Постанова 4821 № 705/5081/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/780/22Головуючий по 1 інстанції Справа №705/5081/21 Категорія: 305020000 Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 червня 2022 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л., секретар: Попова М.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , особа, що подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 квітня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про неправовий особовий рахунок, в с т а н о в и в: У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про неправовий особовий рахунок. В обґрунтування позовних вимог вказував, що згідно з Договором дарування від 27.05.1994 йому та ОСОБА_3 належить окрема квартира збудована для однієї сім`ї за адресою АДРЕСА_1 , якою вони спільно користуються для особистого проживання, так як поділити її неможливо. Квартира належить їм на праві приватної власності, їхні права і обов`язки визначені Договором дарування від 27.05.1994. Квартира складається із двох неізольованих кімнат і підсобних приміщень - кухня, коридор, комора та ін. Користування приміщеннями безоплатне, а плата за комунальні послуги встановлені за їхньою домовленістю по особовим рахункам. Це стосується і витрат по оплаті послуг за електроенергію. Зазначає, що ОСОБА_3 за власним бажанням передала ОСОБА_2 по Договору дарування від 29.08.2017 свої обмежені майнові права на частину житлового будинку без втрати права власності на квартиру за раніше укладеним Договором дарування 1994 року. Тому, квартира продовжує перебувати у її користуванні і не належить ОСОБА_2 , яка об`явила себе новим власником квартири і самоправно перереєструвала без його письмової згоди на своє ім`я по підробних документах особовий рахунок на електроенергію. Це привело до подвійних рахунків і їх несвоєчасній оплаті, що ускладнює спільне проживання в одній квартирі, порушує ст. 9, 10, 189 Житлового кодексу України і є підставою для закриття неправового особового рахунку в судовому порядку. Просить зобов`язати закрити особовий рахунок на електроенергію НОМЕР_1 . Судові витрати стягнути з відповідача. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 квітня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції мотивував тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо порушення відповідачем його прав, свобод чи законних інтересів відносно майнових прав спільної часткової власності. У рішенні суду зазначено, що зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 по Договору дарування від 29.08.2017 є власником частини будинку по АДРЕСА_1 , а саме - квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 . Позивач надав суду Рахунок на сплату за електроенергію на квартиру АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_2 , в якому відсутній борг по сплаті за електроенергію відповідачем та навпаки є переплата в розмірі 58,21 грн. Тобто, за адресою: по АДРЕСА_1 , крім інших, є дві квартири ( АДРЕСА_4 ) з різними власниками, яким чином відповідач ОСОБА_2 при розпорядженні своєю квартирою та сплаті комунальних послуг чинить перешкоди позивачу у користуванні його квартирою, ОСОБА_1 доказів суду не надано. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначає, що Уманський міськрайонний суд зобов`язаний був залишити позовну заяву без розгляду, а суд в порушення вимог процесуального закону відмовив у задоволенні позову. Просить рішення суду у даній справі скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин. За змістом вказаних процесуальних норм, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту. Із матеріалів справи, зокрема, позовної заяви, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 по Договору дарування від 29.08.2017 є власником частини будинку по АДРЕСА_1 , а саме - квартири АДРЕСА_2 , позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 . Позивач надав суду Рахунок на сплату за електроенергію на квартиру АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_2 , в якому відсутній борг по сплаті за електроенергію та навпаки є переплата в розмірі 58,21 грн. Тобто, за адресою: по АДРЕСА_1 , крім інших, є дві квартири ( №№ 1, 6 ) з різними власниками. Інших документів позивачем на підтвердження своїх вимог суду не надано. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постачання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі укладеного з власником квартири договору про обслуговування прибудинкової території та оплату комунальних послуг. Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов"язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Позивачем ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи не надано будь-яких належних та допустимих доказів щодо предмету спору. Висновок суду першої інстанції про те, що позивач не довів тих обставин, на які посилається в своїй позовній заяві, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 10.04.2020 у справі № 522/22023/16ц про те, що, якщо сторона не надала доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Доводи скаржника, що суд першої інстанції порушив процесуальний закон, замість залишення позовної заяви без розгляду відмовив у позові, суперечить вимогам ст.257 ЦПК України. Так, у відповідності до ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 3) належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи; 4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду; 6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява; 8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; 9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; 10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду; 11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; 12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Таким чином передбачених законом підстав для залишення зазначеного позову без розгляду у даній справі не встановлено. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 квітня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про неправовий особовий рахунок - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Судді: Ю.В.Сіренко Н.І. Гончар Т.Л. Фетісова