Постанова 4823 № 742/3361/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 20 червня 2022 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 742/3361/21 Головуючий у першій інстанції - Бездідько В. М. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/549/22 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Мамонової О.Є., суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В., сторони: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 січня 2022 року (ухвалено о 10 год. 27 хв.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання, - У С Т А Н О В И В: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку до закінчення ним навчання, а саме до 30.06.2024. Позов обґрунтовувала тим, що вона та ОСОБА_2 є батьками повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 01.09.2021 навчається на ІІ курсі денного відділення Прилуцького агротехнічного коледжу. Зазначала, що їх спільний син зареєстрований та проживає разом з нею, перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги не надає. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 січня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку до закінчення навчання, а саме 30.06.2024, починаючи стягнення з 09.09.2021. В апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповноту встановлення обставин, ОСОБА_2 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18.01.2021 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до ст. 199 СК України право на звернення з вказаним позовом мають повнолітні діти та той з батьків, з ким вони проживають, а оскільки син проживає у м. Києві, то право на звернення з позовом позивачка не мала. Заявник зазначає, що судом першої інстанції не з`ясовано чи є ОСОБА_3 студентом на час розгляду справи, оскільки довідка Прилуцьким Агротехнічним коледжем видана на наступний день після вступу до нього, а тому виникають сумніви чи навчається ОСОБА_3 на денній формі на час розгляду справи. Указує, що судом першої інстанції не враховано, що на даний час він не працює, у нього на утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_4 , він проживає з цивільною дружиною та двома неповнолітніми дітьми. Звертає увагу на те, що наразі проходить курс лікування (грижа між поперекових дисків) і потребує хірургічного втручання. Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 є працездатною особою, а тому має можливість сплачувати аліменти на навчання повнолітнього сина у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку до закінчення навчання 30.06.2024. З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства. Судом у справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 2 - 3). Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання і до повноліття сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 січня 2009 року, на користь матері ОСОБА_5 (а.с. 4). ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_3 зареєстровані в АДРЕСА_1 (а.с.5 - зворот, 6). З довідки № 653 від 02 вересня 2021 року Прилуцького агротехнічного коледжу вбачається, що ОСОБА_3 01.09.2021 вступив до даного навчального закладу і навчається на другому курсі денного відділення, термін закінчення навчального закладу 30.06.2024 (а.с. 8). Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем надано суду копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого є відповідач ОСОБА_2 (а.с. 22); довідки Прилуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 від 14.01.2022 за №02-32/1 та №02-32/2 про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 навчаються в 9 класі даної школи. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України. За правилами ч. 1, 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Статтею 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Статтею 182 СК України встановлені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, який може надавати матеріальну допомогу на утримання свого повнолітнього сина, що продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує такої допомоги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, який продовжує навчання у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку до закінчення навчання. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка не мала права подавати позов, оскільки син з матір`ю не проживає, а проживає у м. Києві, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи наявна довідка щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 разом з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 . Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не з`ясував чи навчається ОСОБА_2 на денній формі на час розгляду справи, не приймаються апеляційним судом, оскільки довідкою №653 від 02 вересня 2021 року Прилуцького агротехнічного коледжу підтверджується проходження навчання ОСОБА_3 в цьому навчальному закладі із терміном закінчення - 30.06.2024. Будь-яких доказів, що спростовують вказану довідку, відповідачем не надано. Доданий відповідачем до апеляційної скарги протокол обстеження - МР-томографії від 11.10.2021 не свідчить про непрацездатність відповідача, не містить інформації щодо потреби у лікуванні та/або хірургічному втручанні, а також про неможливість сплачувати ним аліменти на утримання повнолітнього сина у визначеному судом розмірі. Надані відповідачем копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого він є, та довідки Прилуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 навчаються в 9 класі школи, не є належними доказами на підтвердження доводів відповідача про те, що у нього на утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_4 , та про те, що він проживає з цивільною дружиною та двома неповнолітніми дітьми, оскільки такої інформації вони не містять. Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження його непрацездатності, поганого стану здоров`я, неможливості працевлаштуватися чи перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного, що свідчили б про неможливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Обґрунтованих доводів про порушення судом першої інстанції норм процесуального або неправильного застосування норм матеріального права, а також посилання на обставини, які давали б суду апеляційної інстанції підстави для переоцінки доказів та спростування висновків суду, апеляційна скарга не містить, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а рішення районного суду - без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 січня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуюча О.Є.Мамонова Судді: Н.В.Висоцька Н.В.Шитченко