Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/11225/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11225/21 Суддя першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Губської Л.В., Кобаля М.І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу, - В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2021 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - Позивач, Нотаріус) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відповідач, ЦМУ МЮ м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу Відповідача від 15.04.2021 №437/6 «Про часткове задоволення скарги Міністерства фінансів України в особі державного секретаря Д.Самоненка від 24.03.2021 №13110-07-10/9599». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що законодавством чітко визначено порядок дій нотаріуса як державного реєстратора і відповідно Позивач зобов`язана була винести рішення про відмову в проведенні державної реєстрації у зв`язку із поданням документів до неналежного суб`єкта реєстрації та подання документів особою, яка не має на це повноважень, а тому оскаржуване рішення ЦМУ МЮ м. Київ є законним та обґрунтованим. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, скаржник Міністерство фінансів України не є учасником оскаржуваних реєстраційних правовідносини, по-друге, жодних скарг чи заперечень від Університету державної фіскальної служби України на реєстраційні дії Нотаріуса не надходило, а тому вчиненні Позивачем реєстраційні дії не порушують права та законні інтереси третіх осіб, по-третє, Відповідачем в оскаржуваному наказі не обґрунтовано підстав для застосування санкцій у вигляді тимчасового блокування доступу до Реєстру на один календарний місяць, по-четверте, судом першої інстанції не враховано, що строки вчинення реєстраційних дій були зупинені, у зв`язку із карантином пов`язаним із поширенням коронавірусної хвороби (COVID - 19), по-п`яте, судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносини положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022 було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що до Позивача 18.03.2021 звернувся адвокат Гатинюк О.В., який подав заяву про внесення змін до відомостей про юридичну особу - Університет державної фіскальної служби України (вул. Університетська, буд. 31, м. Ірпінь Київської області, 08200; ідентифікаційний код юридичної особи 40233365) (а.с. 25, 27, 47-50). При розгляді вказаної заяви Позивачем встановлено, що документи подані заявником не в повному обсязі, у зв`язку з чим Нотаріус прийняла рішення про зупинення розгляду документів, яке видане 18.03.2021 заявнику (а.с. 53). 24.03.2021 представником Міністерства фінансів України подано скаргу на дії Позивача (а.с. 36-37). 29.03.2021 Позивачем прийнято рішення про відмову у вчиненні реєстраційної дії у зв`язку із не наданням заявником документів, необхідних для вчинення реєстраційної дії (а.с. 52). 29.03.2021 адвокат Гатинюк О. В. направив до Відповідача скаргу на рішення Нотаріуса про відмову у вчиненні реєстраційної дії (а.с. 51). Судом першої інстанції також встановлено, що на офіційному веб-сайті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) https://kyivobliust.gov.ua/zasidannya komisii було розміщено повідомлення про засідання Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції на 31.03.2021, м. Київ, 15 год. 00 хв.: «Розгляд по суті скарги Міністерства фінансів України від 24.03.2021 № 13110- 07-10/9599, зареєстрованої 26.03.2021 за № 15486/5-21. Суб`єкт оскарження: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1». Із матеріалів справи вбачається, 26.03.2021 ЦМУ МЮ м. Київ було здійснено дзвінок Нотаріусу на номер (044) 515-75-50, щодо повідомлення про засідання Колегії з розгляду скарг на 31.30.2021 о 15-00, проте, телефонний номер не відповідав (а.с. 115). Крім того, 29.03.2021 Нотаріус подала до Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відповідні пояснення із долученням документів, в яких наголосила на відсутності у Колегії підстав розглядати скаргу, адже заява Гатинюка О. В. про внесення змін до відомостей про юридичну особу (Університет державної фіскальної служби України (вул. Університетська, буд. 31, м. Ірпінь Київської області, 08200; ідентифікаційний код юридичної особи 40233365) розглянута відповідно до чинного законодавства України та проведено реєстраційну дію щодо відмови у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (№ дії/заяви 56635445) (а.с. 57-58). Наказом ЦМУ МЮ м. Київ від 15.04.2021 скаргу Міністерства фінансів України в особі державного секретаря Д. Самоненка від 24.03.2021 №13110-07-10/9599 задоволено частково, а саме визнано дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 протиправними та застосовано захід, передбачений підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» - тимчасове блокування доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, терміном на 1 календарний місяць (а.с. 26-27). Із змісту долученого до наказу висновку Колегії вбачається, що приватний нотаріус ОСОБА_1 прийняла рішення про відмову у проведенні реєстраційної дії від 29.03.2021 №362466848064 із порушенням строків розгляду документів, поданих для проведення реєстраційних дій, а також із порушенням процедури розгляду визначеної ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у зв`язку із поданням документів до неналежного суб`єкта реєстрації та подання документів особою, яка не має на це повноважень (а.