LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4812473/3026/21

від 22.06.2022 ·

22.06.22 22-ц/812/344/22 Справа № 473/3026/21 Головуючий у 1-й інстанції Ротар М. М. Провадження № 22ц/812/344/22 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О. О. П О С Т А Н О В А Іменем України 22 червня 2022 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючої: Ямкової О. О., суддів: Серебрякової Т. В., Колосовського С. Ю., із секретарем: Лівшенком О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Ротар М. М. в залі судових засідань у місті Вознесенську Миколаївської області о 14 годині 55 хвилині зі складенням його повного тексту 17 грудня 2021, по справі за позовом АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу спадкодавця, В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2021 року АТ «Ощадбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , як спадкоємиці, про стягнення з неї 15 179 грн 05 коп. заборгованості за кредитним договором укладеним з померлим ОСОБА_2 . В обґрунтування позову посилався на те, що між позичальником ОСОБА_2 12 травня 2015 року та позивачем укладено договір про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної карти, та 19 червня 2015 року укладено до нього додатковий договір відповідно до умов якого позичальнику відкрито відновлювальну кредитну лінію на суму 24 300,00 грн під 25% річних. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, про що позивачу стало відомо лише 13 серпня 2018 року, і тому у позивача, як кредитора померлого, є право на стягнення заборгованості зі спадкоємиці померлого боржника, а саме його дружини ОСОБА_1 , оскільки вона прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право власності на спадкове майно. За такого просив стягнути зі спадкоємиці кредитну заборгованість померлого, яка складається з 15 179 грн 05 коп. заборгованості по основному боргу. Відзиву на позовну заяву відповідачкою не надано, подана 17 вересня 2021 року заява, у якій вона проти задоволення позову заперечувала, просила розглянути справу за її відсутності. Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2021 року в задоволенні позову АТ «Ощадбанк» відмовлено. При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як кредитор спадкодавця, пропустив строки визначені частинами 2, 3 статті 1281 ЦК України, а саме не пред`явив вимоги до спадкоємиці, яка прийняла спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання нею свідоцтва про право на спадщину, а за такого, вважається таким, що втратив право вимоги до спадкоємиці боржника. В апеляційній скарзі позивач посилаючись на те, що рішення суду є необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що померлим позичальником не виконані зобов`язання в повному обсязі, а тому оскільки позивач вчасно звернувся до нотаріальної контори з письмовою вимогою, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про її вручення 19 вересня 2018 року, вважав висновок суду про пропуск строків встановлених статтею 1281 ЦК України необґрунтованим. Зазначав про безпідставність висновку суду про недоведеність факту направлення претензії кредитора відсутністю документа в спадковій справі. Відзиву на апеляційну скаргу відповідачкою не надано. Справа розглянута за відсутністю сторін, за наявності заяви стягувача про розгляд справи без участі його представника, та без участі боржника, у зв`язку з його тривалою відсутністю за місцем постійної реєстрації, як під час розгляду справи по суті, так і при вирішенні питання з виконання судового рішення та його перегляду в суді апеляційної інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Як вбачається з матеріалів справи, 12 травня 2015 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 укладено договір №405964/4982 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної карти за тарифним пакетом «Пенсійний», в тому числі «Арсенал», з тарифами за обслуговування якого останнього особисто ознайомлено того ж дня (а.с.15-17). В подальшому 19 червня 2015 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір №1 до вищевказаного договору, за умовами змісту підпунктів пункту 1.1.4. якого клієнту, окрім відкриття рахунку за тарифним пакетом «Пенсійний», в тому числі «Арсенал», встановлено кредит у сумі 24 300 грн на строк дії платіжної карти, випуск якої здійснюється строком на 1 рік, з фіксованою процентною ставкою за користування кредитними коштами 25% річних, які сплачуються щомісячно, та з використанням процентної ставки 35% річних за користування несанкціонованим овердрафтом. З відомостями про сукупну вартість кредиту із графіком погашення платежів позичальника ознайомлено особисто під підпис. (а.с.18-19зв). Відповідно до виписки з карткового рахунку наданої банком слідує, що кредитні кошти позичальнику надані у відповідності до встановленого банком розміру кредитного ліміту, яким він користувався по день смерті, та містить відомості про операції із зняття коштів у день смерті позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1 на суму 2 000 грн, та після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі 700 грн (а.с.9-12). Отже, між сторонами існували зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань. Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З копії свідоцтва про смерть вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.28). 