Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/34822/21

Справа № 127/34822/21 Провадження № 22-ц/801/946/2022 Категорія: 42 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В. Доповідач:Рибчинський В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2022 рокуСправа № 127/34822/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Рибчинського В.П., суддів Голоти Л.О., Копаничук С.Г., розглянувши в письмовому провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 21 березня 2022 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: В грудні 2021 року АТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що позивач та ОСОБА_1 уклали угоду про надання особистого кредиту №501136022, після якого банк надав кредит визначений договором. Позичальник, отримавши кредитні кошти порушила договірні зобов`язання щодо строків повернення кредиту, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка в добровільному порядку не погашається. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 21 березня 2022 року позов АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість 70666 (сімдесят тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 49 копійок, з них комісія за обслуговування - 29890 грн, відсотки за користування кредитом - 14197,38 грн та тіла кредиту - 26579,11 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» сплачений судовий збір у розмірі 1257 (одна тисяча двісті п`ятдесят сім) гривень 40 копійок. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду АТ «Альфа-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило оскаржуване рішення скасувати в частині відмовлених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити в повному обсязі. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 70 666,49 грн, апеляційним судом не перевіряється, оскільки в цій частині не оскаржується. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам. Судом встановлено, що 24.04.2019 між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладено оферту на укладення угоди про надання кредиту №501136022, обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної карти. Відповідно до вказаного договору сторони погодили, що сума кредиту становить 100 000 грн, процентна ставка річних - 13,99%, строк кредиту 48 місяців, дата повернення кредиту 24.04.2023, згідно паспорту споживчого кредиту реальна річна процентна ставка 62,63%, загальні втрати за кредитом 131942, 95 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 231 942,95 грн, графік платежу до 24 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення по 4832,15 грн. Банк свої обов`язки виконав та надав кошти відповідачу відповідно до договору. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 22.11.2021 утворилась заборгованість. Так відповідно до графіку платежів передбачено погашення суми кредиту, процентів за користування кредитом, розрахунково-касове обслуговування (а.с. 9). Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом №501136022 загальна заборгованість складає 70 666,49 грн, що складаються з комісії за обслуговування - 29 890 грн, відсотків за користування кредитом - 14197,38, та тіла кредиту - 26 579,11 грн (а.с. 15). Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ч. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість. При цьому частково стягнув з відповідача заборгованість за тілом кредиту, вказавши, що позивач не довів наявність заборгованості за тілом кредиту в розмірі 83 489,02 грн. Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом №501136022 сума для погашення кредитного договору складає 127 576,40 грн, що включає в себе загальну заборгованість за кредитом в сумі 70 666,49 грн (комісія за обслуговування - 29 890 грн, відсотки за користування кредитом - 14197,38, тіло кредиту - 26 579,11 грн) та 56 909,92 грн - суму кредиту, яка позивач просить стягнути достроково. Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належним чином взяті на себе кредитні зобов`язання не виконувала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором. Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині дострокового стягнення суми боргу в розмірі 59 909,92 грн. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зважаючи на викладене, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Альфа-Банк» підлягає задоволенню, рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 21 березня 2022 року скасуванню в частині відмови у стягненні заборгованості по тілу кредиту з ухваленням нового рішення про задоволення позову у цій частині. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір, понесений позивачем, підлягає стягненню з відповідача. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити. Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 21 березня 2022 року скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості по тілу кредиту та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_2 ) заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором №501136022 від 24 квітня 2019 року в сумі 59 909,92 грн. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_2 ) 3405,00 грн. судового збору сплаченого останнім за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський Судді: Л.О. Голота С.Г. Копаничук