Постанова Житомирський апеляційний суд № 279/1469/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/1469/22 Головуючий у 1-й інст. Шульга О.М Категорія 100 Доповідач Борисюк Р. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Борисюка Р.М., суддів Талько О.Б., Шевчук А.М., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №279/1469/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Коростенський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про встановлення факту смерті за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Шульги О.М. у м. Коростені, в с т а н о в и в : У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживав на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Заву мотивувала тим, що до недавнього часу проживала в с. Червоний Прапор Перевальського району Луганської області, проте змушена була переїхати проживати в м. Коростень Житомирської області. Її дід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем свого проживання, про що видано довідку про смерть форми №106/у №95 від 17.02.2022. Зареєструвати його смерть у встановленому законом порядку вона не може. Факт родинних відносин між нею та її дідом ОСОБА_2 підтверджується рішення Малинського районного суду Житомирської області від 27.09.2017 у справі №283/1696/17, яким встановлено факт родинних відносин між нею та її бабусею ОСОБА_3 та свідоцтвом про одруження. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2022 року в задоволенні заяви відмовлено. В поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_1 посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити. Зазначає, що судом не взято до уваги той факт, що факт родинних відносин між нею та її дідом ОСОБА_2 підтверджується рішення Малинського районного суду Житомирської області від 27.09.2017 у справі №283/1696/17, яким встановлено факт родинних відносин між нею та її бабусею ОСОБА_3 та свідоцтвом про одруження. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Від ОСОБА_1 та Коростенського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 367 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга повинна бути відхилена з огляду на наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням суду у справі №283/1696/17,встановлено факт родинних відносин ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не з ОСОБА_2 , а довідка на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 не містить відповідних реквізитів та інформації про місце смерті вказаної особи. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Цивільним процесуальним кодексом України передбачений загальний порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження за заявою будь-якої особи, для якої встановлення певного факту має юридичне значення. Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що у порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Зокрема, встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. За змістом ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Як роз`яснено у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», яка є чинною, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Факт смерті особи встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. ОСОБА_1 не надала суду достатніх належних і допустимих письмових доказів, які підтверджують факт смерті ОСОБА_2 у певний час, у певному місці і за певних обставин, а сама медична довідка про смерть (а.с.12) не містить відповідних реквізитів та інформації про місце смерті ОСОБА_2 . Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 27.09.2017 у справі №283/1696/17, також не може бути належним і допустимим доказом, оскільки ним встановлено факт родинних відносин між нею та її бабусею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не з ОСОБА_2 . Враховуючи те, що наведені заявницею обставини не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 також не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову у задоволені її заяви. Рішення місцевого суду відповідає нормам матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено. Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді