Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/15039/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/15039/21 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., секретар Насарая А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 по справі № 420/15039/21 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У серпні 2021 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось з вищевказаним адміністративним позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 103 450,22 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що станом на 02.07.2021 відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість та інтегрованих карток платника податків у фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку. Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 05 листопада 2021 року позов задовольнив. Стягнув з фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суму заборгованості по орендній платі з фізичних осіб на суму 39 435,84 грн. на бюджетний рахунок №UA518999980334139815000015634, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м. Ананьїв/18010900, по орендній платі з фізичних осіб на суму 64 014 грн. на бюджетний рахунок №UA518999980334139815000015634, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м. Ананьїв/18010900. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - суд першої інстанції розглянув справу без належного повідомлення відповідача; - суд першої інстанції не врахував, що жодне із податкових повідомлень-рішень відповідач не отримував, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкам про причини повернення; - ОСОБА_1 достроково розірвав договори земельних ділянок № 25 від 21.05.2017 щодо земельної ділянки площею 27,18 га, № 7 від 12.01.2018 щодо земельної ділянки площею 39,55 га, № 13 від 19.01.2018 щодо земельної ділянки площею 13,01 га, відповідно у відповідача відсутнє зобов`язання щодо сплати орендної плати за ці ділянки. Також апелянт просив стягнути на його користь судові витрати. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були належно сповіщені відповідно до статей 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини 2 статті 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. 14.06.2022 до суду надійшло клопотання представника апелянта адвоката Комісара О.В. про розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 та його представника. Згідно зі статтею 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Обставини справи. Суд першої інстанції встановив, що фізична особа-платник податків ОСОБА_1 знаходиться на обліку як платник податків в ГУ ДПС в Одеській області. За відповідачем рахується податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 103 450,22 грн., який виник в результаті нарахування по податковим повідомленням-рішенням № 3282052-5506-1504 від 29.04.2020 на суму 36 688,61 грн., № 3282055-5506-1504 від 29.04.2020 на суму 18 516,81 грн., № 73861-5506-1504 від 30.04.2020 на суму 37 388 грн., № 73860-5506-1504 від 30.04.2020 на суму 59 844,19 грн. (а. с.12-13). Враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості у розмірі 48 987,39 грн., заборгованість фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 по орендній платі складає 103 450,22 грн. Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Висновок суду першої інстанції. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за відповідачем рахується податковий борг, якій не сплачений, податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені, борг є узгодженим та не сплачений в добровільному порядку. Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, податкові органи наділені повноваженнями звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. В розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Пункт 58.3 статті 58 ПК України встановлює, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пункт 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пункт 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Нормами Податкового кодексу України встановлено порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу. Пунктом 95.2 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Пунктом 42.2. статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Порядок надсилання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків регулюється Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року №

610. Відповідно пункту 1 розділу V вказаного Порядку після отримання податковим органом повідомлення про вручення поштового відправлення (у тому числі із зазначенням причин невручення за їх наявності) платнику податків податкової вимоги таке повідомлення передається податковому керуючому. Дата надсилання (вручення) податкової вимоги проставляється податковим керуючим - у разі надсилання податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Натомість корінець податкової вимоги форми «Ф» № 27307-13 від 09.02.2021 інформації про дату направлення відповідачу такої податкової вимоги та дату, з якої на вважається врученою не містить (а.с.11). Пунктом 198 розділу III Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів країни від 17 січня 2018 року № 55 "Деякі питання документування управлінської діяльності" унормовано, що на конверті, в якому відправляються документи проставляються реєстраційні індекси всіх документів, які містяться у такому конверті. В порушення зазначеного пункту Типової інструкції на поштовому конверті, який надано позивачем як доказ направлення відповідачу податкової вимоги, не зазначено реєстраційного індексу документа, що надсилався в цьому конверті. Не містить такою зазначення і копія поштового повідомлення про вручення. Отже, оскільки зазначені конверт - та поштове повідомлення не можуть бути однозначно ідентифіковані з податковою вимогою від 09.02.2021, - вони не можуть бути належними та допустимими доказами її направлення на адресу відповідача. Не надано позивачем і копій згрупованих відправлень на підтвердження того, що податкова вимога наплавлялась відповідачу і коли саме. Нормами Податкового кодексу України встановлено порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу. Пунктом 95.2 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Колегія суддів також наголошує, що контролюючим органом не надано доказів і альтернативного способу повідомлення відповідача про наявність податкової вимоги, а саме розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень, як і не надано відповідного акту, в якому би була вказана причина, що призвела до неможливості вручення податкової вимоги. Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже , висновки суду про доведеність факту направлення па адресу відповідача податкової вимоги не підтверджуються належними та допустимими доказами. Зазначене, в свою чергу не дозволяє встановити чи дотримано позивачем строк, визначений пунктом 95.2. статті 95 Податкового кодексу України та, відповідно, чи виникло у позивача право на стягнення податкового боргу у судовому порядку. Таким чином недотримання контролюючим органом процедури стягнення податкового боргу, що визначена нормами податкового законодавства, є підставою для відмови у задоволенні вимог контролюючого органу. Також вирішуючи спірне питання колегія суддів враховує, що відповідно листа ДПС України від 27.01.2022 № 1205/д/99-00-13-05-09 податкові зобов`язання відповідача з орендної плати з фізичних осіб у загальній сумі 103 450,22 грн 24.01.2022 виключено з інтегрованих карток як неузгоджені на період процедури адміністративного оскарження (а.с.119-121). За даними ІТС Податковий блок, станом на 26.01.2022 податковий борг у фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 за місцем обліку платника податків у ДПІ 1506 відсутній (а.с.121). Податкова вимога "Ф" № 27307-13 від 09.02.2021 вважається відкликаною. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Згідно частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Так, відповідно квитанції № 0528-1919-9405-5345 від 10.01.2022 ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 328,00 грн (а.с.99). Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 2 328,00 грн. Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 по справі № 420/15039/21 скасувати, ухвалити по справі нову постанову якою у задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166) на користь фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у сумі 2 328,00 (дві тисячі триста двадцять вісім) гривень. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.