Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 906/374/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2022 року Справа № 906/374/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Бучинська Г.Б. секретар судового засідання Дика А.І. за участю представників сторін: позивача - Пасенко В.П.; відповідача 1 - Котенко Н.М., Ткачук А.О.; відповідача 2 - Приведьон В.М; третьої особи - не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростишівської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області 29.12.2021 у справі № 906/374/20 за позовом Коростишівської міської ради до Харитонівської сільської ради до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання недійсним рішення, скасування державного акту на право постійного користування землею. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.12.2021 у справі №906/374/20 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач, Коростишівська міська рада, звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції прийняти апеляційну скаргу до розгляду; скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 29.12.2021 року по справі № 906/374/20, яким відмовлено в задоволенні позову Коростишівської міської ради до Харитонівської сільської ради, Акціонерного товариства "Житомиробленерго", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання недійсним рішення 17-ї сесії 23-го скликання Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області "Про затвердження технічного звіту та видачу Державного акта на право постійного користування землею", яким затверджено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж і виготовленню Державного акта на право постійного користування землею ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" на території Харитонівської сільської ради; посвідчено право постійного користування ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" земельною ділянкою площею 3,7767 га; видано Державний акт на право постійного користування землею ВАТ "ЕК "Житомиробленерго"; зареєстровано Державний акт на право постійного користування землею ВАТ "ЕК "Житомиробленерго"; внесено зміни в земельно-облікові документи; скасувати державний акт на право постійного користування землею серії І-ЖТ № 000981 від 12 липня 2000 року, виданого Харитонівською сільською радою Коростишівського району Житомирської області, яким засвідчено право постійного користування ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" земельною ділянкою площею 3,7767 га для розміщення та обслуговування виробничої бази Коростишівського РЕМ за адресою: Житомирська область, м.Коростишів вул. Р.Люксембург, 85 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Коростишівської міської ради до Харитонівської сільської ради, Акціонерного товариства "Житомиробленерго", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в повному обсязі. Визнати недійсним рішення 17-ї сесії 23-го скликання Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області "Про затвердження технічного звіту та видачу Державного акта на право постійного користування землею", яким затверджено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж і виготовленню Державного акта на право постійного користування землею ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" на території Харитонівської сільської ради; посвідчено право постійного користування ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" земельною ділянкою площею 3,7767 га; видано Державний акт на право постійного користування землею ВАТ "ЕК "Житомиробленерго"; зареєстровано Державний акт на право постійного користування землею ВАТ "ЕК "Житомиробленерго"; внесено зміни в земельно-облікові документи. Скасувати державний акт на право постійного користування землею серії І-ЖТ № 000981 від 12 липня 2000 року, виданого Харитонівською сільською радою Коростишівського району Житомирської області, яким засвідчено право постійного користування ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" земельною ділянкою площею 3,7767 га для розміщення та обслуговування виробничої бази Коростишівського РЕМ за адресою: Житомирська область, м. Коростишів вул. Р. Люксембург,

85. Стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати. Апелянт вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом порушено норми процесуального права; неправильно застосовано норми матеріального права; висновки, місцевого господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи; місцевим господарським судом не в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Вказує, що порушення норм процесуального права полягає в тому, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом порушено норми ч. І ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначає, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні безпідставно не бере до уваги рішення 16-ї сесії 22-го скликання Коростишівської районної ради від 27.06.1997 року, яким встановлено межі Коростишівської міської ради та Харитонівської сільської ради (п.2 рішення), акцентуючи увагу на тому, що межі м.Коростишіва не були затверджені Житомирською обласною радою народних депутатів та ототожнюючи межі м.