, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 не звертався до органу місцевого самоврядування, а саме Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради із заявою про зміну договору найму та переоформлення особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1 на його ім`я у зв`язку із смертю основного квартиронаймача ОСОБА_5 , його матір`ю і останньому в задоволенні такої не відмовляли, в зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання їх членами сім`ї померлого наймача квартири і визнання ОСОБА_1 у складі сім`ї: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наймачем жилого приміщення (квартири) за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача ОСОБА_6 є передчасними. За цих обставин, колегія суддів вважає передчасними вимоги позивачів за зустрічним позовом про визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 членами сім`ї померлого наймача квартири та визнання ОСОБА_1 у складі сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наймачем жилого приміщення (квартири) за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_1 , син померлої ОСОБА_6 в передбачений нормами чинного законодавства порядку не звертався до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради з відповідною заявою про зміну договору найму та переоформлення особового рахунку щодо квартири АДРЕСА_1 Керуючись ст.ст. 367, 368, ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради задовольнити частково. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2021 року в частині задоволених позовних вимог про визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 членами сім`ї наймача та наймачами за раніше укладеним договором житлового найму скасувати та в тій частині ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні цих позовних вимог. В решті рішення Личаківського районного суду м.Львова від 14 вересня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 20 червня 2022 року. Головуючий: О.Я. Мельничук Судді: О.М. Ванівський Н.П. Крайник