Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/9080/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9080/21 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Пенсійного фонду України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУПФУ) про: визнання протиправним та скасування рішення відповідача №951370177543 від 16.12.2020 року щодо зменшення позивачу при перерахунку пенсії відсотку до 60% заробітної плати та встановлення її граничного розміру у вигляді десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; зобов`язання відповідача здійснити з 01.10.2020 року перерахунок та виплату пенсії позивачу за вислугу років, виходячи з розрахунку 80% від розміру місячної заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, згідно довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону України від 09 грудня 2020 року №21/102, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Пенсійний фонд України (далі ПФУ). Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії ГУПФУ щодо зменшення ОСОБА_1 при перерахунку пенсії відсотку до 60% заробітної плати та встановлення її граничного розміру у вигляді десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; зобов`язав ГУПФУ здійснити перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_1 за вислугу років без обмеження її граничного розміру з 01.10.2020 року виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 09.12.2020 року №21/102. Крім того, суд зобов`язав ПФУ здійснити виплату перерахованої з 01.10.2020 року на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 09.12.2020 року №21/102 пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянти просили його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволені позову повністю. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ та з 2009 у відповідності до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII отримує пенсію за вислугу років в розмірі 80 % від його середньомісячної заробітної плати. Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону видано ОСОБА_1 довідку від 09.12.2020 року №21/102 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, призначеної згідно Закону України «Про прокуратуру», в якій зазначено, що відповідно до Закону України «Про прокуратуру» розмір заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами, чинними на 11.09.2020 року за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора відділу, яка прирівняна до посади прокурора відділу становить: посадовий оклад 37836 грн., надбавка за вислугу років 30 % 11350,80 грн., надбавка за роботу з таємними документами (15%) - 5675,40 грн., матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально - побутових питань) (1/12) 4571,85 грн., 4571,85 грн., усього 64005,90 грн. (аркуш справи 15). 11 квітня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 09.12.2020 року №21/102, виходячи з 80 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмеження розміру виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум (аркуш справи 17). ГУПФУ листом №6518-6248/Д-02/8-1500/21 від 22.04.2021 року повідомило позивача, що згідно заяви від 14.12.2020 року його пенсію перераховано із заробітної плати 64005,90 грн., з урахуванням довідки про заробітну плату від 09.12.2020 року №21/102, та її розмір з 01.10.2020 встановлено на рівні 38403,54 грн. (64005,90 грн.*60%). Перерахунок пенсії з 01.10.2020 року проведено з урахуванням ч. 3 ст. 81, ч. 20 ст. 86, ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», а також згідно з наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 року №414 «Про день початку роботи обласних прокуратур», а саме: призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку із підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок відповідно до порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури у розмірі 60% суми місячної заробітної плати, та максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Таким чином розмір пенсії до виплати становить з 01.10.2020 року - 17120 грн., з 01.12.2020 року - 17690 грн. Іншого чинним законодавством не передбачено. Проведення перерахунку пенсії із застосування зменшеного відсоткового розміру (60%) пенсії та застосування обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, і стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що норми законодавства, які обмежують максимальний розмір пенсії, прийняті та набрали чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років, оскільки позивач отримує пенсію з 2009 року. Відповідно до ч.2 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» 1697-VII, пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Суд вважав безпідставним застосування до спірних правовідносин норм Закону «Про прокуратуру» №1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання чинності законом, суперечить вимогам ч.1 ст. 58 Конституції України, відповідно до яких закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність. Суд звернув увагу, що відповідно до ст.22 Конституції України звуження та обмеження змісту й обсягу існуючих прав і свобод шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається. Також, було зазначено, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України. Однак, Кабінетом Міністрів України 16 грудня 2020 року було прийнято постанову №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги». Постановою №1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 року провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій. Також вищевказаною Постановою затверджено «Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку» та внесено до Постанов КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596, від 23 липня 2014 року № 280 та від 11 травня 2017 року № 312 відповідні зміни. Суд зазначив, що відповідно до п.4 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Постановою КМУ від 23 липня 2014 р. №280 (в редакції Постанови №1279) ПФУ відповідно до покладених на нього завдань… забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій… Суд дійшов висновку, що функції щодо виплати пенсії здійснює саме ПФУ. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції помилковими і такими, що не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке. Так, положеннями ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (далі Закон №1789-ХІІ) (в редакції станом на час призначення позивачу пенсії у 2010 році) було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI у статтю 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри « 80» замінено цифрами « 70», при цьому, законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій та п`ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60». За правилами ч.18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній до 01.01.2015 року) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися КМУ. 15.07.2015 року набрав чинності новий Закон України Про прокуратуру №1697-VII (далі Закон №1697-VII), відповідно до розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015 року. З аналізу положень Закону1697-VII вбачається, що з набранням ним чинності пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно з ч.20 ст.86 Закону №1697-VII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. З наведеного можна дійти висновку, що за загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою, тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Отже, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів вважає, що до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону №1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами. Вказане також узгоджується з покладеним в основу Закону № 697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів. Колегія суддів зазначає, що розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом №1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону, та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону №1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону №1697-VII. Отже, враховуючи, що станом на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ (відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII) в частині перерахунку пенсії втратила чинність, колегія суддів приходить до висновку, що на спірні правовідносини поширюються положення ч.2 ст.86 Закону № 1697-VII, за якими пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати. Стосовно обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами колегія суддів зазначає, що відповідно до абз.6 ч.15 ст.86 Закону №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Отже, враховуючи, що станом на час проведення позивачу перерахунку пенсії вказані положення абз.6 ч.15 ст.86 Закону №1697-VII неконституційними у встановленому Законом порядку не визнавались, а тому були чинними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами. При цьому, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Тому, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії, рішення та зобов`язання вчинити певні дії є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Наведені висновки також узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 грудня 2021 року, справа №580/5962/20. Окремо, стосовно зобов`язаня ПФУ здійснити виплату перерахованої з 01.10.2020 року пенсії, колегія суддів зазначає таке. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вважав, що КМУ 16 грудня 2020 року було прийнято Постанову №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги», п.3 якої встановлено ПФУ до 01 квітня 2021 року провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій, тобто з 01 квітня 2021 року (на думку суду першої інстанції) повноваження щодо виплати нарахованої пенсії перейшли від головних управлінь до ПФУ. Так, Постановою КМУ 16 грудня 2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» було затверджено "Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку", що додається. Положеннями п.1-8 вказаного Порядку передбачено, що цей Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги. Для здійснення виплати одержувачам пенсій, грошової допомоги уповноваженими органами в порядку, передбаченому Законом України "Про публічні закупівлі", укладаються з уповноваженими організаціями договори про виплату та доставку пенсій, грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України (далі - договір). З метою забезпечення рівномірної виплати одержувачам пенсій та грошової допомоги уповноваженою організацією складається графік виплати пенсій та грошової допомоги одержувачам (далі - графік) для кожного виплатного об`єкта залежно від адреси фактичного проживання одержувачів. Уповноважені органи та уповноважені організації забезпечують інформування одержувачів про порядок виплати та доставки пенсій, грошової допомоги. Уповноважений орган, який проводить нарахування пенсії, грошової допомоги, під час призначення, а також працівник виплатного об`єкта під час першої виплати повідомляють одержувачу про дату виплати пенсії, грошової допомоги. У разі зміни дати виплати пенсій, грошової допомоги працівник уповноваженої організації не менше ніж за місяць до такої зміни повідомляє про це одержувачу за наявними контактними даними (номером мобільного телефону, електронної адреси тощо) із зазначенням причини такої зміни. Якщо зміна зумовлена внесенням змін до графіка виплати пенсій, грошової допомоги, одержувачу повідомляє про це працівник виплатного об`єкта із зазначенням причини. Уповноважені органи подають до уповноваженої організації зразки печаток і підписів працівників, відповідальних за формування документів для виплати пенсій, грошової допомоги, на початку кожного року (або протягом року в разі зміни таких працівників). Заява про виплату пенсії, грошової допомоги за місцем фактичного проживання через уповноважену організацію подається за формою згідно з додатком 1 особисто одержувачем або його законним представником до уповноваженого органу за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в межах України. З аналізу наведеного вбачається, що вказаною Постановою КМУ врегульовано питання саме порядку та механізму виплати пенсій у готівковій формі, тобто регламентовано процедурні аспекти практичної реалізації виплати пенсій у готівковій формі відповідним особам, та жодним чином не передбачено (в контексті спірних правовідносин) передання повноважень по нарахуванню та/або виплаті пенсій від територіальних органів Пенсійного фонду до центрального. В той же час, преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Положеннями статей 47, 49 та 50 вказаного закону передбачено, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому КМУ. Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. З аналізу наведеного вбачається, що саме територіальні органи Пенсійного фонду є повноважними суб`єктами в сфері практичної реалізації, зокрема, перерахунку та виплати пенсії відповідним особам. Натомість ПФУ у відповідності до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою КМУ від 23 липня 2014 року №280, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно до п.3 Положення основними завданнями ПФУ є, зокрема, реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. А згідно п.п.6 п.4 вказаного Положення, ПФУ відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо, зокрема, призначення (перерахунку) і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. З аналізу наведеного вбачається, що в частині проведення перерахунку та виплати пенсії ПФУ здійснює лише загальну організацію, координацію та контроль роботи територіальних органів ПФУ, та саме вказані органи є належними суб`єктами вчинення дій щодо перерахунку та виплати пенсій, тим більше з урахуванням того факту, що вказані органи є окремими юридичними особами. Наведені висновки також узгоджуються зі змістом Положення про територіальні органи ПФУ, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління ПФУ, затверджених постановою Правління ПФУ 22.12.2014 року №28-2, пунктом 4 якого зазначено, що головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що зобов`язання судом першої інстанції ПФУ здійснити фінансування виплати позивачу перерахованої пенсії є безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству. Отже, при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Пенсійного фонду України - задовольнити, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року - скасувати. Прийняти постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.