LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КЦС ВС180/431/20

від 15.06.2022 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області задовольнити. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду…

Постанова Іменем України 15 червня 2022 року м. Київ справа № 180/431/20 провадження № 61-7695св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Марганецький рудоремонтний завод», Головне управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області, треті особи: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2020 року у складі судді Хомченко С. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» (далі - ПрАТ «МРЗ»), Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області) про визнання незаконним наказу про оголошення догани, визнання частково недійсним та скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві. Посилався на те, що обіймає посаду начальника ливарного цеху ПрАТ «МРЗ», у якому 25 вересня 2019 року стався нещасний випадок, унаслідок якого загинув майстер ділянки ливарного цеху ОСОБА_2 . Відповідно до висновків комісії, викладених у пункті 8 акта форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку, затвердженого тимчасово виконуючим обов`язки начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровської області від 09 грудня 2019 року (далі - акт форми Н-1/П), крім вини загиблої особи, було визначено вину начальника ливарного цеху ПрАТ «МРЗ» ОСОБА_1 , який нібито також «допустив порушення вимоги законодавства з охорони та гігієни праці або інше», а саме: порушив вимоги Посадової інструкції начальника ливарного цеху, затвердженої наказом голови правління ПрАТ «МРЗ» від 16 червня 2016 року (далі - Посадова інструкція), вимоги НПАОП 28.5-1.02-07 Правила охорони праці при термічній обробці металів (далі - Правила охорони праці) та вимоги Технологічної інструкції СТП 73.06-2015 вибивки, очистки та обрубки литва (пункт 3.3), затвердженої наказом голови правління ПрАТ «МРЗ» від 10 вересня 2015 року (далі - Технологічна інструкція). Наказом від 26 грудня 2019 року № 65 йому як начальнику ливарного цеху на підставі пункту 8 акта форми Н-1/П оголошено догану. Вважає висновки комісії спеціального розслідування нещасного випадку щодо його вини помилковими, оскільки його вини в порушенні законодавства з охорони та гігієни праці, що призвело до нещасного випадку зі смертельним наслідком, встановлено не було; в акті не зазначено, в чому саме полягає зв`язок між його діями або бездіяльністю як начальника ливарного цеху ПрАТ «МРЗ» з настанням нещасного випадку зі смертельними наслідками та які конкретно вимоги законодавства або посадові обов`язки він порушив під час отримання постраждалим ОСОБА_2 смертельних травм; в акті не вказано, що саме не зробив, але повинен і міг зробити він як начальник цеху відповідно до зазначених інструкцій, щоб запобігти і унеможливити нещасний випадок зі смертельним наслідком, тобто факт його вини ґрунтується на домислах і припущеннях. Крім того, спеціальна комісія проігнорувала недотримання та грубе порушення самим потерпілим вимог техніки безпеки; взагалі не з`ясовувала обсяг роботи начальника ливарного цеху, в тому числі в день настання нещасного випадку (25 вересня 2019 року), вчинені ним дії та вжиті заходи для організації роботи всього цеху, площу цеху і його місцезнаходження під час проведення робіт, внаслідок яких ОСОБА_2 отримав несумісні з життям травми. Обставини загибелі майстра ділянки ливарного цеху ОСОБА_2 свідчать про вчинення ним особисто цілої низки значних, недопустимих порушень, що саме і призвели до нещасного випадку. З огляду на викладене просив суд визнати частково недійсним та скасувати акт форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25 вересня 2019 року об 11 год 10 хв на ПрАТ «МРЗ», складений комісією, утвореною згідно з наказом ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 26 вересня 2019 року № 392-Р, затверджений 09 грудня 2019 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, а саме частину другу пункту 8 щодо визначення вини начальника ливарного цеху ПрАТ «МРЗ» ОСОБА_1 у порушенні вимог Посадової інструкції, Правила охорони праці та вимог Технологічної інструкції. Також просив визнати незаконним та скасувати наказ від 26 грудня 2019 року № 65 про оголошення йому як начальнику ливарного цеху догани згідно з пунктом 8 акта форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року, позов задоволено. Визнано частково недійсним та скасовано частину другу пункту 8 акта форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25 вересня 2019 року об 11 год 10 хв на ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод», складеного комісією, утвореною наказом ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 26 вересня 2019 року № 392-Р, затвердженого 09 грудня 2019 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, про визнання начальника ливарного цеху ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» ОСОБА_1 винним у порушенні вимог Посадової інструкції, вимог Правил охорони праці та вимог Технологічної інструкції. В іншій частині акт форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року залишено без змін. Скасовано наказ ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» від 26 грудня 2019 року № 65 «Про оголошення догани начальнику ливарного цеху ОСОБА_1 ». Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріалами спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 25 вересня 2019 року на ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод», не доведено вину ОСОБА_1 у вигляді безпосередньо його неправомірних дій або бездіяльності, а також не доведено порушення ним Посадової інструкції або Правил охорони праці. Проте доведено, що ОСОБА_1 не знав і не міг знати про те, що потерпілий ОСОБА_2 самостійно прийняв помилкове рішення, яке у поєднанні з порушенням ним норм охорони праці призвело до настання нещасного випадку. При цьому суд встановив, що ОСОБА_1 діяв відповідно до обов`язків, встановлених у його Посадовій інструкції, своєчасно та періодично проводив інструктажі з техніки безпеки та охорони праці, при цьому нещасний випадок стався через те, що ОСОБА_2 , порушивши свою посадову інструкцію, не повідомив ОСОБА_1 про свої дії. Аргументи учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу У грудні 2021 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . У касаційній скарзі ГУ Держпраці у Дніпропетровській області вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, підставою оскарження судових рішень зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах). Доводи інших учасників справи Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на неї до касаційного суду не направили. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року відкрито провадження у справі та витребувано справу з Марганецького міського суду Дніпропетровської області. Ухвалою Верховного Суду від 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів. Фактичні обставини справи, встановлені судом Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 обіймає посаду начальника ливарного цеху ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод». 25 вересня 2019 року у ливарному цеху ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» стався нещасний випадок, унаслідок якого загинув майстер ділянки ливарного цеху ОСОБА_2 . Наказом ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 25 вересня 2019 року № 392-Р призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку. Комісія склала акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, затверджений 09 грудня 2019 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, в якому зазначено про те, що нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, він підлягає обліку на ПрАТ «МРЗ», складено акт форми Н-1/П. В акті форми Н-1/П вказано, що ОСОБА_2 , майстер термообрубної дільниці ливарного цеху ПрАТ «МРЗ», порушив Інструкцію з охорони праці № 71 для майстра дільниці обрубки та термообробки литва, затверджену наказом генерального директора ПрАТ «МРЗ» від 08 лютого 2018 року (далі - Інструкцію з охорони праці № 71), а саме пункти 3.6 і 3.9, а також пункти 3.1 і 3.3. Технологічної інструкції; вимоги пункту 6 pозділу V Правил охорони праці, а саме: «На термічну обробку деталі повинні подаватися чистими, без слідів забруднень і змащення». В акті також вказано, що начальник ливарного цеху ПрАТ «МРЗ» ОСОБА_1 порушив вимоги Посадової інструкції в частині забезпечення технічно правильної організації експлуатації устаткування цеху і координації роботи майстра цеху; вимоги пункту 6 pозділу V Правил охорони праці та пункту 3.3 Технологічної інструкції. Наказом ПрАТ «МРЗ»від 26 грудня 2019 року № 65 начальнику ливарного цеху ОСОБА_1 відповідно до пункту 8 акта форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року оголошено догану. Відповідно до пункту 3.3 Технологічної інструкції, згідно з технічним висновком «стосовно необхідності використання дробометної установки для очищення від налипших формувальних матеріалів…», наданим проректором з наукової роботи Національної металургійної академії України професором Пройдак Ю. С., дробометне очищення застосовується саме після термообробки металевих виливок, а піддон як технологічне оснащення взагалі не проходить і не повинен проходити дробометне очищення. Крім того, згідно з Посадовою інструкцією майстра відділу обрубки та термообробки литва ПрАТ «МРЗ» майстер повинен забезпечувати виконання робіт зі своєчасної і якісної підготовки виробництва, повної загрузки і безперебійної роботи обладнання; здійснювати контроль за дотриманням технологічних процесів, виявляти порушення технологічної дисципліни та усувати такі порушення; забезпечувати виконання підлеглими працівниками норм виробітку, правильне використання виробничих площ, обладнання, оснащення та інструментів. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні. Предметом спору у цій справі є незгода посадової особи підприємства, відповідальної за структурний підрозділ, в якому безпосередньо стався нещасний випадок, з висновком комісії зі спеціального розслідування, викладеним у пункті 8 акта форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, позов задовольнив, визнав частково недійсним та скасував частину другу пункту 8 акта форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25 вересня 2019 року на ПрАТ «МРЗ». Однак колегія суддів касаційного суду не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке. Згідно зі статтею 171 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини другої статті 36 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці». Отже, враховуючи, що нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого загинув майстер ливарного цеху, стався 25 вересня 2019 року, спірні правовідносини щодо розслідування комісією нещасного випадку на виробництві регулюються Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337), який діє з 17 квітня 2019 