Постанова Київський апеляційний суд № 372/3463/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 червня 2022 року м. Київ справа №372/3463/21 провадження № 22-ц/824/2621/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач) суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф. за участю секретаря судового засідання - Шевчук А.В. учасники справи: позивач - Громадська організація «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА КИЇВЩИНИ» відповідачі - Козинська селищна рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт Сіті», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державний реєстратор Козинської селищної ради Обухівського району Київської області Ткач Тарас Ярославович, Державний реєстратор Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області Білич Оксана Славівна, Державний реєстратор Литвинівської сільської ради Київської області Дащенко Олег Юрійович розглянув апеляційні скарги відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сіті» та ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 13 вересня 2021 року у складі судді Тиханського О.Б. у цивільній справі за заявою представника Громадської організації «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА КИЇВЩИНИ» - Наконечного Віталія Леонідовича про забезпечення позову за позовом Громадської організації «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА КИЇВЩИНИ» до Козинської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Сіті», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державного реєстратора Козинської селищної ради Обухівського району Київської області Ткач Тараса Ярославовича, Державного реєстратора Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області Білич Оксани Славівни, Державногоа реєстратор Литвинівської сільської ради Київської області Дащенко Олега Юрійовича про визнання недійсним та скасування рішень,визнання недійсним договорів оренди та договорів купівлі-продажу, визнання припиненим права власності та повернення майна, знесення самочинних об`єктів будівництва,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2021 року представник Громадської організації «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА КИЇВЩИНИ» - Наконечний В.Л. звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішень, визнання недійсним договорів оренди та договорів купівлі-продажу, визнання припиненим права власності та повернення майна, знесення самочинних об`єктів будівництва. 10 вересня 2021 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, зокрема земельні ділянки, нежитлові будівлі, покладення заборони вчинення будь-яких реєстраційних змін щодо даного майна, здійснення підготовчих та будівельних робіт на вказаних земельних ділянках, видачу документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що розташовані на вищевказаних земельних ділянках. Посилається на те, що на даний момент відсутні ефективні позасудові механізми зупинення самочинного будівництва на спірних земельних ділянках; за відсутності зупинення незаконного будівництва відповідачі набудуть право власності на новозбудовані об`єкти нерухомості, що нівелює заявлений позов та ефективний судовий захист; ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» систематично передають права користування, права власності на земельні ділянки іншим особам. Вказані заходи представник позивача просив застосувати з метою забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 вересня 2021 року заяву задоволено частково. Накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:03:028:0043, площею 1,8539 га; 3223155400:03:028:0045, площею 2,2618; 3223155400:03:028:0046, площею 4,1132 га; 3223155400:03:028:0047, площею 3,0058 га; 3223155400:03:028:0049, площею 3,8973 га; 3223155400:03:028:0050, площею 3,5135 га; 3223155400:03:028:0051, площею 2,0128 га; 3223155400:03:028:0052, площею 0,7678 га; 3223155400:03:028:0053, площею 0,2159 га; 3223155400:03:028:0054. площею 0.0948 га; 3223155400:03:028:0056, площею 1,3319 га; 3223155400:03:028:0057, площею 4,8135 га; 3223155400:03:028:0058, площею 3,4859 га; 3223155400:03:028:0059, площею 0,23 га; 3223155400:03:028:0060, площею 0,2258 га; 3223155400:03:028:0061, площею 0,2376 га; 3223155400:03:028:0062, площею 0,249 га; 3223155400:03:028:0063, площею 0,23 га; 3223155400:03:028:0064, площею 0,2927 га; 3223155400:03:028:0065, площею 0,5211 га; 3223155400:03:028:0066, площею 0,233 га; 3223155400:03:028:0067, площею 0,2291 га; 3223155400:03:028:0068. площею 0,2238 га; 3223155400:03:028:0069, площею 0,2224 га; 3223155400:03:028:0070, площею 0,2918 га; 3223155400:03:028:0071, площею 0,2921 га; 3223155400:03:028:0072, площею 0,0446 га; 3223155400:03:028:0073, площею 0,1987 га; 3223155400:03:028:0074, площею 0,2198 га; 3223155400:03:028:0075, площею 0,2432; 3223155400:03:028:0076, площею 0,25 га; 3223155400:03:028:0077, площею 0,2501 га; 3223155400:03:028:0078, площею 0,25 га; 3223155400:03:028:0079, площею 0,1882 га; 3223155400:03:028:0080, площею 0,1851 га; 3223155400:03:028:0081, площею 0,1877 га; 3223155400:03:028:0082, площею 0.0883 га; 3223155400:03:028:0083, площею 0,1932 га; 3223155400:03:028:0084, площею 0,2452 га; 3223155400:03:028:0085, площею 0,2338 га; 3223155400:03:028:0121, площею 1,1852 га; 3223155400:03:028:0122, площею 0,0981 га; 3223155400:03:028:0123, площею 0,0393 га; 3223155400:03:028:0124, площею 0,0299 га; 3223155400:03:028:0125, площею 0,8873 га; 3223155400:03:028:0126, площею 0,2584 га; 3223155400:03:028:0127, площею 0,1529 га; 3223155400:03:028:0128. площею 0,1317 га; 3223155400:03:028:0129, площею 0,1258 га; 3223155400:03:028:0130, площею 0,1225 га; 3223155400:03:028:0131, площею 0,122 га; 3223155400:03:028:0132, площею 0,112 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав щодо вищевказаних земельних ділянок, крім виконання судового рішення про накладення арешту. Накладено арешт на: нежитлову будівлю (елінг), загальною площею 38,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . кадастровий номер земельної ділянки 3223155400:03:028:0043 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2242763932231); нежитлову будівлю (елінг), загальною площею 38,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223155400:03:028:0049 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2242808832231); будинок охорони, загальною площею 120,3 кв.м, що знаходиться за адресою: ( АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223155400:03:028:0055 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2167055332231); адміністративний будинок (корпус 1), загальною площею 437,9 кв.м, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3223155400:03:028:0058 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1992424232231); гостьову будівлю, загальною площею 201,9 кв.м, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3223155400:03:028:0058 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1992485532231). У задоволенні заяви в іншій частині відмовлено. Не погоджуючись із указаною ухвалою, 07 жовтня 2021 року директор ТОВ «Комфорт Сіті» Висоцька Юлія звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, оскільки вважає, що така ухвала прийнята з грубим порушенням норм процесуального права, суд першої інстанції жодним чином не оцінив обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясував співмірності виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам, не обґрунтував необхідності вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що під час прийняття рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно кожного з відповідачів, жодним чином не було досліджено суб`єктний склад відповідачів й не враховано, що відповідач 2 та відповідач 3 є господарськими товариствами, що здійснюють підприємницьку діяльність, а тому вжиття заходів забезпечення позову в обсязі, що застосований судом - накладення арешту на нерухоме майно, що використовується саме у господарській діяльності, може призвести до незворотних негативних наслідків для господарської діяльності зазначених осіб. Звертає увагу на те, що нерухоме майно, на яке було накладено арешт на підставі оскаржуваної ухвали і яке на праві приватної власності належить ТОВ «Комфорт-Сіті» та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп», використовується останніми в господарській діяльності з метою отримання прибутку. За рахунок використання нерухомого майна у своїй діяльності, ТОВ «Комфорт-Сіті» отримує можливість сплачувати заробітну плату працівникам, перераховувати до бюджетів податки та інші обов`язкові платежі, виконувати свої фінансові зобов`язання перед іншими особами, отримувати прибуток та розподіляти його серед учасників товариства. Зазначає, що ТОВ «Комфорт-Сіті» ніколи не мала жодних правовідносин з ГО «Екологічна Безпека Київщини» та особою ОСОБА_5 , в інтересах якого зазначена громадська організація звернулась з позовом до суду. Вказують, що ані ГО «Екологічна Безпека Київщини», ані сам ОСОБА_5 , ані громада смт. Козин раніше не звертались до ТОВ «Комфорт-Сіті», не висловлювали будь-яких претензій, вимог або заперечень щодо господарської діяльності товариства та майна, яким воно володіє, є незрозумілим, яким чином та у який спосіб володіння ТОВ «Комфорт-Сіті» нерухомим майном порушує права ОСОБА_5 і громади смт. Козин. Вказує, що судом першої інстанції при постановленні ухвали про забезпечення позову було враховано виключно інтереси позивача, а інтереси інших осіб не враховані взагалі, хоча станом на сьогоднішній день саме відповідачі є добросовісними набувачами належного їм на праві приватної власності нерухомого майна, на яке судом наразі накладено арешт. Зауважує, що зміст заяви про забезпечення позову не містить доказів того, що на момент її подання до суду, ТОВ «Комфорт-Сіті» здійснювало дії, направлені на відчуження належного товариству нерухомого майна та/або планує вчинити таке відчуження у майбутньому. 