9 березня 2017 року відповідачці ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка складається з 1/3 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с.24). 13 серпня 2018 року із службової записки керуючого ТВБВ №10014/0174 позивач довідався про смерть позичальника (а.с.143), та це не спростовується іншим учасником справи. 13 вересня 2018 року АТ «Ощадбанк» за адресою останнього місця проживання померлого, на ім`я його спадкоємців, та на адресу Першої вознесенської нотаріальної контори направив письмову вимогу/претензію про прийняття його заяви, як кредитора, з вимогою до спадкоємців про погашення боргу, та проханням довести цю вимогу до них, а також у разі виявлення за результатами пошуку у реєстрі спадкових справ повідомити про коло осіб, які звернулися за оформленням спадщини. Вимога банка, згідно копії рекомендованого повідомлення, вручена представнику Першої Вознесенської нотаріальної контори 19 вересня 2018 року (а.с.20-22). З доданої до позовної заяви копії повідомлення від Першої вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 13 листопада 2020 року вбачається, що звернення банку нею отримано, однак запропоновані дії не вчинено через невідповідність запиту встановленій формі та відсутності оплати для здійснення пошуку в реєстрі (а.с.23). За наведених обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про пропуск кредитором визначеного законом строку пред`явлення вимоги спростовується, як дослідженими матеріалами справи, так і встановленими судом апеляційної інстанції обставинами. Посилання на відсутність особи, яка б могла отримати банківську вимоги, у державної нотаріальної конторі за можливим відбитком її підпису та при наявності самого зворотного рекомендованого повідомлення, не є слушними. На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, внаслідок чого не визначився з обсягом вимог кредитора, які мають належне підтвердження. Згідно відомостей наданої копії спадкової справи №15/2016, заведеної після смерті ОСОБА_2 , за прийняттям спадщини звернулися декілька осіб, з яких спадкоємець ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини (а.с.48), а дружина померлого - відповідачка ОСОБА_1 прийняла та оформила спадщину, так як постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та звернулась до нотаріальної контори з відповідними заявами. 9 березня 2017 року відповідачка отримала свідоцтво про право на спадщину у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_2 (а.с.44-100). За змістом вимог статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. Згідно частини 2 статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Відповідно до структури ЦК України кредитор має право обирати один з усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд і він відповідно до статті 5 ЦПК України може бути застосований судом за критерієм ефективності, з відновленням його порушених майнових або немайнових прав та інтересів. Як вбачається з наданого банком розрахунку кредитної заборгованості на суму 15 179 грн 05 коп., до складу заборгованості враховано суми коштів 2 000 грн та 700 грн, які є операціями здійсненими у день смерті позичальника та після його смерті, а тому не можуть розцінюватись як користування позичальника кредитними коштами. За такого, з урахуванням здійснених до часу смерті позичальника погашень, заборгованість по основному боргу кредиту складає 12 484 грн 94 коп. (а.с.7-8). Відповідно до відомостей наданих Комунальним підприємством Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації інвентарна вартість квартири АДРЕСА_1 складає 445644 грн, а 1/3 її частина, що належала померлому спадкодавцю, відповідно 148 548 грн. Отже, звертаючись до суду з позовом про стягнення суми боргу з спадкоємиці, яка по факту не перевищує вартість отриманої нею частки нерухомого майна, банк діяв у межах закріпленого законодавством справедливого балансу між законними інтересами і правомірними очікуваннями його, як кредитора, та зустрічними їм інтересами спадкоємців. Тому обраний банком спосіб звернення до суду із вказаним позовом відповідає можливості забезпечення задоволення його вимог без порушення майнових прав та інтересів спадкоємиці ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .. За таких обставин, рішення суду першої інстанції у відповідності до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про стягнення зі спадкоємиці померлого боржника на користь банка суми кредитної заборгованості в розмірі 12 484 грн 94 коп., яка не перевищує вартість отриманого у власність спадкового майна, таким чином задовольнити пред`явлений кредитором позов частково. У відповідності до положень статті 141 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог. Тому, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог банка, з відповідачки підлягають стягненню на його користь суми судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанціях в загальному розмірі 4 667 грн 75 коп.. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити частково. Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2021 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ «Ощадбанк» 12 484 грн 94 коп. заборгованості основного боргу за додатковим договором № 1 від 19 червня 2015 року до договору №405964/4982 від 12 травня 2015 року, а також 4 667 грн 75 коп. судових витрат за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуюча О. О. Ямкова Судді Т. В. Серебрякова С. Ю. Колосовський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»