Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/2334/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/2334/22Головуючий у 1-й інстанції Кунець Н.Р. Провадження № 33/817/324/22 Доповідач - Ваврів І.З. Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 червня 2022 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З. з участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Майки М.Б. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Майки М.Б., в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 травня 2022 року, в с т а н о в и в: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Як визнав суд, 26 січня 2022 року, 26 січня 2022 року о 19 год. 11 хв. в с. Острів по вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер Alcotest 6820, тест №1119, результат якого показав 0,70 проміле, , чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Майка М.Б., що діє в інтересах ОСОБА_1 , вважає, постанову суду першої інстанції необґрунтованою, незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального права. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні достатні, об`єктивні та беззаперечні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Вважає, що працівниками поліції порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року за № 1452/735, оскільки огляд на стан сп`яніння повинен був проводитись за участі двох свідків. Вказує, що направлення на проходження огляду у закладі охорони здоров`я у присутності ОСОБА_1 не видавалось. Зазначає, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було роз`яснено його права, передбачені Конституцією України та ст. 268 КУпАП. Стверджує, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про технічний засіб, яким нібито здійснювалося відеофіксація, а також звертає увагу на виправлення у протоколі, що свідчить про недопустимість такого доказу. Просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 травня 2022 року і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складів адміністративних правопорушень. Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвоката Майку М.Б., які підтримали подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просять скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 ; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення. Апеляційний суд констатує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції проведено у відповідності до розділу IV КУпАП, яким регламентовано порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення. Висновок суду про винуватість та кваліфікацію дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведений належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 498914, ОСОБА_1 26 січня 2022 року о 19 год. 11 хв. в с. Острів по вул. Шевченка, керував транспортним засобом "Opel", д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер Alcotest 6820, тест №1119, результат якого показав 0,70 проміле. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об`єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі. При цьому, у протоколі ОСОБА_1 власноручно зазначив, що вживав алкогольний напій ромколу і визнає свою вину. Також, у протоколі зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що стверджується його підписом і, відповідно спростовує доводи апеляційної скарги, що права йому не роз`яснювались. Виправлення у протоколі року вчинення правопорушення є технічною опискою, жодним чином не дає підстав для його двозначного трактування щодо дати його оформлення і тому не може свідчити про наявність процесуального порушення, яке б могло бути підставою для скасування судового рішення. Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, оглянутим в судовому засіданні відеоматеріалом, що зафіксований нагрудною камерою працівників патрульної поліції підтверджується, що працівниками поліції, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , було запропоновано водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події за допомогою приладу Alcotest 6820 , на що ОСОБА_1 погодився. За результатом проведеного огляду з використанням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6820 виявлено вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 0,70 %. Також відеозаписом з місця події вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений результатами тесту на стан сп`яніння, погодився з ним і не висловив жодних зауважень з приводу результату здобутого за допомогою спеціального технічного приладу. Тому, доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував є безпідставними і надуманими. Відсутність направлення на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, на що вказує апелянт в апеляційній скарзі не може свідчити про порушення працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року за № 1452/735, а також жодними чином не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння і не може бути підставою для скасування судового рішення. Твердження апелянта про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 спростовуються матерілами відеофіксації правопорушення, якими зафіксовано, що працівник поліції пояснив водієві причину зупинки транспортного засобу, яка полягає в тому, що водій, здійснюючи поворот праворуч не увімкнув відповідний покажчик повороту. Скасування Тернопільським міськрайонним судом постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.01.2022 року щодо ОСОБА_1 винесеної працівником поліції за ч.6 ст.121 КУпАП не спростовує факту порушення ним вимог п.2.9 (а) ПДР України та керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Виходячи з приписів вказаної правової норми, при проведенні поліцейським огляду на стан сп`яніння, за умови відеофіксації цього процесу, присутність свідків, на що посилається сторона захисту в апеляційній скарзі, не є обов`язковою. Відомості про технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація зазначено у постанові суду, що узгоджується з приписами ст.283 КУпАП, що спростовує доводи апелянта про необхідність зазначення такого технічного пристрою у протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу, що доводи стосовно відсутності підстав притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, які викладені в апеляційній скарзі, є аналогічні тим, які апелянт наводив у суді першої інстанції і вони були предметом дослідження місцевого суду та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується. Виходячи з аналізу досліджених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація її дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильним. Докази, на підставі яких суд обґрунтував свій висновок щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення є належними та допустимими, оскільки отриманні у передбачений законом спосіб, у тому числі у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення. Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи. З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 травня 2022 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю. Керуючись ст.294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Майки М.Б. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 травня 2022 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя