Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 440/4157/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 440/4157/21 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Прем`єр Міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: - визнати незаконною постанову Кабінету Міністрів України № 325 від 08.04.2021, якою затверджено незаконний додаток до порядку Розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» щодо прийняття рішення про виплати особам з інвалідністю внаслідок війни II групи - 3906 гривень в порушення Конвенції про права осіб з інвалідністю, частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено виплата у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; - визнати незаконним підписання постанови Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021, якою затверджено незаконний додаток до порядку Розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» щодо прийняття рішення про виплати особам з інвалідністю внаслідок війни II групи - 3906 гривень в порушення Конвенції про права осіб з інвалідністю, частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено виплата у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком - Прем`єр міністром України Шмигаль Д.А. ; - скасувати постанову Кабінету Міністрів України № 325 від 08.04.2021, якою затверджено незаконний додаток до порядку Розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» щодо незаконного прийняття рішення про виплати особам з інвалідністю внаслідок війни II групи - 3906 гривень в порушення Конвенції про права осіб з інвалідністю та частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено виплата у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; - скасувати незаконний додаток до порядку Розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» щодо рішення про виплати особам з інвалідністю внаслідок війни II групи - 3906 гривень затверджений постанову Кабінету Міністрів України № 325 від 08.04.2021в супереч Конвенції про права осіб з інвалідністю; - зобов`язати Уряд прийняти постанову, якою затвердити додаток до порядку Розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, згідно Конвенції про права осіб з інвалідністю та частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; - зобов`язати Прем`єр міністра України Шмигаль Д.А. ініціювати прийняття рішення, щодо виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Конвенції про права осіб з інвалідністю. Позовні вимоги обґрунтовано незаконністю як самої постанови, так і дій Прем`єр Міністра Шмигаля Д.А. по її підписанню. Відповідач у своєму відзиві просив суд відмовити у задоволенні позову, зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 325 від 08.04.2021 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою затверджено «Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань» з додатком до Порядку про розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» в частині визначення грошової допомоги інвалідам війни II групи в розмірі 3906 гривень. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин у справі. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено процедуру прийняття постанови №325. Також, не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин у справі. Апелянт вказує, що повному відновленню порушених прав позивача сприятиме задоволення позову у повному обсязі. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про безпідставність її доводів та відсутність підстав для її задоволення. Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач є інвалідом війни ІІ групи та має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 01.03.2019. 08.04.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 325 від 08.04.2021 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань. Додатком до Порядку визначено розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», яким зокрема передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році особам з інвалідністю II групи внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин виплачується в розмірі 3906 гривень. Не погоджуючись із встановленим оскаржуваною постановою розміром разової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, та вважаючи, що встановлений Урядом розмір не відповідає положенням Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та порушує соціальні права позивача на отримання належного розміру разової грошової допомоги, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку оскаржуваними положеннями Постанови №325 порушено, у тому числі, принцип пропорційності. Недотримано необхідного балансу між метою, яку переслідувала держава і наслідками, які настали для осіб. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Відповідно до статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України, зокрема, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування. За змістом статті 41 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України спрямовує свою діяльність на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України. Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції та законів України здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на його засіданнях більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону. Згідно з частинами першою та другою статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Відповідно до глави 29 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, акти Кабінету Міністрів нормативного характеру видаються у формі постанов. 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №325 від 08.04.2021 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», згідно з якою у 2021 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю II групи внаслідок війни належить здійснювати у розмірі 3906 гривень. Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-XII). Згідно статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. 01.01.1999 набрав чинності Закон № 367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким статтю 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком». Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 (набрав чинності 01.01.2008) частину п`яту у статті 13 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зокрема, підпункт «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-XII фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетний кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України Рішенням № 3-р/2020 від 27.02.2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008, дійшов висновку про те, що законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Верховний Суд, розглядаючи зразкову справу № 440/2722/20, у рішенні від 29.09.2020 дійшов до висновку, що у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Верховний Суд у своєму рішенні у цій справі також дійшов висновку, що з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком». Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 в справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20) залишено без змін. За таких обставин, з дати прийняття Конституційним Судом України Рішення № 3-р/2020, тобто з 27.02.2020, розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни II групи визначається частиною п`ятою статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам II групи - вісім мінімальних пенсій за віком. Водночас Кабінет Міністрів України у постанові № 325 від 08.04.2021 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, інвалідам війни II групи здійснюється у розмірі 3906 гривень, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня. За змістом Пояснювальної записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Міністерством у справах ветеранів висловлювались застереження про те, що схвалення Урядом запропонованих проектом розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня може призвести до визнання у судовому порядку цього рішення Уряду незаконним, оскільки такі розміри визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а згідно з Рішенням Конституційного Суд України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України позбавлений повноважень визначати розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Однак, ці застереження не було враховано, оскільки бюджетним законодавством встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів розробляє проекти використання коштів державного бюджету та забезпечує їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет. При цьому, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо обчислення розміру допомоги до 5 травня саме відповідно до розміру мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що статтею 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом № 1058. З 1999 року було розпочато здійснення виплати до 5 травня в розмірі, кратному мінімальному розміру пенсії. У своїх рішеннях щодо порядку визначення розміру щорічної разової допомоги до 5 травня Конституційний Суд України робить висновок про неконституційність обмеження виплати до 5 травня спеціальними актами згідно з наявними фінансовими можливостями та визнає неконституційною дію таких нормативно-правових актів, фактично повертаючи дію норми, яка існувала в редакції з 1999 року та передбачала розмір виплати до 5 травня кратним до розміру мінімальної пенсії. Враховуючи те, що законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не визначено інший розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, суд вважає неможливим до внесення відповідних змін законодавцем, застосування іншої величини при обчисленні розміру цього виду допомоги. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» якою затверджено «Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань» з додатком до Порядку про розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» в частині визначення грошової допомоги інвалідам війни II групи в розмірі 3906 гривень. Крім того, вимога позивача визнати незаконним підписання постанови Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 Прем`єр міністром України Шмигаль Д.А., яка мотивована позивачем виключно доводами, наведеними в обґрунтування протиправності самої оскаржуваної постанови, і визнання її судом протиправною та нечинною, за відсутності інших доводів в обґрунтування протиправності дій відповідача, є достатнім способом захисту порушених прав позивача. Відповідно до частини дев`ятої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та не чинним повністю або в окремій його частині. Відповідно до частини другої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. В той же час, зобов`язання про внесення конкретних змін чи доповнень до нормативно-правового акта суперечить принципу невтручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень. Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов`язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за даним органом, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення. Право відповідача на прийняти постанову, якою затвердити відповідні виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня у конкретному розмірі, а також ініціювання Прем`єр-Міністром прийняти рішення щодо виплати такої допомоги у конкретному розмірі є дискреційними повноваженнями, а тому задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідачів вчинити дії, спрямовані на конкретні зміни чи доповнення до нормативно-правового акта і його реалізації є формою втручання в дискреційні повноваження відповідачів. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи Кабінету Міністрів України, наведені у відзиві на позовну заяву, спростовуються встановленими судом обставинами, наявними у справі доказами та застосованими судом і наведеними у цьому рішенні правовими нормами Основного Закону України, національного законодавства, рішенням Конституційного Суду України та практикою ЄСПЛ. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Кабінету Міністрів України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 17.06.2022. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Л.В. Бєлова