Ухвала КЦС ВС № 753/14104/18

Ухвала 17 червня 2022 року м. Київ справа № 753/14104/18 провадження № 61-5037ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товарної біржі «Електронні торгові системи», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, ВСТАНОВИВ: 06 червня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 рокуу вищевказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне. Відповідно до частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. У касаційній скарзі заявлене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, з посиланням на те, що процесуальний строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст ухвали від 25 січня 2022 року апеляційним судом на адресу заявника не скеровано. Крім того, заявник посилається на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що вважає поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження. Вищезазначені доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки нею не надано доказів того, що суд апеляційної інстанції у порядку статті 272 ЦПК України не надсилав копію ухвали на адресу заявника. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» , затверджений Указ Президента України 24 лютого 2022 року №64/2022, яким у Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, а саме Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, воєнний стан продовжено до 25 квітня 2022 року. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Разом із цим, з 24 лютого 2022 року технічним адміністратором обмежено загальний та повний доступ до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень. Повний текст постанови апеляційним судом складено 31 січня 2022 року та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03 лютого 2022 року, заявницею не наведено логічних обґрунтувань, що заважало їй ознайомитись із повним текстом та звернутись із касаційною скаргою у період з 03 лютого 2022 року по 24 лютого 2022 року. Крім того, непослідовними є доводи про необізнаність заявниці з повним текстом оскаржуваної постанови на час подання касаційної скарги, оскільки зміст та доводи останньої свідчать про зворотнє. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша стаття 44 ЦПК України). Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Таким чином, заявниці необхідно подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для його поновлення та надати відповідні докази, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником на порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. Разом з тим, у касаційній скарзі заявник зазначає про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, з метою захисту житлових прав та зважаючи на засвідчені Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини та втрачення заявником джерел доходу. Вирішуючи клопотання, суд виходить з наступного. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір». Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони. Враховуючи те, що заявником не надано доказів на підтвердження розміру його річного доходу за попередній календарний рік, з урахуванням якого суд може звільнити сплату судового збору, а також доказів відсутності іншого доходу, заявлене клопотання задоволенню не підлягає. Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги фізичною особою на ухвалу суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої цієї статті становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 481, 00 грн. Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 496,20 грн (2 481, 00 грн х 0,2). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/ Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Заявник в касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року про закриття апеляційного провадження у справі та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. На виконання пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України особі, яка подає касаційну скаргу, необхідно уточнити клопотання касаційної скарги щодо наслідків розгляду касаційної скарги на ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження та викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статей 406, 409 ЦПК України. Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Визнати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року, наведені ОСОБА_1 , неповажними. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 рокузалишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. Якщо заяву про поновлення строку касаційного оскарження не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для його поновлення визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров