Постанова 4824 № 759/911/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №759/911/2022 Головуючий у І інстанції - Жмудь В.О. апеляційне провадження №33/824/1461/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2022 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., за участю захисника особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , переглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2022 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, - встановив: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №213806 від 12 грудня 2021 року, цього ж дня 12 грудня 2021 року о 09 год. 55 хв. по пр-ту. Леся Курбаса, 19А у м. Києві, водій ОСОБА_2 керував автомобілем Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (блідість обличчя, сповільнена рухливість ходи, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2022 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що 12 грудня 2021 року о 09 год. 55 хв. він знаходився у своєму автомобілі Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, пр-т. Леся Курбаса, 19А. Зазначає, що в цей час до нього підійшли працівники поліції та почали звинувачувати в тому, що він нібито знаходиться в стані наркотичного сп`яніння, що він заперечив. Після цього, йому було запропоновано пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на що він погодився. Після цього, його було доставлено до лікаря нарколога за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 20, де працівники поліції повідомили йому, що їм потрібно терміново їхати на інший виклик та щоб він просто відмовився від проходження огляду та самостійно пройшов огляд у будь-якого лікаря нарколога. В подальшому, працівник поліції увімкнув боді-камеру та зафіксував як апелянт відмовився нібито від проходження огляду, при цьому будь-яких свідків не було. На місці зупинки транспортного засобу працівники поліції не пропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не надавали. В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - адвокат Бреус Є.В. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Вивчивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах. Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_2 дотримано не було. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_2 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Винуватість ОСОБА_2 у порушенні п.2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №213806 від 12 грудня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_2 12 грудня 2021 року о 09 год. 55 хв. по пр-ту Леся Курбаса, 19А в м. Києві керував транспортним засобом Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (блідість обличчя, сповільнена рухливість ходи, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру АА-00305. ОСОБА_2 своїми діями порушив п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП; - на відеозаписі із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та указує на факт порушення водієм указаних правил ПДР; - у розписці ОСОБА_2 від 12 грудня 2021 року про зобов`язання не використовувати транспортний засіб протягом двох днів. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Обставини, зазначені в протоколі повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписами із нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому достатньо повно відображені події, які відбувалися 12 грудня 2021 року за участю ОСОБА_2 . Відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст.266 КУпАП. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, таким, що відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.33, ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2022 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько