Ухвала КЦС ВС № 347/2218/16

У х в а л а 15 червня 2022 року м. Київ справа № 347/2218/16-ц провадження № 61-5123 ск 22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості; зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання розрахунку заборгованості по кредиту таким, що не відповідає дійсності, ВСТАНОВИВ: Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2021 року у задоволенні позову акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано розрахунок заборгованості по кредиту від 25 березня 2008 року таким, що не відповідає дійсності. Вирішено питання розподілу судових витрат. Додатковим рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 28 січня 2022 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задоволено. Рішення Косівського районного суду від 24 грудня 2021 року у частині вирішення позовних вимог акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасовано та закрито провадження у справі у цій частині. Рішення Косівського районного суду від 24 грудня 2021 року у частині відмови у задоволенні позову акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання розрахунку заборгованості по кредиту таким, що не відповідає дійсності, скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення. Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 25 березня 2008 року у розмірі 27 503,88 доларів США, що складається із заборгованості за кредитом (тілом кредиту). У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання розрахунку заборгованості по кредиту таким, що не відповідає дійсності, відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. 06 червня 2022 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу (передано 13 червня 2022 року), у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно відбитку штампу на поштовому конверті подана 06 червня 2022 року. У касаційній скарзі представником заявника порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник посилається на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано лише 06 травня 2022 року, надавши відповідні докази. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявником пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.

2. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги та її копію відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням обов`язкових підстав для такого оскарження.

3. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Згідно з актом управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 червня 2022 року касаційна скарга надійшла до суду без квитанції про сплату судового збору, про що зазначено у додатку до касаційної скарги. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1 378 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою (стягнення заборгованості), ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми таким чином (16 040 грн 25 коп.*200%) = 32 080 грн 50 коп.). Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 32 080 грн 50 коп. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ : Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити. Поновити представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року залишити без руху. Надати представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Б. І. Гулько