LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813522/4411/15-ц

від 15.06.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2021 року - задовольнити.

Номер провадження: 22-ц/813/667/22 Справа № 522/4411/15-ц Головуючий у першій інстанції Павлик І.А. Доповідач Цюра Т. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.06.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді: Цюри Т.В., суддів Сегеди С.М., Гірняк Л.А., За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2021 року про повернення скарги без розгляду заявнику по цивільній справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», божник ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Стоянової Анастасії Олегівни,- ВСТАНОВИВ: 20 вересня 2021 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» - Янковський Микола Вікторович звернувся до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність державного виконавця (а.с.1-3). 22 вересня 2021 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», божник - ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Білгород - Дністровського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Стоянової Анастасії Олегівни повернуто заявнику без розгляду (а.с.8). Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» - Янковський Микола Вікторович подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22.09.2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.11-15). На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судове засідання, призначене на 09 червня 2022 року об 14 год 20 хв. сторони не з`явилися. Про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями в матеріалах справи. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке. Повертаючи скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», районний суд виходив з того, що представник ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» надав до суду разом із оригіналом скарги її копії, що свідчить про те, що ним не виконано вимоги ч. 2 ст. 183 ЦПК України, а саме не надіслано ним копій іншим учасникам справи (провадження). Апелянт у поданій апеляційній скарзі наголошує на тому, що до скарг, якими ініціюється початок провадження у справі на дії виконавця, застосовуються загальні положення позовного провадження, у тому числі, залишення скарги без руху, якщо є для цього підстави. Колегія суддів погоджується із вказаними доводами апеляційної скарги та зазначає наступне. Згідно з частинами першою, другою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Суд, повертаючи заявнику скаргу на дії державного виконавця застосував до спірних правовідносин вимоги статті 183 ЦПК України, яка не регулює спірні правовідносини. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист. Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення. Відповідно до положень статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» судам роз`яснено, що скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України і ГПК України та містити відомості, перелічені у частині четвертій статті 74 Закону «Про виконавче провадження». Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги. З огляду на викладене, суд, у порушення вищевказаних вимог процесуального законодавства не звернув уваги на те, що вимоги частини другої статті 183 Розділу 2 «Заяви з процесуальних питань» ЦПК України не регулюють спірні процесуальні правовідносини, тому не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки вказана норма процесуального права поширюється виключно на заяви (клопотання, заперечення), подані до суду без дотримання вимог частин першої або другої цієї статті. Крім того, виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складу колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі №569/13154/20. Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, адже судові процедури повинні бути справедливими (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), так як особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на доступ до суду. Тому, виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції належним чином не дослідив матеріали справи, не врахував вищенаведені обставини, у зв`язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про повернення скарги без розгляду, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 13, 367, 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2021 року - задовольнити. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2021 року про повернення скарги без розгляду заявнику по цивільній справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», божник ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Стоянової Анастасії Олегівни - скасувати. Справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», божник ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Стоянової Анастасії Олегівни - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено 15.06.2022 року. Судді Одеського апеляційного суду Т.В. Цюра С.М. Сегеда Л.А. Гірняк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»