Постанова 4873 № 911/576/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" червня 2022 р. Справа№ 911/576/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Іоннікової І.А. суддів: Михальської Ю.Б. Тарасенко К.В. за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М. представники сторін: від позивача: не з`явився; від відповідача: Кулагін О.В.; від відповідача, третіх осіб-1,-2,-3: Неведомський В.О.; від третьої особи-4: не з`явився; вільний слухач від відповідача: Левкович-Зеленіна Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент" в особі Голови ліквідаційної комісії пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Консент капітал" на рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2021 (повний текст складено 30.08.2021) у справі № 911/576/21 (суддя Шевчук Н.Г.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент" в особі Голови ліквідаційної комісії пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Консент капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитна група "Чайка"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1"

4. ОСОБА_1 про стягнення 200 000,00 грн, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент", що діє від власного імені в інтересах пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Консент капітал", в особі Голови ліквідаційної комісії пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Консент капітал" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс" про стягнення 200 000,00 грн. Позовні вимоги з посиланням на ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України обґрунтовані неповерненням відповідачем суми позики, а саме 200 000,00 грн, які були перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент", що діяло від власного імені в інтересах пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Консент капітал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс" згідно платіжного доручення № 123 від 06.03.2018. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду Київської області від 19.08.2021 у позові відмовлено повністю. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент" в особі Голови ліквідаційної комісії пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Консент капітал" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2021 у справі №911/576/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, позивач зазначає, що висновки викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не відповідають вимогам ст.ст. 1-4, 6, 16, 1046, 1049 Цивільного кодексу України та ст.ст. 2, 3, 41, 42, 48, 63, 64 Закону України "Про інститути спеціального інвестування". Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що висновки місцевого господарського суду про те, що спеціальне законодавство не передбачає обов`язку учасника повернути позику, отриману за рахунок коштів пайового фонду, суперечать вимогами та положеннями Цивільного кодексу України та Закону України "Про інститути спеціального інвестування", оскільки Цивільний кодекс України прямо та безумовно передбачає обов`язок позичальника повернути позику, а спеціальне законодавство в тому числі Закон України "Про інститути спеціального інвестування", на думку позивача, не містить жодної норми, яка б звільняла учасника пайового фонду, як позичальника від виконання обов`язку щодо повернення позики, отриманої за рахунок активів такого фонду. Крім того, позивач наголошує на тому, що факт авалювання ліцензії пайового фонду не вливає на обов`язок відповідача повернути грошові кошти позивачу за договором позики. До Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких позивач підтримав правову позицію викладену в апеляційній скарзі, а також повідомив суд апеляційної інстанції, що попередньо очікує понести судові витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції. Короткий зміст відзиву відповідача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог чинного законодавства. Зокрема, відповідач наголошує на тому, що відповідно до діючої редакції статуту відповідача частка пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Консент капітал" в його статному капіталі становить 3,89 %. Тобто відповідач є учасником пайового фонду пропорційно до належної йому кількості інвестиційних сертифікатів. За таких обставин відповідач вважає, що позивач чинить спроби пред`явлення вимог щодо активів до самого власника цих активів та створює перешкоди в поверненні активів пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Консент капітал" їх законним власникам, що відповідно до вимог чинного законодавства повинно було бути здійснено протягом одного календарного року з початку ліквідаційної процедури. Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивач не надає жодних пояснень та обґрунтувань щодо дійсності укладеного договору займу № 1 від 18.01.2018, а також не обґрунтовує настання строків щодо повернення займу, та не надав доказів щодо перерахування (повернення) грошових коштів займоотримувачем займодавцю. Таким чином, на думку відповідача, долучене позивачем до позову платіжне доручення та оборотно сальдова відомість свідчать лише про рух коштів на певну дату, а не доказують існування заборгованості. Крім того, відповідач посилається на те, що власниками усіх активів пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Консент капітал", в тому числі і заявленої дебіторської заборгованості, є виключно учасники фонду, основним з яких є відповідач. Натомість позивач, в якості компанії з управління активами мав би здійснювати управління такими активами виключно в інтересах учасників фонду, але в будь-якому випадку, за будь-яких умов він не є власником активів фонду, тому враховуючи, позбавлення його ліцензії з управління чужим майном на Фондовому ринку України, позивач навіть позбавлений права управління майном фондів, та не має права представляти інтереси фондів, в тому числі в судах. Короткий зміст відповіді на відзив відповідача та узагальнення її доводів Заперечуючи проти доводів викладених відповідачем у відзиві, позивач підтримуючи правову позицію викладену у апеляційній скарзі, наголошує на тому, що наведені відповідачем події не стосуються спірних правовідносин та жодним чином не впливають на право позивача повернути надані у позику кошти та обов`язок відповідача виконати свої зобов`язання щодо повернення запозичених грошових коштів у повному обсязі та належним чином у строки та на умовах, передбачених договором позики № 1 від 18.01.2018. Короткий зміст заперечення на відповіді на відзив відповідача та узагальнення її доводів Відповідач підтримуючи доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, зазначає, що позивачем не було доведено та не обґрунтовано жодних обставин порушень судом першої інстанції вимог ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, які могли би свідчити про необхідність зміни або скасування оскаржуваного судового рішення Узагальнений виклад позицій третіх осіб Треті особи не скористалися правом подати письмові заперечення на апеляційну скаргу. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від у справі № 911/576/21 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 911/576/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент" в особі Голови ліквідаційної комісії пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Консент капітал" на рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2021 у справі № 911/576/21 на 15.06.2022. В судове засідання, яке відбулося 15.06.2022, з`явилися представники відповідача та третьої особи-1,-2,-3, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Представники позивача та третьої особи-4 у судове засідання не з`явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Також слід зазначити, що інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судової влади України", тому учасники по справі не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту. Від представника позивача до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення судового розгляду до закінчення дії воєнного стану на території України, у зв`язку з відсутністю директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент" Товстуха С.В., який 15.04.2022 був призваний по мобілізації до Збройних Сил України згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", тому за таких обставин представник позивача зазначає, що представники позивача не мають об`єктивної можливості узгодити з директором позицію по справі, отримати від нього документи, необхідні для участі у судовому процесі, та відповідно, надавати свої пояснення в суді. Розглянувши клопотання позивача, заслухавши думку представників відповідача та третіх осіб-1,-2-3, колегія суддів вважає, що зазначені представником позивача у клопотанні обставини не можуть бути належною підставою для відкладення розгляду справи, оскільки викладені у клопотанні обставини жодними доказами не підтверджені, а тому причини неявки, викладені в клопотанні про відкладення розгляду апеляційної скарги визнаються судом апеляційної інстанції неповажними. З огляду на викладене та з урахуванням того, що дана справа перебуває в суді апеляційної інстанції тривалий час, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги у даній справі. Враховуючи, що явка представників позивача та третьої особи-4 у судове засідання не була визнана судом апеляційної інстанції обов`язковою, апеляційний господарський суд визнав можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників позивача та третьої особи-4. Під час розгляду апеляційної скарги від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набранням законної сили судового рішення у справі № 911/579/21. Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі та заслухавши думку представників відповідача та третіх осіб-1,-2,-3 з цього приводу, судова колегія вважає за необхідним зазначити про наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 було встановлено строк до 05.11.2021 щодо подання сторонами будь-яких заяв, пояснень, клопотань та заперечень. 06.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду електронною поштою від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, без мотивування причин, за яких відповідне клопотання не могло бути подано в строк зазначений в ухвалі суду апеляційної інстанції від 05.10.2021. За таких обставин, керуючись ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про залишення без розгляду клопотання позивача про зупинення провадження у справі. Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третіх осіб-1,-2,-3, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Згідно Регламенту Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Консент капітал", затвердженого в новій редакції загальними зборами ТОВ "Консент капітал менеджмент", протокол №91 від 17.04.2014, Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд "Консент капітал" (далі - ПЗНВІФ "Консент капітал", Фонд) по типу є закритим, вид Фонду - недиверсифікований, належність - венчурний, строк діяльності Фонду становить 10 років з дати реєстрації у Єдиному державному реєстрі інститутів спільного інвестування (далі - ЄДРІСІ). Фонд вважається створеним з дня внесення відомостей про нього до ЄДРІСІ. Компанією з управління активами Фонду визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент" (код ЄДРПОУ 35575477). Відомості про ПЗНВІФ "Консент капітал" внесені до ЄДРІСІ 12.02.2009, термін дії 12.02.2019. Відповідно до платіжного доручення №123 від 06.03.2018 та картки рахунку ПЗНВІФ "Консент капітал", від імені діє ТОВ "Консент капітал менеджмент", перераховано на рахунок ТОВ "Омокс" 200 000,00грн з призначенням платежу "зарахування займу згідно договору №1 від 18.01.2018 без ПДВ". Загальними зборами ТОВ "Консент капітал менеджмент" від 13.02.2019, протокол №13/02/2019, прийнято рішення ліквідувати ПЗНВІФ «Консент капітал» (код за ЄДРІСІ 2331300) ТОВ "Консент капітал менеджмент" у зв`язку з тим, що 12.02.2019 закінчився строк діяльності пайового фонду, та створено ліквідаційну комісію Фонду, затверджено Положення про ліквідаційну комісію. Голова ліквідаційної комісії ПЗНВІФ "Консент капітал" ТОВ "Консент капітал менеджмент" за вих.№№ від 22.02.2019 повідомив учасників ПЗНВІФ "Консент капітал" ТОВ "Консент капітал менеджмент", а саме: ТОВ "Омокс", ТОВ "Фінансово-кредитна група "Чайка", ТОВ "Керуюча компанія "Зараз", ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1", Кондрашевська О.О., про порядок проведення розрахунків з учасниками ПЗНВІФ "Консент капітал" ТОВ "Консент капітал менеджмент". Повідомлення отримані учасниками Фонду 28.02.2019. Вимогою про ліквідацію фонду та розрахунок від 14.02.2019 та повторною від 10.06.2020 учасники ПЗНВІФ "Консент капітал" ТОВ "Консент капітал менеджмент" ТОВ "Омокс", ТОВ "Фінансово-кредитна група "Чайка", ТОВ "Керуюча компанія "Зараз", ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1", ОСОБА_1 заявили про укладення з ними договорів про розподіл інших, ніж кошти, активів Фонду. Голова ліквідаційної комісії ПЗНВІФ "Консент капітал" ТОВ "Консент капітал менеджмент" звернувся до ТОВ "Омокс" з вимогою про повернення грошових коштів №18/02-01/21 від 18.01.2021 (направлена 18.01.2021 на адресу ТОВ "Омокс" та отримана останнім 19.01.2021), отриманих на підставі договорів позики, в тому числі і 5 741 000,00грн на підставі Договору №1 від 18.01.2018. ТОВ "Омокс" листом №53/02 від 12.02.2021 відмовив у задоволенні цієї вимоги як безпідставної. У зв`язку з цим позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по Договору №1 від 18.01.2018 частково у розмірі 200 000,00грн. Рішенням Господарського суду Київської області від 19.08.2021 у позові відмовлено повністю. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. Як вбачається з тексту позовної заяви, у позивача відсутній оригінал договору № 1 від 18.01.2018. При цьому, у відповідача теж відсутній оригінал договору № 1 від 18.01.2018. Судовою колегією встановлено, що у сторін не має договору №1 від 18.01.2018 по причині, як зазначили сторони, його відсутності в їх розпорядженні. Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Статтею 1047 цього Кодексу визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Відповідно до преамбули Закону України "Про інститути спільного інвестування" цей Закон спрямований на забезпечення залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів і визначає правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб`єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб`єктів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність. Згідно ст. 2 Закону України "Про інститути спільного інвестування" дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, що виникають у сфері спільного інвестування у зв`язку з утворенням та діяльністю суб`єктів спільного інвестування, з метою забезпечення гарантування права власності на цінні папери інститутів спільного інвестування та захисту прав учасників інститутів спільного інвестування. Тобто, цей Закон є спеціальним законом, що регулює суспільні відносини у зазначеній сфері. Статтею 1 Закону України "Про інститути спільного інвестування" визначено, що: активи інституту спільного інвестування - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія); вартість чистих активів - величина, що визначається як різниця між сумою активів інституту спільного інвестування з урахуванням їх ринкової вартості і розміром зобов`язань інституту спільного інвестування; діяльність із спільного інвестування - діяльність, яка провадиться в інтересах учасників (учасника) інституту спільного інвестування та за рахунок інституту спільного інвестування шляхом вкладення коштів спільного інвестування в активи інституту спільного інвестування; інститут спільного інвестування - корпоративний або пайовий фонд; кошти спільного інвестування - кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених цим Законом, інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Реєстру; цінні папери інституту спільного інвестування - акції корпоративного фонду та інвестиційні сертифікати пайового фонду. За кваліфікацією статті 7 цього Закону інститут спільного інвестування залежно від порядку провадження діяльності може бути відкритого, інтервального та закритого типу; строковим або безстроковим; диверсифікованого, недиверсифікованого, спеціалізованого або кваліфікаційного виду. Інститут спільного інвестування належить до закритого типу, якщо інститут (компанія з управління його активами) не бере на себе зобов`язань щодо викупу цінних паперів, емітованих таким інститутом (компанією з управління його активами), до моменту його припинення. Строковий інститут спільного інвестування створюється на певний строк, встановлений у його регламенті, після закінчення якого зазначений інститут спільного інвестування припиняється, якщо відповідно до положень абзаців четвертого або п`ятого та з дотриманням вимог абзаців шостого і сьомого цієї частини не прийнято рішення про продовження строку діяльності такого інституту спільного інвестування. Інститут спільного інвестування закритого типу може бути лише строковим. Строк діяльності строкового пайового фонду може бути продовжено за рішенням органу компанії з управління активами фонду, уповноваженого вносити зміни до його регламенту. Інститути спільного інвестування, які не відповідають вимогам цього Закону та нормативно-правових актів Комісії до диверсифікованого, спеціалізованого або кваліфікаційного інституту спільного інвестування, є недиверсифікованими. Недиверсифікований інститут спільного інвестування закритого типу, який здійснює виключно приватне розміщення цінних паперів інституту спільного інвестування серед юридичних та фізичних осіб, є венчурним фондом. Згідно статті 41 Закону України "Про інститути спільного інвестування" пайовий фонд - це сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності. Пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб. Відповідно до статті 42 цього Закону пайовий фонд створюється компанією з управління активами у визначеній цією статтею послідовності. Положеннями статті 43 Закону України "Про інститути спільного інвестування" встановлено, що бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності із спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій і результатів діяльності інших інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають в її управлінні. Укладаючи договори за рахунок активів пайового фонду, компанія з управління активами діє від свого імені в інтересах пайового фонду з обов`язковим зазначенням у таких договорах реквізитів фонду. Активи пайового фонду, в тому числі нерухоме майно, цінні папери і депозити, реєструються в установленому порядку на ім`я компанії з управління активами з обов`язковим зазначенням реквізитів такого фонду. У разі якщо регламентом передбачено, що активи пайового фонду включають нерухоме майно, компанія з управління активами укладає договір з оцінювачем майна пайового фонду. Статтею 45 Закону України "Про інститути спільного інвестування" визначено, що учасник пайового фонду - це юридична або фізична особа, яка є власником інвестиційного сертифіката такого фонду. Учасники пайового фонду не мають права впливати на діяльність компанії з управління активами. Учасники пайового фонду не відповідають за зобов`язаннями пайового фонду і несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю пайового фонду, тільки в межах належних їм інвестиційних сертифікатів фонду, крім