Коростишіва і межі Коростишівської міської ради, хоча межі Коростишівської міської ради виходять за межі м.Коростишіва, що підтверджується як технічною документацією, яка була досліджена під час розгляду справи, так і показами спеціаліста ДП "Науково дослідний та проектний інститут землеустрою" Лісіцького А.С. Щодо порушень норм матеріального права, вказує що при винесенні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не враховано норми ст. 23 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення), відповідно до яких документом, що посвідчує право постійного користування землею є державний акт, який видається і реєструється сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Таким чином, повноваження щодо видачі та реєстрації державних актів належали до компетенції відповідної ради, на території якої розташована земельна ділянка. А тому вважає, що висновки, місцевого господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи. Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 матеріали справи №906/374/20 витребувано з Господарського суду Житомирської області. 16.02.2022 матеріали справи №906/374/20 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Коростишівської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області 29.12.2021 у справі № 906/374/20 та призначено до розгляду на 19.04.2022 об 15:30 год. Запропоновано відповідачам у строк до 17.03.2022 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії цього відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Запропоновано третій особі у строк до 17.03.2022 надати суду письмові пояснення щодо апеляційної скарги та докази надсилання копії цих пояснень та доданих до них документів іншим учасникам справи. Роз`яснено сторонам по справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Матеріалами справи стверджується, що ухвала суду від 22.02.2022 була отримана учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.172-174, т.3). 17.03.2022 від відповідача-2 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Коростишівської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області 29.12.2021 у справі № 906/374/20, в якому з підстав, висвітлених у ньому, просить суд застосувати строки позовної давності, рішення Господарського суду Житомирської області від 29.12.2021 №906/374/20 залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю (а.с.144-149, т.3). Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 задоволено клопотання представника відповідача-1 про відкладення судового засідання, розгляд справи відкладено на 24.05.2022 об 15:20 год. В судове засідання 24.05.2022 з`явились представник відповідача-2 - адвокат Приведьон В.М. (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con") та представники відповідача-1 - адвокат Ткачук А.О. та заступник сільського голови Харитонівської сільської ради - Котенко Н.М., які надали усні пояснення з приводу поданої впеляційної скарги та зазначили, що погоджуються з резолютивною частиною рішення суду першої інстанції, однак не погоджуються з висновками, викладеними в його мотивувальній частині. В цьому ж судовому засіданні для повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність виклику у судове засідання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) Юрія Баранова для забезпечення можливості сторонам та суду поставити запитання експерту та отримати відповідні пояснення щодо Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №23665/20-41 від 12.04.2021, визнавши його явку обов`язковою, розгляд справи відкладено на 07.06.2022 В судове засідання 07.06.2022 з`явились представник позивача Пасенко В.П., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав усні пояснення щодо суті спору, представники відповідача-1 та представник відповідача-2 (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), які заперечили доводи апеляційної скарги, просили у задоволенні апеляційної скарги Коростишівської міської ради відмовити повністю. Судовий експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Ю.Баранов в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та в установленому порядку, про причину своєї неявки суд не повідомив. В телефонній розмові 07.06.2022 помічника судді із експертами відділу земельних експертиз Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з`ясовано, що судовий експерт Юрій Баранов на той час перебував на виїзді на об`єкт для проведення іншої судової еспертизи. На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 13.06.2022 (вже в ході складання повного тексту постанови) надійшов лист від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз О.Рувіна, в якому останній вказує про неможливість експерта Ю.Баранова прибути в судове засідання з м.Києва до м.Рівне у зв`язку із великою кількістю ризиків та пропонує допитати вищевказаного експерта в режимі відеоконференцзв`язку із приміщення КНДІСЕ. Представник третьої особи в судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та в установленому порядку. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, стосовно дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку. Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне. Рішенням 11 сесії 21 скликання Коростишівської районної Ради народних депутатів від 12.10.1992 "Про надання і вилучення земельних ділянок та часткової зміни до рішень ІХ та Х сесій районної Ради народних депутатів" за результатами розгляду клопотання Коростишівського району електромереж на підставі ст.ст. 7, 11, 19, 27, 31, 34, 51 та 102 ЗК України вирішено у зв`язку з невикористанням земельних ділянок протягом двох років, наданих для несільськогосподарських потреб, вилучити з користування малого підприємства "Тепло" та Науково-виробничого підприємства "НИОКР" і надати в постійне користування площею 3,5 га Коростишівському району електромереж під будівництво промислової бази, у зв`язку з невикористанням земельних ділянок протягом двох років, наданих для несільськогосподарських потреб (надалі у тексті - Рішення Коростишівської районної ради від 12.10.92) (а.с.14, т.1). З метою створення територіальних умов для самостійного вирішення Коростишівською міською та Харитонівською сільською Радами усіх питань по врегулюванню земельних відносин у відповідності із земельним законодавством України Житомирським філіалом Інституту землеустрою ААНУ були розроблені проекти формування території і меж як зазначених Рад, так і територій і меж населених пунктів, що входили до їх складу (надалі у тексті - проект формування території Харитонівської сільської ради 1993 року та проект формування території Коростишівської міської ради 1993 року) (а.с.16, 169, 216, т.1). Так, згідно проекту формування території Харитонівської сільської ради 1993 року до складу останньої входили 6 населених пунктів (сіл): Харитонівка, Глибочок, Смолівка, Розкидайлівка, Рудня, Мамрин. Загальна площа території сільської Ради, згідно матеріалів інвентаризації земель, становила 10451,8 га. Основними землекористувачами були колгосп ім. Кірова та Коростишівський лісгосп (а.с. 25, 216, т.1). У проекті формування території Харитонівської сільської ради 1993 року розробниками було враховано перспективи розвитку м.Коростишіва, тому запропоновано передати з Харитонівської сільської Ради до Коростишівської міської Ради 219,1 га земель, та з Коростишівської міської Ради до Харитонівської сільської ради - 4,1 га земель (а.с.26, 217, т.1). У проекті формування території Харитонівської сільської ради 1993 року також зазначено, що територія Харитонівської сільської Ради сформована на базі, зокрема, земель Житомирського східного підприємства електромереж та її межа співпадає із зовнішньою межею колгоспу ім. Кірова, землями Коростишівського держлісгоспу (а.с.26- 27, 216 т.1). Попередньо проект формування території Харитонівської сільської ради 1993 року було розглянуто Харитонівською сільською Радою та складено висновок про його погодження від 16.11.92 року (а.с. 36, 227, т.1). Згідно проекту формування території Коростишівської міської ради 1993 року до складу останньої входили 3 населені пункти: села Теснівка та Бобрик, та місто Коростишів. Загальна площа території міської Ради, згідно матеріалів інвентаризації земель, становила 8353,8 га. Основними землекористувачами були колгосп ім. Кірова та Коростишівський лісгосп (а.с. 42, 169, т. 1). У проекті формування території Коростишівської міської ради 1993 року розробниками було враховано, серед іншого, перспективи розвитку м.Коростишева, тому запропоновано передати з Харитонівської сільської Ради до Коростишівської міської Ради 219,1 га земель, і з Коростишівської міської Ради до Харитонівської сільської ради - 4,1 га земель (а.с. 43, 170, т.1). У проекті формування території Коростишівської міської ради 1993 року також зазначено, що територія Коростишівської міської Ради сформована на базі, зокрема, земель інших землекористувачів, які знаходяться в межах даної міської Ради та її межа в основному співпадає із зовнішньою межею колгоспу ім.Кірова, землями держлісгоспу (а.с.43, 170, т.1). Попередньо проект формування території Коростишівської міської ради 1993 року було розглянуто Коростишівською міською Радою та складено висновок про його погодження від 16.12.1992 (а.с. 52, 178, т.1). Рішенням 13 сесії 21 скликання Коростишівської районної Ради народних депутатів від 31.05.1993 "Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж міської і сільських Рад народних депутатів та проектів встановлення меж сільських населених пунктів" за результатами розгляду проектів формування територій і встановлення меж сільських населених пунктів, серед іншого, вирішено: 1) затвердити межі міської і сільських Рад народних депутатів і формування територій в розмірах згідно з додатком №1; 2) затвердити встановлення меж сільських населених пунктів та їх територій в розмірах згідно з додатком №2 (надалі у тексті - Рішення Коростишівської районної ради від 31.05.93р) (а.с.16, т.1). Згідно додатку №1 до Рішення Коростишівської районної ради від 31.05.1993 загальна площа Коростишівської міської Ради народних депутатів склала 8509,8 га, Харитонівської сільської Ради народних депутатів - 10247, 0 га відповідно (а.с.17, т.1). Згідно додатку №2 до Рішення Коростишівської районної ради від 31.05.1993 загальна кількість та площа населених пунктів, що увійшли до складу Коростишівської міської Ради народних депутатів - 3 населені пункти загальною площею 2219,9 га, Харитонівської сільської Ради народних депутатів - 6 населених пунктів загальною площею 606,0 га (а.с.18, т.1). Іншим рішенням 13 сесії 21 скликання Коростишівської районної Ради народних депутатів від 31.05.1993 "Про зміну меж міста Коростишіва" за результатами розгляду пропозиції Коростишівської міської Ради народних депутатів вирішено: 1) погодити збільшення площі меж міста Коростишіва на 1042,7 га за рахунок земель землекористувачів Коростишівського району, що безпосередньо примикають до території міста в розмірах згідно з додатком; 2) матеріали зміни меж м. Коростишева направити на розгляд Житомирської обласної Ради народних депутатів (а.с. 224, 225, т.2). Як встановлено судом першої інстанції, рішення Житомирської обласної Ради народних депутатів про затвердження змін меж м.Коростишіва на 1042,7 га - відсутнє. Коростишівська міська рада листом від 06.05.1997 за вих.№277/21 зверталася до Житомирського філіалу Інституту землеустрою щодо внесення змін до проекту формування території Коростишівської міської ради 1993 року, проекту формування території Харитонівської сільської ради 1993 року, а також до проекту встановлення меж міста Коростишева (у справі останній відсутній) у зв`язку із змінами, які відбулися після їх затвердження (а.с.229, т.1). Аналогічного за змістом листа у травні 1997 року було підготовлено Харитонівською сільською радою (а.с. 230, т.1). Однак, місцевим господарським судом встановлено, що у справі відсутні докази надіслання зазначених листів адресату. В судове засідання господарського суду першої інстанції викликався спеціаліст ДП "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" Лісіцький А.С., який надав пояснення суду, що у 1993 році проекти формування територій і встановлення меж Коростишівської міської ради та Харитонівської сільської ради розроблялись в умовній системі координат, оскільки не було можливості їх робити у державний системі координат. Вказав, що за основу розробники приймали координати колишнього колгоспу, так як їх межі співпадають в натурі і на місцевості. Зазначив, що коригування фотопланів було в 1989 році; було складено акти погодження суміжних землекористувачів, які підписані і завірені печатками. В подальшому, 06.05.1997 було звернення в інститут про внесення зміни в проекти, в зв`язку з затвердженням меж міста Коростишева. На підставі клопотань Харитонівської сільської ради та Коростишівської міської ради в 1997 році, інститут вніс зміни до цих проектів, які повинні були затверджені районною радою, а потім відбувалась передача земель в колективну власність. Тоді, з використанням сучасної техніки, дані були переведені в державну систему координат і наявні у справі каталоги координат - це ці каталоги координат 1997 року (з прив`язкою до геодезичної мережі), а каталоги координат 1993 були лише в умовній системі координат (без прив`язки до геодезичної мережі). Після 1997 року будь-які зміни до координат не вносились і ці координати залишились незмінними і на даний час. Водночас, рішенням 16 сесії 22 скликання Коростишівської районної Ради народних депутатів від 27.06.1997 "Про зміну рішень Коростишівської районної Ради народних депутатів від 31.05.1993 "Про зміну меж міста Коростишева" та "Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж міської і сільських Рад народних депутатів та проектів встановлення меж сільських населених пунктів" за результатами розгляду генерального плану забудови м.Коростишіва, затвердженого протоколом №3 засідання технічної ради при виконкомі Коростишівської районної Ради народних депутатів та пропозиції Коростишівської міської ради вирішено: 1) погодити збільшення площі м.Коростишева за рахунок земель землекористувачів та власників землі району, що безпосередньо примикають до території міста в розмірах та в розрізі згідно з додатком; 2) на зміну п.2 рішення Коростишівської районної Ради народних депутатів від 31.05.1993р межу між Харитонівською сільською та Коростишівською міською радами встановити про проектній межі м.Коростишева, згідно п.1 даного рішення; 3) районному відділу земельних ресурсів, Коростишівській міській та Харитонівській сільській радам внести необхідні зміни в земельно-облікові документи та планово-картографічні матеріали; 4) матеріали зміни меж м.Коростишева направити на розгляд Житомирської обласної ради (надалі у тексті - Рішення Коростишівської районної ради від 27.06.97 (а.с.230, т.2). Однак, суд першої інстанції встановив, що рішення Житомирської обласної Ради народних депутатів про затвердження змін меж м.Коростишева, прийнятого на підставі Рішення Коростишівської районної ради від 27.06.1997 відсутнє. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області станом на жовтень 2019 року, з посиланням на проект формування території Коростишівської міської ради 1993 року, підтверджує, що Коростишівський РЕМ знаходиться на території Коростишівської міської ради, однак за межами населеного пункту м.Коростишів (а.