Постанова 4855 № 580/6208/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/6208/21 Суддя першої інстанції: Алла РУДЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Губської Л.В., Кобаля М.І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на прийняте у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Відповідач, ВКДКА) про: - визнання протиправним та скасування рішення Відповідача від 29.05.2021 №V-004/2021, прийнятого за результатом розгляду скарги Позивача на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №133 від 12.01.2021 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 за скаргою ОСОБА_1 ; - зобов`язання ВКДКА розглянути скаргу Позивача на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №133 від 12.01.2021 про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваним рішенням Відповідач правомірно залишив без задоволення скаргу Позивача у зв`язку із пропуском останнім тридцятиденного строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області. Крім того, зазначив, що у ході судового розгляду не встановлені поважні причини для поновлення строку звернення зі скаргою, які б були об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення Позивача, а тому відсутні підстави для зобов`язання Відповідача вчиняти дії з розгляду скарги. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому посилався, на те, що, по-перше, приймаючи скаргу до розгляду, ВКДКА була позбавлена можливості відмовити в задоволенні скарги, саме з підстав пропуску строку на її подання, по-друге, судом першої інстанції не було враховано, що поважними причинами пропуску строку на звернення зі скаргою можуть бути обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, яка оскаржує рішення, по-третє, судом першої інстанції не було враховано, що за заявою скаржника строк на оскарження рішення може бути поновлений Відповідачем, по-четверте, оскаржуване рішення суперечить ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині дотримання принципу правової визначеності. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до п. 3.29 Регламенту ВКДКА порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається у відповідному рішенні ВКДКА. Додатково підкреслює, що Позивачем подано скаргу із пропуском встановленого законом строку на 4 дні за відсутності надання доказів поважності причин пропуску такого строку. Крім того, наголошує, що оскаржуваним рішенням залишено скаргу Позивача без задоволення, а рішення КДКА залишено без змін, а тому зазначення в тексті оскаржуваного рішення інформація про залишення рішення КДКА без задоволення є опискою. Додатково із посиланням на постанову Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №826/15590/15, наголошує, що перевірка порядку подання скаржником його скарги до ВКДКА, у тому числі вирішення питання дотримання ним строку подання такої скарги, а також встановлення наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, є виключними (дискреційними) повноваженнями ВКДКА, як органу адвокатського самоврядування. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 30.11.2021 звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області із скаргою щодо притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та позбавлення останнього права на зайняття адвокатською діяльністю. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №133 від 12.01.2021 відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 за скаргою Позивача від 30.11.2020 (а.с. 5-8). Пунктом 3 резолютивної частини вказаного рішення зазначено, що воно може бути оскаржено до ВКДКА або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття. Матеріалами справи підтверджується, що вказане рішення ОСОБА_1 отримав 14.01.2021 (а.с. 1, 4). 15.02.2021 Позивач звернувся до Відповідача із скаргою, в якій просив скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №133 від 12.01.2021, провести перевірку, притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності та позбавити його права на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 36-38). 12.03.2021 листом №432 ВКДКА витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_2 (а.с. 9). 13.05.2021 листом №979 ВКДКА повідомила ОСОБА_1 про дату час та місце розгляду скарги Позивача (а.с. 10). Рішенням №V-004/2021 від 29.05.2021 скаргу залишено без задоволення, з тих підстав, що Позивач пропустив тридцятиденний строк на оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а обґрунтування підстав для визнання поважними причин його пропуску ОСОБА_1 не навів. (а.с. 12-14). На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 2, 33, 36, 39, 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон), пунктів 3.29, 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який затверджено Рішенням Ради адвокатів України 4-5 липня 2014 року №78 (далі - Регламент), а також ст. 34 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (далі - Положення), суд першої інстанції, з огляду на пропуск Позивачем тридцятиденного строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке. Відповідно до статті 2 Закону адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування. Статтею 33 Закону визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Згідно ст. 36 Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Згідно ч. 8 ст. 50 Закону рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Пунктом 3.30 Регламенту передбачено, що строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА. Водночас, за правилами п. 3.29 Регламенту порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін. Статтею 34 Положення визначено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 30.11.2020 звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області із скаргою про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. За вказаною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області прийняла рішення №133 від 12.01.2021 про відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 , яке Позивач отримав 14.01.2021. Не погоджуючись з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №133 від 12.01.2021, Позивач звернувся до Відповідача із скаргою від 15.02.2021. Рішенням №V-004/2021 від 29.05.2021 Відповідач залишив скаргу без задоволення з тих підстав, що Позивач пропустив тридцятиденний строк на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області без поважних причин. Враховуючи приписи частини 3 статті 39 Закону, згідно яких рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що 30-денний строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обраховується з 12.01.2021, оскільки це відповідає вимогам Закону. Таким чином, звернувшись із скаргою 15.01.2021, Позивач пропустив строк на оскарження, встановлений частиною 3 статті 39 Закону. Щодо поновлення строку звернення зі скаргою, пропущеного з поважних причин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення позивача, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення зі скаргою. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Водночас, матеріали справи не місять доказів поважності причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 із скаргою, який імперативно встановлений ч. 3 ст. 39 Закону. До того ж Позивач отримавши 14.01.2021 копію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 12.01.2021 №133, мав достатнього часу (29 днів) для підготовки та подання скарги до ВКДКА у строки, визначені законодавством, або надати докази об`єктивних обставин, які не залежали від волевиявлення Позивача і перешкоджали йому звернутись зі скаргою у строк до 11.02.2021. Щодо твердження Апелянта про те, що за заявою скаржника строк на оскарження рішення може бути поновлений Відповідачем, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Як було підкреслено вище, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20. Матеріали справи свідчать, що у спірному рішенні ВКДКА вирішувалося питання щодо поновлення ОСОБА_1 строку оскарження рішення КДКА, за наслідками чого Відповідач прийшов до висновку про відсутність підстав для його поновлення, оскільки Позивачем невірно здійснено тлумачення приписів ч. 3 ст. 39 та ч. 8 ст. 50 Закону, а доказів неможливості оскарження рішення КДКА у визначений Законом строк останнім не надано. З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що, приймаючи спірне рішення від 29.05.2021 №V-004/2021, ВКДКА діяло у відповідності до приписів Закону і Регламенту, а відтак підстави для його скасування, як правильно підкреслив суд першої інстанції, відсутні. Судова колегія також критично оцінює посилання Апелянта на те, що оскаржуване рішення суперечить ч. 5 ст. 52 Закону в частині дотримання принципу правової визначеності, оскільки, як зазначено Відповідачем, оскаржуваним рішенням залишено скаргу Позивача без задоволення, а рішення КДКА - без змін. Таким чином, зазначення у тексті оскаржуваного рішення відомостей про залишення рішення КДКА без задоволення є опискою (а.с. 67). Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, вважає, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.05.2021 №V-004/2021 є правомірними, прийнятими із дотриманням процедури, встановленої Законом та Положенням і в межах наданих повноважень, а відтак суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог. Водночас, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання ВКДКА на необхідність врахування при вирішенні цього спору постанови Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №826/15590/15, оскільки її позиції не є релевантними до спірних правовідносин, адже у цьому судовому рішенні відсутній висновок про те, що питання дотримання скаржником строку подання скарги належить до дискреційних повноважень ВКДКА. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Л.В. Губська М.І. Кобаль Повний текст постанови складено та підписано 15 червня 2022 року.