Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/35845/21

Справа № 127/35845/21 Провадження № 33/801/415/2022 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Курбатова І. Л. Доповідач: Медяний В. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2022 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді Медяного В.М. за участю: захисника Шиманського В.В. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2022 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, - в с т а н о в и в: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2022 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 гривень 20 копійок. Як зазначено в постанові суду, ОСОБА_1 25.12.2021 року о 06:32 год. в м. Вінниці, по вул. Київська, 8, керував транспортним засобом Opel Vivaro, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Вирішуючи питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 133027 від 25.12.2021 року, рапортом працівника поліції, направленням на огляд водія транспортного засобу від 25.12.2021 року, безперервними відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції. Так, згідно з протоколом ОСОБА_1 , 25.12.2021 року о 06:32 год. в м. Вінниці, по вул. Київська, 8, керував транспортним засобом Opel Vivaro, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу. З направлення на огляд водія на стан сп`яніння у КНП «ЦТЗ Соціотерапія ВОР» від 25.12.2021 року вбачається, що у результаті огляду працівниками поліції водія ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. З відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 25.12.2021 під час керування транспортним засобом Opel Vivaro, державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Після цього, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Однак, ОСОБА_1 вчинив цілеспрямовані дії з уникнення проходження огляду, так як на неодноразові прохання працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння не реагував та усіляким чином уникав проходження вказаного огляду. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що його дії будуть розцінені як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння при цьому повідомивши ОСОБА_1 його права, обов`язки та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять підтвердження належного інформування ОСОБА_2 про судове засідання 21.04.2022, оскільки повістку про судовий виклик він не отримував. Про факт існування оскаржуваної постанови апелянт дізнався від свого адвоката під час ознайомлення з матеріалами справи, яке відбулося 17.05.2022, що підтверджується матеріалами справи, а тому вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21.04.2022, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутність в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст 130 КУпАП. Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом було допущено суттєві порушення закону, що потягли за собою винесення незаконного рішення без ретельного з`ясування всіх обставин справи, зокрема, ОСОБА_1 не було повідомлено про судовий розгляд, який відбувся у його відсутність. Апелянт зазначає, що його фактично вперше зупинено з таких підстав, як ймовірність перебування водія у стані наркотичного сп`яніння, відповідно йому не було відомо вимоги законодавства щодо проходження огляду на стан сп`яніння, так як з телебачення йому відомо, що огляд проходять на місці зупинки, тому й просив пройти огляд на місці зупинки, оскільки поспішав розвантажити свій автомобіль, виконуючи трудові обов`язки. Однак, працівники поліції провели поверхневий огляд у його речах, що фактично було обшуком, проведеним без достатніх на те підстав, який навіяв сумніви у доброчесності даних працівників поліції та законності їхніх вимог, крім того, у нього не було змоги залишити автомобіль з вантажем, оскільки він відповідальний за його збереження. Водночас, відразу після того як його відпустили працівники поліції, орієнтовно о 09:00 годині ранку, він направився до наркологічного диспансеру «Соціотерапія» для проведення огляду на стан сп`яніння, однак перебував у черзі більше години і лише об 11 годині 30 хвилин в присутності працівника поліції було складено довідку за №1926 від 25.12.2021 про те, що ОСОБА_1 тверезий та не перебуває у стані як алкогольного так і наркотичного сп`яніння. Крім того, апелянт вказує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, аналогічно як і рапорт працівника поліції не є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення. Також в апеляційній скарзі заявляє клопотання про виклик з метою надання пояснень спеціаліста лікаря нарколога КПН ЦТЗ Соціотерапія ВОР ОСОБА_3 . В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції адвокат Шиманський В.В. та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підтримали та просили його задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. Відповідно до ч. 2 ст. 289 КУпАП, в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. При вирішенні питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, апеляційний суд виходить з того, що постанову Вінницьким міським судом Вінницької області прийнято 21.04.2022 та згідно супровідного листа від 28.04.2021 направлено ОСОБА_1 . При винесенні оскаржуваної постанови ОСОБА_1 присутнім не був. Доказів отримання оскаржуваної постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Про наявність оскаржуваної постанови апелянт дізнався лише 17.05.2022 від свого представника під час ознайомлення останнього з матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Тому, 20.05.2022 ОСОБА_1 було подано через Вінницький міський суд Вінницької області апеляційну скаргу на оскаржувану постанову. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не був присутнім під час прийняття оскаржуваної постанови, беручи до уваги, що апеляційний суд позбавлений можливості перевірити дату отримання апелянтом копії оскаржуваної постанови, з метою забезпечення конституційного права особи на оскарження судового рішення, про яке стверджується в рішеннях Європейського суду з прав людини, апеляційний суд прийшов до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 21.04.2022 пропущений з поважних причин та підлягає поновленню. Дослідивши матеріали справи, допитавши свідка ОСОБА_3 та заслухавши пояснення адвоката Шиманського В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу із зазначених у ній підстав, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу, суд виходив з того, що його дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 133027 від 25.12.2021 року, рапортом працівника поліції, направленням на огляд водія транспортного засобу від 25.12.2021 року та безперервними відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції. Однак з таким висновком суду, апеляційний суд погодитися не може. Зі змісту оскаржуваної