с. 67, т.1). Судом також встановлено, що на підставі Рішення Коростишівської районної ради від 12.10.92 Державним підприємством "Поліськгеодезкартографія" виготовлено Технічний звіт по встановленню зовнішніх меж і складанню державних актів на право постійного користування землею державної акціонерної енергопостачальної компанії "Житомиробенерго" в адміністративних межах Коростишівського району Житомирської області, в тому числі, виробнича база Коростишівського РЕМ у системі координат - 1963 року і місцевій (надалі у тексті - Технічний звіт 2000 року). Згідно Технічного звіту 2000 року відділ земельних ресурсів Коростишівського району погодив і визнав за необхідне закріпити за "ЕК "Житомиробенерго" земельну ділянку площею 3,3767 га з видачею державного акту під виробничою базою Коростишівського РЕМ (м. Коростишів, вул. Р.Люксембург, 85 (Харитонівська с/р) (а.с. 117, т.1). Рішенням 17 сесії 23 скликання Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області від 12.07.2000 "Про затвердження технічного звіту та видачу Державного акта на право постійного користування землею" за результатами розгляду технічного звіту ВАТ "ЕК"Житомиробленерго" по встановленню зовнішніх меж і виготовленню Державного акта на право постійного користування землею на підставі ст.ст. 9, 19, 40 та 48 ЗК України і постанови ВРУ "Про земельну реформу", серед іншого, вирішено: 1) затвердити технічний звіт по встановленню зовнішніх меж і виготовленню Державного акта на право постійного користування землею ВАТ "ЕК"Житомиробленерго" на території Харитонівської сільської ради; 2) посвідчити право постійного користування ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" на земельну ділянку площею 3,7767 га; 3) видати Державний акт на право постійного користування землею ВАТ "ЕК "Житомиробленерго"; 4) зареєструвати Державний акт на право постійного користування земель (надалі у тексті - Рішення Харитонівської сільської ради від 12.07.2000) (а.с.15, т.1). На підставі Рішення Харитонівської сільської ради від 12.07.2000 ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЖТ №000981 від 12.07.2000 на загальну площу земель 3,7767 га для розміщення та обслуговування виробничої бази Коростишівського РЕМ м. Коростишів вул. Р.Люксембург (надалі у тексті - Державний акт № 000981) (а.с.53, т.1). Державний акт №000981 зареєстрований 12.07.2000 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №15 (а.с.53, т.1). У складі земель загальною площею 3,7767 га, що надані у постійне користування ВАТ "ЕК "Житомиробленерго", землі під забудовою складають 0,3112 га, під двором - 2,3843 га, інші - 1,0812 га (а.с. 60, т.1). Сектор містобудування, архітектури та будівництва Коростишівської РДА, з посиланням на затверджений рішенням 52 сесії 6 скликання Коростишівської міської ради №1056 від 13.10.2015 Генеральний план м. Коростишіва, станом на березень 2017 року підтверджує, що виробнича база Коростишівського РЕМ розташована на території міста Коростишева та, що на час надання цієї інформації проводиться процедура погодження та затвердження меж міста Коростишева. Одночасно у листі за №1056 від 13.10.2015 зазначено, що виробнича база Коростишівського РЕМ розташована на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району (а.с.119, т.1). В свою чергу, ЖФ ДП "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у листі від 21.12.20 №154 на виконання вимог ухвали суду від 03.12.2020 стверджує, що: - каталогів координат поворотних точок меж Харитонівської сільської ради не існує; - каталог координат поворотних точок меж м.Коростишів виготовлений за допомогою програмного забезпечення Digital згідно документації по визначенню земель колективної власності та виготовленню державного акта на право колективної власності на землю колективному сільськогосподарському підприємству "Коростишівське" Коростишівської міської ради Коростишівського району в СК геодезичної мережі 1963 року (SC63) в електронному вигляді у форматі файлу DMF (надалі у тексті - каталог координат поворотних точок меж м.Коростишів); - каталог координат поворотних точок меж земельної ділянки площею 3,7767га, переданої у постійне користування ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" для розміщення та обслуговування виробничої бази Коростишівського РЕМ, виготовлений за допомогою програмного забезпечення Digital згідно документації із землеустрою, на підставі якої був виданий державний акт на право постійного користування землею серії І-ЖТ №000981 в СК геодезичної мережі 1963 року (SC63) в електронному вигляді у форматі файлу.DMF (каталог координат поворотних точок меж земельної ділянки ВАТ "ЕК "Житомиробленерго") (а.с. 140, т.2). Для встановлення місцезнаходження земельної ділянки площею 3,7767 га у даній справі Господарським судом Житомирської області було призначено судову земельно-технічну експертизу відповідно до ухвали Господарського суду Житомирської області від 09.09.2020. На вирішення земельно-технічної експертизи були поставлені питання: - На території якого органу місцевого самоврядування була розташована земельна ділянка площею 3,7767 га, передана у постійне користування ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" для розміщення та обслуговування виробничої бази Коростишівського РЕМ (м.Коростишів, вул.Р.Люксембург, 85) відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ЖТ №000981 станом на 12 липня 2000 року? - На території якого орану місцевого самоврядування знаходиться земельна ділянка площею 3,7767 га, передана у постійне користування ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" для розміщення та обслуговування виробничої бази Коростишівського РЕМ (м.Коростишів, вул. Р. Люксембург, 85) згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ЖТ №000981, станом на час звернення з позовом у даній справі? 08.07.2021 на адресу Господарського суду Житомирської області надійшов висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №23665/20-41 від 12.04.2021. За результатами проведеного дослідження судовий експерт у заключній частині Висновку № 23665/20-41 дійшов наступних висновків: - станом на 12.07.2000 (дата видачі Державного акта №000981) земельна ділянка ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" розташовувалася в межах території Коростишівської міської ради; - станом на 09.04.2020 (дата звернення Коростишівської міської ради з цим позовом до суду) земельна ділянка ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" розташовується в межах території Коростишівської міської ради. Згідно додатку №1 до Висновку №23665/20-41 земельна ділянка ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" розташовується також в межах міста Коростишева (а.с.172, т.2). У дослідницькій частині Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у господарській справі № 906/374/20 від 12.04.2021 №23665/20-41 додатково підтверджено, що проекти формування територій Харитонівської сільської ради та Коростишівської міської ради в редакції 1993 року не містять каталогів координат поворотних точок їх меж, водночас в наявності є каталоги координат поворотних точок меж м. Коростишів та меж земельної ділянки ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" (надалі у тексті - Висновок № 23665/20-41) (а.с.168, т.2). Також у дослідницькій частині Висновку №23665/20-41 судовим експертом зазначено, що на підставі наданих йому на дослідження вихідних даних, складено схеми взаємного розташування меж земельної ділянки ВАТ "ЕК "Житомиробленерго", м.Коростишів, Коростишівської міської ради, Харитонівської сільської ради, а також КСП "Коростишівське" в одній системі координат (геодезичній мережі 1963 року (SC63) в довільному масштабі (а.с.170, т. 2). Господарський суд Житомирської області, оцінюючи наявні у справі докази, зробив суперечливі висновки, оскільки з`ясувавши, що власником земельної ділянки площею 3,7767 га є Міська рада і державній реєстрації підлягає також право комунальної власності на цю земельну ділянку, встановив недоведеність факту порушення права власності Міської ради на земельну ділянку площею 3,7767 га Сільською радою як прийнятим рішенням станом на 12.07.2000, так і виданим на його підставі Державним актом №000981, що посвідчує право постійного користування АТ "Житомиробленерго" цією земельною ділянкою. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. При цьому, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права саме відповідачем, з урахуванням належності обраного способу судового захисту. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Апеляційним судом з`ясовано, що як позивач, так і відповідач-1 не заперечують право відповідача-2 на постійне користування землею, спір знаходиться в площині з`ясування особи-розпорядника цією земельною ділянкою. За приписами ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Статтею 12 Земельного кодексу України та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону. Згідно із ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Судом з`ясовано, що позивачем не оскаржується сам факт надання земельної ділянки в постійне користування відповідачу-2. В позовній заяві позивач наголошує на тому, що Харитонівська сільська рада, вийшовши за межі наданих їй повноважень, які обмежувались територією сільської ради, вчинила дії по затвердженню технічного звіту та видачі Державного акта на право постійного користування землею щодо земельної ділянки, яка знаходилась на території Коростишівської міської ради. Колегія суддів апеляційної інстанції, заслухавши пояснення сторін, ознайомившись із доводами апеляційної скарги, запереченнями, викладеними у відзиві та письмовими поясненнями вбачає, що між Коростишівською міською радою та Харитонівською сільською радою наявний спір щодо розмежування територій села та міста. Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються, зокрема земельні спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено, що за загальним правилом спори щодо розмежування територій сіл та міст віднесено до компетенції адміністративних судів. Суд апеляційної інстанції вбачає, що в даному випадку наявний спір між органами місцевого самоврядування щодо розмежування їх територій, однак в межах даного господарського спору суд не вправі вирішувати питання, яке віднесено до підвідомчості адміністративного суду. Відповідно до ст. 174 ЗК України рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена, приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідних сільських, селищних рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад. Тобто, законом регламентований порядок встановлення меж населених пунктів. Водночас, у разі, якщо межі населених пунктів не встановлені у порядку, визначеному Земельним кодексом України, суд виходить із фактичних меж населених пунктів. Так, відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо встановлення меж міста не свідчить про фактичну відсутність таких меж. Даний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) від 02.02.2021. Про фактичну наявність меж села і міста свідчать докази, зібрані у даній справі. Серед них, зокрема: лист Відділу у Коростишівському районі ГУ Держгеокадастру у Жимтомирській області №32-6-0.25-404/104-19 від 01.10.2019; висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №23665/20-41 від 12.04.2021 та додаток №1 до нього; пояснення спеціаліста ДП "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" Лісіцького А.С., лист ЖФ ДП "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 21.12.20 №154. Згідно загальних вимог процесуального закону підстави та предмет позову формують об`єкт дослідження. В межах даного спору об`єктом дослідження є саме місцезнаходження спірної земельної ділянки в фактичних межах адміністративно-територіальних одиниць. Тому суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим судом в межах об`єкта дослідження господарського спору безпідставно надавалась оцінка порядку формування меж адміністративно-територіальних одиниць, оскільки, як зазначено вище, це є спором підвідомчим суду іншої юрисдикції. З врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення, земельна ділянка, що належить на праві постійного користування ВАТ "ЕК "Житомиробленерго", розташовувалася в межах території Коростишівської міської ради, а тому повноваження щодо видачі та реєстрації державного акта належали до компетенції Коростишівської міської ради. За встановлених обставин позов є обґрунтованим, а позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами. Щодо заяви ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" про застосування строку позовної давності до вимоги Міської ради скасувати Державний акт №000981, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з приписами частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Такі ж висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, Постанові КГС ВС від 30.04.2020 у справі № 19/49-10. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц зазначила, що порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", вжитих у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов`язку особи знати про стан її майнових прав. Тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести те, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Презумпція обізнаності особи про порушення її прав може бути спростована іншою стороною у справі, що кореспондується зі змістом статті 74 ГПК України щодо обов`язку сторони господарського процесу довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до частини першої статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права. Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки. Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи позивача щодо його обізнаності про спірне рішення лише з 01.10.2019 року (тобто після отримання листа Відділу у Коростишівському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 01.10.2019 №32-6-0.25-404/104-19), оскільки Коростишівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, повинна керуватись принципами компетентності та добросовісності (доброчесності), а також виконувати належний контроль за землями, які належать до її території (ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Рішення Харитонівської сільської ради та Державний акт на право постійного користування землею від 12.07.2000 видані понад двадцять років тому, а тому позовні вимоги Коростишівської міської ради до відповідачів не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом строку позовної давності. Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів. У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, однак не погоджується з наведеними в мотивувальній частині рішення висновками. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині наведених місцевим судом підстав для відмови у задоволенні позову, виклавши мотивувальну частину рішення у зазначеній частині в редакції цієї постанови. Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта. Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Коростишівської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області 29.12.2021 у справі № 906/374/20 залишити без задоволення.

2. Рішення суду першої інстанції змінити. В задоволенні позову відмовити. Викласти мотивувальну частину рішення у справі № 906/374/20 в редакції цієї постанови.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області. Повний текст постанови складений "21" червня 2022 р. Головуючий суддя Розізнана І.В. Суддя Грязнов В.В. Суддя Бучинська Г.Б.