року. Згідно з абзацом третім пункту 57 Порядку № 337 рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні). Перелік осіб, яким надано право на оскарження рішення спеціальної комісії, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. З огляду на зазначені норми закону позивач у цій справі ОСОБА_1 не належить до переліку осіб, яким надано право оспорювати зміст акта за формою Н-1/П. Крім того складання цього акта та підтвердження фактичних обставин нещасного випадку на виробництві не зачіпає і не порушує його прав та інтересів, що є підставою для відмови в позові в частині вимог про визнання частково недійсним і скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві. Схожі за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 235/3793/17 (провадження № 61-30677св18) та у постанові Верховного Суду України від 31 травня 2017 року у справі № 761/27487/14 (провадження № 6-1767цс16). У цій справі позивач також заявив вимогу про визнання незаконним наказу про оголошення йому догани, яку суди задовольнили, з чим колегія суддів касаційного суду погодитись не може. Суд встановив, що наказ про оголошення догани начальнику ливарного цеху ОСОБА_1 генеральний директор ПрАТ «МРЗ» видав згідно з пунктом 8 акта форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку, яким встановлено, що начальник ливарного цеху ПрАТ «МРЗ» порушив вимоги Посадової інструкції в частині забезпечення технічно правильної організації експлуатації устаткування цеху і координації роботи майстра цеху; вимоги пункту 6 pозділу V Правил охорони праці та пункту 3.3 Технологічної інструкції. Відповідно до статтей 139, 147 КЗпП України порушеннями трудової дисципліни, за які можуть застосовуватись у встановленому порядку дисциплінарні стягнення, є невиконання працівником як правил внутрішнього трудового розпорядку, так і обов`язку працювати чесно та сумлінно, своєчасно й точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової та технологічної дисципліни, усіх зобов`язань за трудовим договором. Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Підставою для скасування дисциплінарного стягнення є відсутність факту порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права й обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України). Отже, роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином. Відповідно до висновків комісії, викладених у пункті 8 акта форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку, затвердженого тимчасово виконуючим обов`язки начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровської області від 09 грудня 2019 року, крім вини загиблої особи, було визначено вину начальника ливарного цеху ПрАТ «МРЗ» ОСОБА_1 , яка проявлялась в порушенні вимог законодавства з охорони та гігієни праці, а саме: порушив вимоги Посадової інструкції начальника ливарного цеху, затвердженої наказом голови правління ПрАТ «МРЗ» від 16 червня 2016 року, вимоги НПАОП 28.5-1.02-07 Правила охорони праці при термічній обробці металів та вимоги Технологічної інструкції СТП 73.06-2015 вибивки, очистки та обрубки литва (пункт 3.3), затвердженої наказом голови правління ПрАТ «МРЗ» від 10 вересня 2015 року. Таким чином, позивач не спростував незаконність наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оскільки відповідно до посадової інструкції майстра відділу обрубки та термообробки литва ПрАТ «МРЗ» майстер повинен забезпечувати виконання робіт зі своєчасної і якісної підготовки виробництва, повної загрузки і безперебійної роботи обладнання; здійснювати контроль за дотриманням технологічних процесів, виявляти порушення технологічної дисципліни та усувати такі порушення; забезпечувати виконання підлеглими працівниками норм виробітку, правильне використання виробничих площ, обладнання, оснащення та інструментів. Тому, колегія суддів Верховного Суду вважає висновок судів попередніх інстанцій про незаконність наказу ПрАТ «МРЗ» від 26 грудня 2019 року № 65 начальнику ливарного цеху ОСОБА_1 відповідно до пункту 8 акта форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року про оголошення догани, таким, що висловлений з порушенням процесуального закону. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що ухвалені у справі судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в позові. Щодо судових витрат Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. З огляду на те що суд касаційної інстанції задовольняє касаційну скаргу, скасовує прийняті у справі судові рішення і відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 та оскільки ГУ Держпраці в Дніпропетровській області судовий збір не сплачувало згідно з пунктом 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», до державного бюджету підлягає стягненню з позивача 1 471,40 грн (630,60 + 840,80).в рахунок компенсації судового збору у зв`язку з розглядом апеляційної та касаційної скарг. Керуючись статтями 400, 409, 412, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області задовольнити. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод», Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, треті особи: Управління праці та соціального захисту населення виконкому Марганецької міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про визнання незаконним наказу про оголошення догани, визнання частково недійсним та скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України 1 471,40 грн в рахунок компенсації судового збору. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»