постанови та встановлених обставин в суді апеляційної інстанції вбачається, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 вимог закону не дотримався, допустив формальне ставлення до вирішення справи, з`ясував обставини неповно та не всебічно, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про дату, час та місце судового засідання та те, що суд розглянув справу у його відсутність, чим позбавив його права на захист, на думку суду, заслуговують на увагу. Відповідно до ст. 268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 21 квітня 2022 року в суді першої інстанції ОСОБА_1 присутній не був, в матеріалах справи відсутнє підтвердження про отримання ОСОБА_1 судової повістки або повідомлення його телефонограмою про дату та час розгляду справи. На підставі викладеного, апеляційний суд оцінює критично посилання суду першої інстанції в оскаржуваній постанові на те, що в судове засідання призначене на 21.04.2022 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило. Таким чином, в порушення вимог ст. 268 КУпАП України, не повідомивши ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання, суд розглянув справу у його відсутність, чим позбавив його можливості скористатись своїм правом на захист під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення та відповідно на справедливий судовий розгляд. Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновку суду про його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, адже він не відмовлявся від проходження такого огляду, а враховуючи те, що працівники поліції провели поверхневий огляд у його речах, хоча це вже було фактично обшуком, проведеним без достатніх на те підстав, який навіяв сумніви у доброчесності даних працівників тай автомобіль із вантажем останній не мав змоги залишити, оскільки був відповідальний за його збереження, заслуговують на увагу. За правилами частин 1 і 2 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103. Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно з пунктом 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Відповідно до пункту 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння огляд водія проводиться виключно в закладі охорони здоров`я. Разом з цим, відповідно до пункту 9 розділу ІІ вищевказаної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Відповідно до положень п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 із подальшими змінами, встановлено, що лише у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. З протоколу про адміністративне правопорушення, що був складений 25 грудня 2021 року о 07 год. 30 хв. вбачається, що 25.12.2021 року о 06 год. 32 хв. в м. Вінниця по вул. Київська, 8, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vivaro, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Однак факт його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, зазначений у протоколі, не підтверджується жодними доказами. Натомість, на переконання суду, наведені в оскаржуваній постанові докази вказують на недотримання працівниками поліції порядку проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. З відеозапису з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення був складений після того, як ОСОБА_1 розгрузив свій автомобіль із замороженими продуктами та не заперечував пройти освідування в медичному закладі, а до цього протокол про адміністративне правопорушення складений не був, однак працівники поліції цей факт проігнорували і не правомірно зафіксували відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння. Після чого ОСОБА_1 самостійно звернувся до « КНП ЦТЗ « СОЦІОТЕРАПІЯ» ВОР», де в порядку самозвернення в присутності інспектора взводу № 1 роти №3 БУПП у Вінницькій області лейтенанта Швець Л. пройшов медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, результат якого встановив, що ОСОБА_1 тверезий, що підтверджується довідкою № 1926 від 25.12.2021 доданою до апеляційної скарги. Статею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Враховуючи те, що апелянт був позбавлений можливості в суді першої інстанції надати суду вказану довідку та заявити клопотання про допит лікаря-нарколога ОСОБА_3 , який проводив огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 з причин, що об`єктивно не залежали від нього, то суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про необхідність у задоволенні даного клопотання. Під час допиту в судовому засіданні лікар-нарколог ОСОБА_3 суду пояснив, що ним проводився огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 за його самозверненням у присутності працівника поліції, під час якого у ОСОБА_1 не було виявлено ознак наркотичного сп`яніння. Крім того, вказав, що наявність клінічних ознак стану наркотичного сп`яніння не може свідчити про перебування особи у стані сп`яніння, адже причиною клінічних ознак може бути втома, хвороба, тривале перебування особи за кермом чи тривала фізична праця, тощо, а тому стан наркотичного сп`яніння можна встановити тільки через лабораторне підтвердження. До того ж, загальна більшість наркотичних речовин орієнтовно виводиться з організму протягом 3-х 4-х днів, однак це також залежить від стану організму людину, віку, тощо, зокрема канабіс виводиться з організму до 30-ти днів з моменту останнього вживання, а синтетичні опіати від 7-ми до 10-ти днів. Також повідомив суду, що про проходження огляду за самозверненням особі видається довідка, а в медичному закладі зберігається картка огляду особи на стан сп`яніння. Таким чином, наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що ОСОБА_1 фактично не відмовлявся пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, а навпаки, погодився на такий огляд, однак працівниками поліції даний факт був проігнорований. Однак, суд першої інстанції не надав оцінки всім обставинам справи, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Згідно статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Отже, за винятком власне рапорту та протоколу про адміністративне правопорушення, будь які інші докази, які б вказували на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння матеріали справи не містять. У справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї" від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою". Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КпАП України. Висновок суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь, а тому постанову суду необхідно скасувати, а провадження на підставі п. 1 статті 247 КпАП України закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 1 статті 130 КпАП України. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2022 року. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 10 ст. 294 КУпАП постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.М. Медяний