Постанова 4824 № 752/8448/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 червня 2022 року справа №752/8448/21 провадження № 22-ц/824/3068/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідачі - Міністерство внутрішніх справ України, Київський науково-дослідний інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, Печерський районний суд м. Києва, Апеляційний суд м. Києва, Прокуратура м. Києва, Територіальне управління Державного бюро розслідувань третя особа - Державна казначейська служба України розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року, постановлену під головуванням судді Слободянюк А.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, Печерського районного суду м. Києва, Апеляційного суду м. Києва, Прокуратури м. Києва, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державна казначейська служба України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить відшкодувати моральну та матеріальну шкоду. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм права. Зазначає, що ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва, якою залишено позовну заяву без руху, не отримував. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить відшкодувати моральну та матеріальну шкоду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2021 року справу передано судді Хоменко В.С. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із її невідповідністю вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу, оскільки останнім не виконано вимоги ухвали від 06 квітня 2021 року в повному обсязі. Постановою Київського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 вересня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Хоменко В.С., та справу передано для повторного авторозподілу. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2021 року справу передано судді Слободянюк А.В. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку із її невідповідністю вимогам п. 6,7 ч. 3 ст. 175 та ч. 1 ст. 177 ЦПК України. Крім того, зазначено про необхідність визначення чіткого кола відповідачів у справі та конкретизувати суть позовних вимог. 22 вересня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 на виконання вимог вищевказаної ухвали. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив із ч. 3 ст. 185 ЦПК України, та неусунення позивачем недоліків, викладених в ухвалі суду, в повному обсязі. Відповідно до змісту оскаржуваної ухвали, позивач виконав лише вимоги ч. 1 ст. 177 ЦПК України та додав до своєї уточненої позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів. Разом із тим, позивачем не зазначено відомості, передбачені вимогами п.п. 6,7, ч. 3 ст. 175 ЦПК України: - відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору; - відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювались. В уточненій позовній заяві на виконання вимог ухвали суду від 13 вересня 2021 року ОСОБА_1 зазначив про неможливість досудового врегулювання спору. Відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову зазначаються у разі якщо такі здійснювались, обов`язку про зазначення зворотного не встановлено. Також судом першої інстанції вказано, що заявником не визначено чітке коло позивачів, про що зазначалося судом в ухвалі про залишення позову без руху від 20 вересня 2021 року. Однак, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (відповідний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року, справа № 523/9076/16-ц). В оскаржуваній ухвалі також зазначено, що в прохальній частині позовної заяви суть позовних вимог не співвідноситься із вимогами, викладеними в описовій частині та ціною позову. Разом із тим, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про визнання позовної заяви неподаною та повернув особі, яка її подала. Відповідно до наданої нової редакції позовної заяви ОСОБА_1 частково виконав вимоги ухвали суду від 20 вересня 2021 року. Частиною 2 ст. 127 ЦПК України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Суд першої інстанції не був позбавлений можливості продовжити процесуальний строк для усунення виявлених недоліків, як передбачено ст. 127 ЦПК України, та забезпечити право особи на судовий захист. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для повернення позовної заяви, відтак ухвала суду від 27 вересня 2021 року підлягає скасування, а справа - поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на задовольнити. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Судді