Постанова 4855 № 640/1613/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1613/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "САН БЕРНАРДІНО" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САН БЕРНАРДІНО" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,- В С Т А Н О В И Л А: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Бернардіно» з позовом до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області, в якому просило: - визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області від 19.11.2020 №ДН-55852/3128/АВ-ФС/157 про накладення штрафу на вказане товариство; - стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Бернардіно» судові витрати в розмірі 13 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позовнх вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції, у період з 18.09.2020 по 01.10.2020 посадовими особами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Драган Я.А. та Капінус В.П. на підставі наказу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 18.09.2020 №353-І «Про призначення інспекційного відвідування» та направлення на проведення інспекційного відвідування від 18.09.2020 №650-н проведено інспекційне відвідування ТОВ «Сан Бернардіно», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, за фактичною адресою здійснення господарської діяльності: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, 5, з питань виявлення неоформлених трудових відносин. За наслідками указаного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, від 01.10.2020 №ДН-55852/3128/АВ, в якому зафіксовано порушення ТОВ «Сан Бернардіно» частин першої та другої статті 21, частин першої та третьої статті 24, частин першої та другої статті 26 Кодексу законів про працю (далі також - КЗпП України), постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413. Процес інспекційного відвідування зафіксовано засобами відеотехніки (відео №№1, 2, 3 та 4). З метою усунення указаних порушень ГУ Держпраці у Дніпропетровській області внесло позивачу припис від 01.10.2020 №ДН-55852/3128/АВ/АВ/П, попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 01.10.2020 №ДН55852/3128/НД/АВ/П/ПП. За результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі вищевказаного акту інспекційного відвідування відповідач, керуючись статтею 265 КЗпП України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (зі змінами), прийняв постанову від 19.11.2020 №ДН-55852/3128/АВ-ФС/158, якою наклав на ТОВ «Сан Бернардіно» штраф у розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень). Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги відповідача, колегія суддів виходить із такого. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На час виникнення спірних правовідносин основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) врегульовані Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №

823. Згідно з пунктом 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку №823). Згідно з пунктом 27 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. Пунктом 29 Порядку № 823 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Процедуру накладення штрафів за порушення законодавства про працю визначено Порядком №509. Пунктом 2 Порядку №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками. Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що ГУ Держпраці як територіальний орган Держпраці уповноважене на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами, зокрема, у формі інспекційних відвідувань, за наслідками яких складати акти перевірок та за наявності порушень - приписи про їх усунення, а також вживати заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності. Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов`язується на свій ризик, виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Обов`язок підрядника виконати роботу або виконавця надати послугу на свій ризик говорить про те, що він не може відмовитися від прийняття на себе певних негативних наслідків, що виникають при виконанні підрядних робіт. За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання кінцевих результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється. Згідно зі статтею 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є - предмет договору, умови, визначені законом як істотні чи необхідні для договору даного виду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з врахуванням законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За положеннями частини першої статті 854 ЦК України замовник виплачує належну підрядчику суму за результатами виконаної роботи. Щодо наданих послуг винагорода за виконану роботу (надані послуги) виплачується виконавцю в розмірі, в терміни і в порядку, який встановлений в договорі (частина перша статті 903 ЦК України). Отже основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності; за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності, гарантії та компенсації передбачені для працівника, а також обов`язки роботодавця залишаються за його межами. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, виконавець не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. З аналізу наведених норм видно, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17 (провадження №К/9901/15518/18), від 13.06.2019 у справі № 815/954/18 (провадження №К/9901/3195/19), у справі № 1840/2507/18 (провадження № К/9901/10124/19), у справі № 824/896/18-а (провадження №К/9901/10149/19) та від 03.03.2020 у справі № 1540/3913/18 (провадження №К/9901/8967/19). Також, Верховний Суд у постанові від 14.05.2020 у справі № 640/1099/19 дійшов висновку, згідно з яким відносини, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг, не є тотожними з трудовими правовідносинами, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та наданими виконавцем фізичними особами і може обумовлюватися свободою договору, визначеною Цивільним кодексом України. При цьому у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постановах від 26.05.2020 у справі № 160/5315/19, від 28.01.2021 у справі № 380/1116/20, від 10.06.2021 у справі № 160/12899/19. Як вірно встановлено інспекторами праці в ході проведення інспекційного відвідування відповідача, ТОВ «Сан Бернардіно», зокрема за місцем провадження господарської діяльності в піцерії «Mister cat» за аресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, 5 , третій поверх торгівельно-розважального центру « NEO PLAZA », здійснює діяльність за кодом 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування» (основний). Зі змісту усіх чотирьох договорів підряду, наданих позивачем, убачається, що усі вони є тотожними та мають додаток №1 до договору тотожного змісту. Пунктом 1.1 кожного договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку виконувати за плату роботи, перелік яких визначається в додатку №1 до договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Згідно з пунктом 3 договору за виконання робіт замовник сплачує підряднику грошові кошти у розмірі та в порядку, передбачені відповідними додатками до цього договору. Розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються у безготівковій формі оплати. Підписання акту прийому-передачі виконаних робіт замовником є підтвердженням відсутності претензій з його боку. В додатку №1 зазначено найменування та види робіт, вартість виконаних робіт та термін їх виконання, а саме: - фіксування замовлень в базі Р-Кіппер, 1000 штук, вартість 1 625,00 грн., термін виконання один місяць з 01.09.2020 по 30.09.2020; - обслуговування банкетів, 20 штук, вартість 1 625,00 грн., термін виконання один місяць з 01.09.2020 по 30.09.2020; термін виконання один місяць з 01.09.2020 по 30.09.2020; - обслуговування відвідувачів згідно з стандартами, 1000 штук, вартість 1 625,00 грн., термін виконання один місяць з 01.09.2020 по 30.09.2020; - виконання плану продажів місяця - 300 000,00 грн., додатковий бонус - 5000,00 грн., вартість 1 625,00 грн., термін виконання один місяць з 01.09.2020 по 30.09.2020; термін виконання один місяць з 01.09.2020 по 30.09.2020. Також зазначено, що порядок проведення оплати - протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт. Однак, у ході інспекційного відвідування інспекторами праці вірно встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 фактично виконували трудові функції за певними посадами, відповідно за посадою офіціанта, менеджера, бармена та повара, що підтверджується здійсненою інспекторами відеофіксацією. Окрім того, виконання ОСОБА_1 роботи за посадою офіціанта підтверджується чеком №133568 від 18.09.2020, в якому, як встановлено судом її прізвище заначено як ОСОБА_5 . Відтак, названі особи виконували трудові функції за відповідними посадами, що є ознакою трудових відносин. Окрім того, виконання роботи цими особами здійснювалося виключно за місцем здійснення позивачем господарської діяльності: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, 5 (договір оренди об`єкта нерухомості від 04.04.2019), на 3-му поверсі торговельно-розважального центру « NEO PAZA », а саме в піцерії « Mister cat », тобто на території позивача і в складі трудового колективу, який здійснює діяльність в названій піцерії, тобто несамостійно і не поза межами ресторанного закладу, що також свідчить про наявність наразі ознак трудових відносин. За наведених обставин, надані позивачем договори підряду, укладені з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також докази виплати цим особам коштів за цими договорами, не спростовують фактичного існування з цими особами трудових відносин, на підтвердження яких позивач не надав відповідних доказів інспекторам праці у ході інспекційного відвідування, а також суду у ході судового розгляду справи. Відтак, за наслідками інспекційного відвідування інспектори праці дійшли обґрунтованого висновку про допущення позивачем до виконання робіт в піцерії « Mister cat » за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, 5 (договір оренди об`єкта нерухомості від 04.04.2019), на 3-му поверсі торговельно-розважального центру «NEO PAZA» чотирьох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без укладення трудового договору, оформленого в установленому порядку, що є порушенням вимог частин першої, другої статті 21, частин першої та третьої статті 24, частин першої та другої статті 26 КЗпП України. Ураховуючи викладене, ГУ Держпраців у Дніпропетровській області в особі першого заступника начальника названого управління Осадчого І.М. обґрунтовано та в межах повноважень прийнято оскаржувану постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 200 000,00 грн. При цьому відповідачем вірно визначено розмір штрафу - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Так станом на час скоєння вищевказаного порушення мінімальна заробітна плата становила 5 000,00 грн., тому 10 мінімальних заробітних плат за чотирьох працівник, стосовно яких скоєно порушення, становить 200 000,00 грн. (5 000,00 грн. х 10) х 4 = 200 000,00 грн.). Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скаргі без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САН БЕРНАРДІНО"- залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Л.В. Бєлова А.Ю. Кучма