Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/5748/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5748/21 Головуючий у І інстанції - Тимошенко В.П. Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., за участю секретаря Ольховській М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.07.2021, а саме: №0057260707, яким встановлено факт реалізації пального/зберігання пального з метою подальшої реалізації за місцем фактичного провадження діяльності та накладено штраф у розмірі 1 188 351, 00 грн, та №0057270707, яким відповідно до вимог п. 128.3 ст. 1281 Податкового кодексу України за несвоєчасне подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, накладено штраф в розмірі 1 000, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані рішення, не ґрунтуються на достовірних, об`єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті перевірки даних, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядником акцизного складу подано своєчасно та в терміни довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані, щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за період 05.06.2021, граничний термін подання - 06.06.2021, що підтверджується квитанцією №

2. В частині доводів податкового органу щодо необлікованого у встановленому законом порядку пального на суму 594 175, 50 грн, у зв`язку з ненаданням змінного звіту, суд дійшов висновку, що зазначений звіт був відсутній станом на 17.06.2021 о 17.00 год, оскільки змінний звіт форми №17-НП має бути складено після закінчення зміни, що не давало контролюючому органу підстав робити висновок про те, що такий звіт під час перевірки станом на 17.06.2021 був відсутній, позаяк перевірка проводилася посеред зміни. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Апелянт наголошує, що на виконання завдань адміністративного судочинства при перевірці правомірності рішення суб`єкта владних повноважень суд має враховувати лише ті обставини та документи, на підставі яких таке рішення було прийнято, а при прийнятті податкового повідомлення рішення від 19.07.2021 №0057260707 відповідні первинні облікові документи не досліджувались через їх відсутності у платника податків, що і стало підставою для винесення такого рішення. Також, наголошує на несвоєчасності подання позивачем довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального на акцизному складі пального за період 05.06.2021, оскільки такий звіт було фактично подано 07.06.2021, тоді як граничний термін - 06.06.2021. В судове засідання 15.06.2022 представники сторін, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, не прибули, тому згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання, відповідно інформації з реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є 47.30 Роздрібна торгівля пальним. На підставі п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп.80.2.2, 80.2.4, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального, відповідно до наказу від 07.06.2021 № 1106-п ГУ ДПС у Черкаській області та направлень виданих Головним управлінням ДПС у Черкаській області № 1240/23-00-09-0719, №1241/23-00-09-0719 від 07.06.2021, проведено перевірку позивача. На підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу, податковим органом складено/вручено письмове звернення від 08.06.2021 про надання документів (їх належним чином завірених копій). Змінні звіти АЗС за формою №17-НП та журнали обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП платником не були надані, про що складено відповідний акт ненадання документів. В подальшому за результатами перевірки складено акт перевірки №4482/23-00-09-0122/2191007475 від 18.06.2021, яким встановлено факт несвоєчасного подання платником, як розпорядником акцизного складу (уніфікований номер - 1006038), довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані, щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за період 05.06.2021, граничний термін подання - 06.06.2021, фактично подано 07.06.2021, та факт реалізації/зберігання з метою подальшої реалізації за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: Катеринопільський район, смт Єрки, вул. Транспортна, буд. 10, пального, що не обліковане у встановленому порядку. На підставі акта перевірки податковий орган виніс податкові повідомлення від 19.07.2021, а саме: 1) №0057260707, яким встановлено факт реалізації пального/зберігання пального з метою подальшої реалізації за місцем фактичного провадження діяльності без документів, які підтверджують облік та походження цього пального, за що накладено штраф у розмірі 1 188 351, 00 грн; 2) №0057270707, яким відповідно до вимог п. 128.3 ст. 1281 Податкового кодексу України за несвоєчасне подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, накладено штраф в розмірі 1 000, 00 грн. Наведені податкові повідомлення-рішення є предметом цього позову, оскільки позивач вважає їх протиправними. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, проте, колегія суддів не може повною мірою погодитись з таким судовим рішенням з огляду на наступне. Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). Щодо обґрунтованості податкового повідомлення-рішення № 0057270707 від 19.07.2021, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України розпорядники акцизних складів (до яких відноситься позивач), зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального. На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про: обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі; добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі; добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Відповідно до пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу). В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює. Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, позивачем, як розпорядником акцизного складу подано своєчасно та в терміни довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за період 05.06.2021, граничний термін подання - 06.06.2021, що підтверджується квитанцією № 2, реєстраційний № 9147872661. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 19.07.2021 № 0057270707 є протиправним та підлягає скасуванню. В частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 0057260707 від 19.07.2021, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до абз. 1 п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Приписи п. 44.3 ст. 44 ПК України визначають, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. При цьому, за правилами п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків. В силу положень п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз. 2 п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. За правилами п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому, приписами п. 85.6 ст. 85 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що доказом ненадання платником податків або його уповноваженою особою запитуваних посадовою особою контролюючого органу у ході перевірки документів є складений у довільній формі акт, що засвідчує факт відмови, за правилами, визначеними п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - № 265/95-ВР) передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Згідно зі ст. 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до пп. 10.2.10 «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 2.05.2008 №281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281) на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи обліковий залишок попередньої зміни), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень під товарної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повір очного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК. Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою № 17- НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерії служби, а другий - залишається на АЗС. Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою № 17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Пунктом 16.1 Інструкції №281 передбачено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи. З аналізу наведених норм вбачається обов`язок суб`єкта господарювання ведення обліку за формою № 17- НП та № 13 - НП. Як наголошувалось вище, контролюючим органом було направлено письмове звернення про отримання документів, серед переліку яких були змінні звіти за формою № 17-НП та журнали обліку за формою № 13 - НП (а.с. 102). На виконання даного звернення позивачем надано документи, проте змінні звіти за формою №17 - НП та журнали обліку за формою №13 - НП були відсутні, про що податковим органом складено відповідний акт (а.с. 104). Колегія суддів, звертає увагу, що змінні звіти за формою № 17 - НП та журнали обліку за формою № 13- НП були надані лише до суду, при цьому, будь-яких пояснень щодо причин їх ненадання до перевірки, як і доказів пошкодження або відсутності запитуваних контролюючим органом документів, позивачем суду не надано. Наведені вище норми ПК України кореспондуються з нормою ч. 2 ст. 74 КАС України згідно з якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Таким чином, вищезазначені норми вимагають наявність документів на час складення податкової звітності, встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила - виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Платник податків не може посилатись під час судового розгляду на документи, які не були надані під час перевірки. Оскільки на виконання завдань адміністративного судочинства при перевірці правомірності рішень суб`єкта владних повноважень суд має враховувати лише ті обставини та документи, на підставі яких таке рішення було прийнято, а при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0057260707 від 19.07.2021 не досліджувались змінні звіти за формою №17 - НП та журнали обліку за формою № 13 - НП, внаслідок їх відсутності, то підстав для дослідження і врахування таких первинних документів під час судового розгляду даної справи не було. Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0057260707 від 19.07.2021 є правомірним і відповідає вимогам чинного законодавства, а отже, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 11 350, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 65 від 05.08.2021. Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме про протиправність податкового повідомлення-рішення на суму 1 000, 00 грн, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 908, 00 грн (1 000, 00 грн х 0,4) підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Черкаській області. Керуючись ст.ст. 139, 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року - скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2021 №0057260707. В цій частині у задоволенні адміністративного позову - відмовити. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року - залишити без змін. Здійснити розподіл судових витрат та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235; ідентифікаційний код: 44131663) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 908, 00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Епель О.В. Карпушова