учасників пайового фонду, до складу активів яких входять акції банків, які у такому разі відповідають за зобов`язаннями банку відповідно до закону. У пайовому фонді наглядова рада не створюється. Відповідно до ст. 46 Закону України "Про інститути спільного інвестування" пайовий фонд припиняється виключно шляхом ліквідації. Компанія з управління активами пайового фонду приймає рішення про його ліквідацію, зокрема, у разі, якщо закінчився строк діяльності пайового фонду (для строкового пайового фонду). На наступний робочий день після закінчення строку, на який був створений строковий пайовий фонд, компанія з управління активами повинна прийняти рішення про ліквідацію такого фонду. Для проведення ліквідації пайового фонду створюється ліквідаційна комісія в порядку, встановленому Комісією. Якщо проспект емісії інвестиційних сертифікатів пайового фонду не зареєстровано протягом одного року з дня внесення такого фонду до Реєстру, зазначений пайовий фонд ліквідується без створення ліквідаційної комісії. З моменту прийняття рішення про ліквідацію пайового фонду розміщення та обіг інвестиційних сертифікатів забороняється. Пайовий фонд ліквідується в порядку та у строки, що встановлені нормативно-правовими актами Комісії. Розрахунки з учасниками пайового фонду під час ліквідації пайового фонду здійснюються в порядку, встановленому Комісією. Статтею 47 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку визначено, що у процесі ліквідації пайового фонду його активи реалізуються за кошти в строки, встановлені Комісією. Кошти, отримані від реалізації, розподіляються у такій черговості: 1) здійснюються виплати учасникам пайового фонду, що подали заявки на викуп інвестиційних сертифікатів до моменту прийняття рішення про ліквідацію пайового фонду (крім закритих пайових фондів); 2) вносяться обов`язкові платежі до Державного бюджету України; 3) задовольняються вимоги кредиторів компанії з управління активами пайового фонду з погашення заборгованості, яка виникла у зв`язку з діяльністю пайового фонду, що ліквідується; 4) розподіляються кошти між учасниками пайового фонду пропорційно кількості інвестиційних сертифікатів пайового фонду, що їм належать, у порядку, встановленому Комісією. Розподіл коштів здійснюється після повного задоволення вимог попередньої черги. Розрахунки з учасниками пайового фонду в процесі ліквідації пайового фонду можуть здійснюватися іншими, ніж кошти, активами пайового фонду у разі, якщо: 1) інвестиційні сертифікати розміщувалися лише шляхом приватного розміщення; 2) регламентом передбачена можливість здійснення розрахунків з учасниками пайового фонду іншими, ніж кошти, активами пайового фонду; 3) згода на здійснення розрахунків з учасниками пайового фонду іншими, ніж кошти, активами пайового фонду надана усіма учасниками пайового фонду; 4) кошти, наявні в активах пайового фонду на момент прийняття рішення про ліквідацію, є достатніми для внесення обов`язкових платежів до Державного бюджету України та задоволення вимог кредиторів і будуть використовуватися виключно для таких цілей. Розподіл інших, ніж кошти, активів пайового фонду здійснюється за умови згоди всіх учасників такого фонду та оформляється договором про розподіл інших, ніж кошти, активів пайового фонду, що укладається між ліквідаційною комісією та всіма учасниками фонду. У разі здійснення розрахунків з учасниками пайового фонду іншими, ніж кошти, активами пайового фонду розподіл таких активів між учасниками пайового фонду здійснюється пропорційно кількості інвестиційних сертифікатів, що їм належать. Перерозподіл інших, ніж кошти, активів пайового фонду під час розрахунку іншими, ніж кошти, активами після укладення договору про розподіл таких активів пайового фонду забороняється. Після закінчення розрахунків у порядку, передбаченому цією статтею, ліквідаційна комісія пайового фонду подає до Комісії документи для скасування реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів та звіт про результати ліквідації пайового фонду. Вимоги до звіту встановлюються Комісією. Виключення відомостей про пайовий фонд з Реєстру здійснюється після скасування реєстрації випуску його інвестиційних сертифікатів. Пайовий фонд вважається таким, що ліквідований, після виключення відомостей про нього з Реєстру. Відповідно до норми ст. 48 цього Закону активи інституту спільного інвестування можуть складатися з цінних паперів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, банківських металів та інших активів, передбачених законодавством. До складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов`язання. Такі зобов`язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами відступлення прав вимоги, позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством. Венчурний фонд має право надавати кошти у позику. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду. Активи венчурного фонду можуть повністю складатися з коштів, нерухомості, корпоративних прав, прав вимоги та цінних паперів, що не допущені до торгів на регульованому фондовому ринку. Згідно статті 63 Закону України "Про інститути спільного інвестування" компанія з управління активами - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією. Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування. У відносинах з третіми особами компанія з управління активами пайового фонду повинна діяти від власного імені, в інтересах учасників такого фонду та за його рахунок або в разі недостатності коштів фонду - за власний рахунок. Статтею 64 цього Закону встановлені обмеження діяльності компанії з управління активами, зокрема, згідно пункту 5 частини другої вона не має права надавати позику за рахунок активів інституту спільного інвестування. Проте, згідно частини третьої цієї статті обмеження діяльності компанії з управління активами, передбачені пунктами 5, 7, 9, 10 та 12 частини другої цієї статті, не поширюються на діяльність компанії з управління активами венчурного фонду. Кошти пайового фонду зараховуються на окремий рахунок компанії з управління активами у банку окремо від власних коштів компанії з управління активами та коштів інших пайових фондів (ч.2 ст. 70 цього Закону). Пункт 7 розділу І Положення про порядок припинення пайового інвестиційного фонду передбачає, що фонд ліквідується в порядку та у строки, встановлені цим Положенням. Розрахунки з учасниками Фонду, в тому числі депонування коштів на користь учасників Фонду, які не подали заявки на викуп належних їм інвестиційних сертифікатів Фонду або які подали зазначені заявки та не звернулися для отримання розрахунку, мають бути здійснені не пізніше одного календарного року з дати прийняття рішення про його ліквідацію (крім випадку, передбаченого пунктом 8 розділу III цього Положення). З аналізу наведених правових норм вбачається, що наслідком припинення строкового пайового фонду є створення управителем ліквідаційної комісії фонду та, зокрема, розподіл його активів між учасниками, який має бути здійснений не пізніше одного календарного року з дати прийняття рішення про ліквідацію фонду. Місцевим господарським судом встановлено, що рішення про продовження строку діяльності ПЗНВІФ "Консент капітал" ТОВ "Консент капітал менеджмент" не приймалось. Таким чином, відповідно до Закону України "Про інститути спільного інвестування", який у даному випадку є спеціальним законом по відношенню до Цивільного кодексу України, до складу активів венчурного фонду, які належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, входять боргові зобов`язання, оформлені договорами позики, і вони (боргові зобов`язання) у разі ліквідації пайового фонду разом з іншими активами фонду підлягають розподілу між учасниками пайового фонду пропорційно кількості інвестиційних сертифікатів пайового фонду, що їм належать. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що діюче законодавство не містить норми, якою компанія з управління активами пайового фонду наділялась би правом вимагати від учасника пайового фонду повернення позики, отриманої ним за рахунок активів цього ж інституту спільного інвестування. Постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №313-ДП-КУА від 21.06.2019 про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" анульовано ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів серії АЕ №185470, виданої на підставі рішення Комісії №145 від 12.03.2013. Рішенням Комісії з цінних паперів та фондового ринку №708 від 27.11.2019 зупинено дію ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів серії АЕ №185470, виданої на підставі рішення Комісії №145 від 12.03.2013 ТОВ "Консент капітал менеджмент". Цією ж Комісією 03.02.2020 прийнято рішення №39, яким анульовано ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів серії АЕ №185470, виданої на підставі рішення Комісії №145 від 12.03.2013. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 200 000,00 грн позики є безпідставною і задоволенню не підлягає. Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Київської області у даній справі відсутні. В свою чергу, наведені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу та запереченнях на відповідь доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Висновки за результатами апеляційної скарги За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Судові витрати У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент" в особі Голови ліквідаційної комісії пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Консент капітал" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2021 у справі № 911/576/21 - без змін. Матеріали справи № 911/576/21 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 21.06.2022. Головуючий суддя І.А. Іоннікова Судді Ю.Б. Михальська К.В. Тарасенко