с. 65-66). На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 10, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 6, 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон), п. п. 3, 4, 5, 9, 10 -14 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128), пункту 5 розділу 1, пункту 10 розділу 2, пункту 1 розділу 3 Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/5 (далі - Порядок №359/5) суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки матеріали справи підтверджують порушення Нотаріусом як державним реєстратором, процедури проведення державної реєстрації у зв`язку із поданням документів до неналежного суб`єкта реєстрації та подання документів особою, яка не має на це повноважень, а також порушенням строків розгляду документів. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на таке. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців. Пунктом 4 статті 1 Закону передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом. Згідно п. 5 ст. 1 Закону державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. За правилами ч. 2 ст. 34 Закону територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації. Приписи ч. 3 ст. 34 Закону визначають, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Порядок оформлення і подання скарги, а також вимог щодо засвідчення доданих до неї документів визначено у ч. ч. 4, 5 ст. 34 Закону. Положеннями пункту 3 Порядку №1128 визначено, що скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису. Пунктом 4 Порядку №1128 передбачено, що розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян». Згідно пункту 5 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні. Відповідно до пункту 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню. За змістом пункту 10 Порядку №1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Згідно пункту 11 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів Позивача про неналежне повідомлення останнього про час та місце розгляду скарги, що позбавило його права надати свої пояснення з приводу обставин, викладених в скарзі третіх осіб. Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, на офіційному веб-сайті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) https://kyivobliust.gov.ua/zasidannyakomisii було розміщено повідомлення про засідання Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції на 31 березня 2021 року, м. Київ, 15 год. 00 хв.: «Розгляд по суті скарги Міністерства фінансів України від 24.03.2021 № 13110- 07-10/9599, зареєстрованої 26.03.2021 за № 15486/5-21. Суб`єкт оскарження: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1». Із матеріалів справи також вбачається, що 26.03.2021 ЦМУ МЮ м. Київ було здійснено дзвінок Нотаріусу на номер (044) 515-75-50 щодо повідомлення про засідання Колегії з розгляду скарг на 31.30.2021 о 15-00, проте, телефонний номер не відповідав (а.с. 115). У розрізі наведеного Окружний адміністративний суд міста Києва правильно підкреслив, що Позивачем були подані письмові пояснення із зазначенням власної позиції щодо скарги (а.с. 57-58), що в свою чергу підтверджує факт повідомлення останнього про час та місце розгляду скарги та реалізацію Позивачем права на висловлення своєї позиції щодо скарги. Таким чином, Нотаріус була належним чином повідомлена про час та місце розгляду скарги, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 16.02.2022 у справі № 640/843/21 та від 27.05.2021 у справі № 420/4037/20. Відповідно до пункту 12 Порядку №1128 копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально. За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду. За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом. Пунктами 13-14 Порядку №1128 передбачено, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом. Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 09.02.2016 року №359/5 (далі - Порядок №359/5), визначена процедура проведення відповідно до Закону державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації. Відповідно до абз. 1 п. 5 розділу 1 Порядку №359/5 державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах АР Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи. Абзацом першим пункту 1 розділу III Порядку №359/5 передбачено, що державна реєстрація проводиться на підставі документів, поданих заявником, шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації, нотаріуса. Відповідно до абз. 4 ч. 5 ст. 6 Закону державний реєстратор у разі подання документів для проведення державної реєстрації уповноваженою на те особою встановлює обсяг повноважень такої особи на підставі документів, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи. Пунктом 10 розділу II Порядку №359/5 встановлено, що державний реєстратор у строки, визначені законом, здійснює перевірку зареєстрованих в ЄДР документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації. У разі наявності підстав для зупинення розгляду документів державний реєстратор вносить до ЄДР вичерпний перелік таких підстав, передбачений законом. За допомогою програмних засобів ведення ЄДР формується повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку, виключного переліку підстав для його зупинення, рішення суб`єкта державної реєстрації про зупинення розгляду документів, що за допомогою програмних засобів ведення ЄДР розміщується на порталі електронних сервісів у день такого зупинення та надсилається заявнику на його електронну пошту. Якщо за результатами здійсненої перевірки поданих документів державним реєстратором встановлено наявність підстав як для зупинення їх розгляду, так і для відмови у державній реєстрації , які не пов`язані одна з одною, та усунення підстав для зупинення розгляду документів не матиме наслідком проведення державної реєстрації, державний реєстратор формує повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та із зазначенням їх підстав для зупинення їх розгляду. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 27 Закону підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є: подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі; невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону; невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до статті 13 цього Закону; несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі; подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання. Зупинення розгляду документів з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається. Зупинення розгляду документів здійснюється протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, після надходження документів, поданих для державної реєстрації. Зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації громадських формувань, здійснюється у строки, встановлені статтею 26 цього Закону. Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення. Відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей з ЄДР 18.03.2021 Нотаріусом розпочато реєстраційну дію «Державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу», а саме: зміна інформації для здійснення зв`язку стосовно Університету державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 40233365), на підставі заяви №56635445 поданої Гатинюком О.В. (а.с. 19-24). Як встановлено судом першої інстанції, 29.03.2021 Позивачем прийнято рішення про відмову у проведенні реєстраційної дії №362466848064, оскільки документи подано особою, яка не має на це повноважень, а також документи подані до неналежного суб`єкта державної реєстрації. Окрім того, 29.03.2021 Нотаріусом на електронну адресу Колегії надіслані пояснення за №18/01161 щодо розгляду скарги Міністерства фінансів України від 24.03.2021 №13110-07-10/9599, в яких остання повідомляє, що 18.03.2021 до неї звернувся адвокат Гатинюк О.В. із заявою про внесення змін до відомостей про юридичну особу - Університет державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 40233365). Проте, документи були подані заявником не в повному обсязі, у зв`язку з чим прийнято рішення про зупинення розгляду документів, яке 18.03.2021 видане заявнику. Оскільки, заявник не надав документи для подальшого вчинення реєстраційних дій, Позивач прийняв рішення про відмову у проведенні реєстраційної дії №36246684064. Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до п. п. 1, 3-2, 4 ч. 1 статті 28 Закону №755-IV підставами для відмови у державній реєстрації є, зокрема, те, що: документи подано особою, яка не має на це повноважень; документи подані до неналежного суб`єкта державної реєстрації; не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів. Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Гатинюком О.В. було подано документи для внесення змін до ЄДР до неналежного суб`єкта державної реєстрації, а тому Позивач мав би прийняти рішення про відмову протягом 24 годин з дати подання заяви. Викладене свідчить, що рішення про відмову у проведенні реєстраційної дії від 29.03.2021 №362466848064 прийнято з порушенням строків розгляду документів, поданих для проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів. Таким чином, законодавством чітко визначено порядок дій нотаріуса як державного реєстратора, а саме якщо за результатами здійсненої перевірки поданих документів державним реєстратором встановлено наявність підстав як для зупинення їх розгляду, так і для відмови у державній реєстрації, які не пов`язані одна з одною, та усунення підстав для зупинення розгляду документів не матиме наслідком проведення державної реєстрації, державний реєстратор формує повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та із зазначенням підстав для зупинення їх розгляду. Оскільки, Нотаріусом при первинному зверненні адвоката Гатинюка О.В. в інтересах Університету державної фіскальної служби України (місце знаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Університетська, 31) було встановлено факт подання документів особою, яка не має на це повноважень, а також подання таких документів до неналежного суб`єкта державної реєстрації, то Позивач повинна була повернути документи, оскільки остання має право вчиняти реєстраційні дії щодо юридичних осіб, які знаходяться на території міста Києва, у той час як Університет державної фіскальної служби України знаходиться в Київській області. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.04.2021 №437/6 «Про часткове задоволення скарги Міністерства фінансів України в особі державного секретаря Д. Самоненка від 24 березня 2021 року №13110-07-10/9599» є обґрунтованим та не підлягає скасуванню з огляду на допущене Позивачем порушення вимог ст. ст. 26, 28 Закону. Доводи Апелянта про те, що Міністерство фінансів України не є учасником спірних реєстраційних правовідносини і не мало права звертатися до Відповідача із скаргою та, як наслідок, його права не порушуються оскаржуваними реєстраційними діями, а університет скарг не подавав, оцінюються колегією суддів критично, у зв`язку із таким. Так, із змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 19-24) вбачається, що Міністерство фінансів України є єдиним засновником юридичної особи - Університету державної фіскальної служби України. У скарзі, поданій до Відповідача, міністерство зазначає, що останнє, як засновник навчального закладу, було позбавлено можливості у період зупинення реєстраційної дії Позивачем здійснити внесення відомостей до Реєстру про припинення університету в результаті реорганізації (а.с. 36-37), що, на переконання колегії суддів, виключає можливість стверджувати про правильність доводів Апелянта про те, що діями Нотаріуса не було порушено прав третіх осіб. Також колегія суддів вважає безпідставними аргументи апеляційної скарги про необґрунтованість підстав для застосування санкцій у вигляді тимчасового блокування доступу до Реєстру на 1 місяць, у зв`язку із таким. Відповідно до п. «г» ч. 6 ст. 34 Закону за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру. При цьому наведеними положеннями Закону не встановлено мінімального чи максимального строку такого блокування. У свою чергу, у постанові від 23.03.2021 у справі №808/1272/18 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання щодо тимчасового блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру необхідно застосовувати принцип співмірності у відношенні до порушення, вчиненого останнім. Судовою колегією враховується, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним. Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства. З урахуванням наведеного, а також з огляду на викладені вище обставини, судова колегія не може погодитися з доводами Апелянта про те, що виявлені у ході розгляду скарги порушення Позивачем вимог чинного законодавства безумовно вказують на невідповідність обраного Відповідачем заходу впливу, оскільки, як було зазначено вище, безпідставним зупиненням реєстраційної дії Нотаріус фактично унеможливив вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо юридичної особи її засновником з внесення відомостей до Реєстру про припинення університету в результаті реорганізації. Таким чином, враховуючи порушення оскаржуваними реєстраційними діями прав Міністерства фінансів України, на переконання колегії суддів, є безпідставними доводи Апелянта про необґрунтованість застосованої санкції у вигляді тимчасового блокування доступу до Реєстру строком на один місяць, оскільки вказане рішення прийнято відповідно до наданих Відповідачу за Законом повноважень та видається пропорційним з огляду на наслідки дій Нотаріуса. Колегія суддів оцінює критично доводи Апелянта про те, що строки вчинення реєстраційних дій були зупинені у зв`язку із карантином, пов`язаним із поширенням коронавірусної хвороби (COVID - 19), а тому порушення в діях Нотаріуса відсутні. Так, відповідно до п. 3 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Водночас, як встановлено судом першої інстанції, в рішенні про зупинення розгляду документів від 18.03.2021 з посиланням на ст. 27 Закону Нотаріусом було встановлено строк зупинення розгляду документів на 15 днів. До закінчення вказаного строку на 11 день Нотаріусом було прийнято рішення про відмову в державній реєстрації з підстав неподання документів та відсутності повноважень у заявника та поданням документів до неналежного суб`єкта реєстрації. Поряд з цим, Окружний адміністративний суд міста Києва правильно акцентував увагу на тому, що у випадку встановлення таких обставин при поданні заяви державний реєстратор був зобов`язаний в силу імперативних приписів ст. 28 Закону відмовити у державній реєстрації, а не приймати рішення про зупинення реєстраційної дії. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно ч. 5 ст. 28 Закону відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів. У свою чергу, згадані вище положення п. 3 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» зупиняли перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Однак, за своєю правовою природою рішення про відмову у державній реєстрації не може вважатися рішенням про надання адміністративних послуг, що унеможливлює поширення на спірні правовідносини указаних вище правових норм. Відтак посилання Апелянта на неврахування судом обставин законодавчого зупинення строків надання адміністративних послуг є необґрунтованим. До того ж, як вже неодноразово було підкреслено вище, у Нотаріуса були відсутні повноваження приймати рішення про зупинення реєстраційної дії з огляду на встановлення ним обставин подання такої заяви особою, яка не має на те відповідних повноважень та подання документів до неналежного суб`єкта державної реєстрації. Водночас, колегія суддів із врахуванням фактичних обставин справи погоджується з аргументами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин норми Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки спірні правовідносини регулюється зазначеними вище нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність правових підстав для відмови задоволення позову, однак обґрунтував його із застосуванням норм матеріального права, які не підлягали застосуванню до спірних правовідносин. Наведені вище обставини є підставою для зміни судового рішення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити, зазначивши, що підстави для відмови в позові викладені у мотивувальній частині цієї постанови. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року - змінити у мотивувальній частині. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Л.В. Губська М.І. Кобаль Повний текст постанови складено та підписано 15 червня 2022 року.