26 січня 2021 року з апеляційною скаргою звернувся представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , в якій просить оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:028:0067 та заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора, прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав щодо вищевказаної земельної ділянки. У мотивування скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з неповним з`ясування обставин, що мають значення для справи. Звертає увагу, що між ним та ГО «Екологічна Безпека Київщини» і ОСОБА_5 немає і ніколи не було жодного спору, позивач не має ніяких повноважень представляти в суді інтереси громадянина ОСОБА_5 та Козинської громади. Уважає, що подача позову та заяви про забезпечення позову є очевидними недобросовісними діями, спрямованими на обмеження права власника розпоряджатися своїм майном. Вказує, що заява про забезпечення позову не містить жодного обґрунтування наявності підстав для накладення на земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_1 , такого обґрунтування не наведено і судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі. 27 жовтня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив представника заявника ГО «Екологічна Безпека Київщини» - Наконечного В.Л. на апеляційну скаргу директора ТОВ «Комфорт Сіті» Висоцької Юлії, в якій останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що існує реальна загроза невиконання або ускладнення виконання рішення суду за відсутності заходів забезпечення позову, що підтверджується недобросовісними умисними діями ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» по зміні кадастрових номерів земельних ділянок та їх відчуженню. Вказує на те, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 13 вересня 2021 року, є співмірними із заявленими позовними вимогами, виправданими та обґрунтованими, а оскаржувана ухвала відповідає вимогам ЦПК України, є законною та вмотивованою. Звертає увагу на те, що ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» не є власником ряду земельних ділянок, на які накладено арешт, а тому він не є належним суб`єктом подання апеляційної скарги в частині скасування арешту таких земель. 09 лютого 2022 року судом отримано відзив представника заявника ГО «Екологічна Безпека Київщини» - Наконечного В.Л. на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , в якій останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін. Зауважує, зокрема, що громадська організація, яка реалізує мету своєї статутної діяльності, має право звертатися до суду за захистом охоронюваного законом інтересу. Інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційні скарги, заперечень щодо змісту та вимог поданих апеляційних скарг до суду апеляційної інстанції не направили. 13 червня 2022 року на електронну адресу апеляційного суду надійшла заява представника відповідача ТОВ «рейнір Бізнес Груп» - Лукашенка Є.О. про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника. Представник ТОВ «Комфорт-Сіті» у судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги ОСОБА_1 підтримав, просив задовольнити з підстав, наведених у скарзі. Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги ТОВ «Комфорт-Сіті» підтримав та просив задовольнити. Представники позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг заперечували та просили у задоволенні скарг відмовити, оскаржувану ухвалу залишити без змін. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справ повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не сповістили, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили. Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися. Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвала Обухівського районного суду Київської області від 13 вересня 2021 року оскаржується апелянтами лише в частині задоволених вимог клопотання про забезпечення позову, а тому в іншій частині апеляційним судом не перевіряється. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції керувався положеннями статей 149-153 ЦПК України та виходив з того, що заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав щодо вищевказаних земельних ділянок, крім виконання судового рішення про накладення арешту,є обґрунтованими та співмірними із заявленими позовними вимогами. Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідно до вимог статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно зі статтею 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Зокрема, заява про забезпечення позову повинна містити причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Тобто, законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Вживаючи заходи забезпечення позову, суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову і застосовувати такі заходи у разі, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди. При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог. За своєю правовою природою правовий інститут забезпечення позову покликаний гарантувати особам, які беруть участь у справі, реальну можливість ефективного захисту свого права шляхом дійсного виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Саме тому такі заходи покликані забезпечити можливість охорони матеріально-правових інтересів позивача від потенційних недобросовісних дій інших учасників, направлених на ухилення від реального та ефективного виконання судового рішення, в тому числі з метою запобігання труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Зважаючи на наведені положення, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має дослідити, чи є реальним спір між сторонами, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи запропонований вид забезпечення є співмірним із заявленими вимогами та чи забезпечує він досягнення мети, задля якої ставиться питання про забезпечення позову. Єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є виключно ризик ускладнення/унеможливлення виконання рішення суду у справі або ефективного поновлення прав та інтересів позивача. При цьому жодного питання по суті спору, в тому числі й щодо обґрунтованості позовних вимог, суд на даній стадії не вирішує. Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України та мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. У мотивування необхідності застосування заходів забезпечення позову, заявник вказав причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто об`єктивні обставини та (або) припущення щодо обставин, що мають реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зазначивши, що ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» систематично передають права користування, права власності на спірні земельні ділянки іншим особам; спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га та наступні земельні ділянки, які були створені в результаті її поділу, відносяться до земель рекреаційного призначення та мають цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, а 26,3338 га з указаної земельної ділянки відносяться до земель водного фонду. Вважав, що з огляду на те, що спірні земельні ділянки, що незаконно вибули з володіння територіальної громади, можуть бути під час судового спору знову поділені, об`єднані чи відчужені на користь третіх осіб, що може потягнути за собою зміну предмету спору, а також ускладнить чи унеможливить виконання можливого рішення суду. Отже, викладені заявником обставини, виходячи з положень статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення. При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу визнання недійсним та скасування рішень, визнання недійсними договорів оренди та договорів купівлі-продажу, визнання припиненим права власності та повернення майна, знесення самочинних об`єктів будівництва.Майно, на яке просить накласти арешт позивач, є предметом спору у даній справі, а тому, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для забезпечення позову у спосіб, обраний заявником. При цьому, обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачам, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача. Доводи ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» та ТОВ «Комфорт-Сіті», що вжиті судом заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності вказаних товариств, є необґрунтованими з огляду на те, що товариствами не вказано яким чином накладення арешту на земельні ділянки ускладнює будь-яким чином проведення господарської діяльності. З огляду на викладене, з`ясувавши обсяг позовних вимог, відповідність забезпечення позову, який просить застосувати позивач заявленим позовним вимогам, урахувавши, що відповідачами неодноразово спірні земельні ділянки ділились та відчужувались на користь третіх осіб, оцінивши співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом якого позивач звернувся до суду, а також ефективність способу захисту, про який просить сторона позивача, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, застосувавши обраний спосіб забезпечення позову, оскільки невжиття такого заходу забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення даного позову. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. За таких обставин, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають. Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін як такої, що є законною та обґрунтованою. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт - Сіті» та ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 13 вересня 2021 року в оскаржуваній частині - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду. Повне судове рішення складено «14» червня 2022 року. Головуючий В.А. Кравець Судді О.В. Желепа О.Ф. Мазурик