Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/6850/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 червня 2022 року м.Дніпросправа № 280/6850/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі № 280/6850/21 (суддя Сацький Р.В., повний текст рішення складено 15.11.2021р.) за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач) про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №4ДПС-ФС від 24 травня 2021 року. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що з акту перевірки, який покладений в основу оспорюваної постанови, видно, що підставою притягнення позивача до відповідальності стало не рішення суду, а акт ДПС №2221/08/01/07/09/ НОМЕР_1 від 29.03.2021, яким не встановлено факт використання ФОП ОСОБА_1 праці ОСОБА_2 , як найманого працівника на постійній основі, без належного офіційного оформлення відповідно до трудового законодавства. Отже, накладення штрафу за порушення, передбачене абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, у розглядуваному спорі, лише на підставі акту фактичної перевірки ДПС, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю неможливе. Таким чином, отримавши від ГУ ДПС акт перевірки, в якому викладені висновки про порушення позивача саме тих вимог законодавства про працю, відповідальність за які встановлена абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, управління Держпраці зобов`язане було відповідно до ч.8 ст.265 цього Кодексу призначити та провести інспекційне відвідування, в ході якого мало встановити, чи дійсно Позивачкою допущено порушення вимог трудового законодавства. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року адміністративний позов позивача було задоволено, визнано протиправною та скасовано оскаржену постанову про накладення штрафу. З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку судом доказів, що надавалися відповідачем на підтвердження правомірності накладення штрафу на позивача за порушення законодавства про працю, відповідач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Головне управління Держпраці у Запорізькій області, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачений законодавством України. Прийняті рішення є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам закону. Проведене невиїзне інспектування позивача здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та з належним дотриманням прав позивача. Апеляційний розгляд справи здійснено за правилами ст.311 КАС України, в порядку письмового провадження. Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. З матеріалів справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем. Видами її господарської діяльності є: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний) (КВЕД 56.10); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11); роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.25); роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.24); роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.26). Свою діяльність позивач здійснює в торгівельному павільйоні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору про безоплатне коригування частиною нежитлового приміщення від 01.07.2020, укладеного з власником павільйону ОСОБА_3 . Уповноваженою посадовою особою ГУ Держпраці у Запорізькій області повідомлено позивача про розгляд справи про накладення штрафу листом від 13.04.2021 № 08/03.4-06/4147 (Ідентифікатор міжнародного поштового відправлення 6903204117359). 24.05.2019 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №4 ДПС-ФС у розмірі 60 000 грн. за порушення вимог ст.24 КЗпП України. Як вбачається, підставою для винесення оскаржуваної постанови відповідача став акт (довідка) Головного управління ДПС у Запорізькій області від 29.03.2021 №2221/08/01/07/09/ НОМЕР_1 , в якому зазначено, що під час що під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , а саме у торгівельному павільйоні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено відсутнє оформлення трудових відносин між продавцем ОСОБА_2 та позивачем, повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПС на момент перевірки не надсилалось. Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернулася до суду з позовом про її скасування. Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, дійшовши висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог ч.1 3 ст.24 КЗпП України, та як наслідок, безпідставність накладення штрафу. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України). Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Згідно ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно- господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №

509. Так, пунктом 1 Порядку № 509 передбачено, що цей порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення». Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту). Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці. його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працюй Як встановлено матеріалами адміністративної справи, 18.03.2021 - 27.03.2021 проведено перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 якою встановлено порушення вимог ст.24 КЗпП. Під час проведення Головним управлінням ДПС України у Запорізькій області фактичної перевірки торгівельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність позивач, встановлено, що підприємець використовує працю найманої особи, а саме ОСОБА_2 , яка виконує обов`язки продавця без оформлення трудових відносин. Відповідно до акту фактичної перевірки від 29 березня 2021 року №2221/08/01/07/09/ НОМЕР_1 , на момент перевірки 18.03.2021 об 10 годині 58 хвилин трудові відносини між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оформлені; повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_2 на роботу, підприємцем не надано. Позивач зареєстрована фізичною особою-підприємцем. Видами її господарської діяльності є: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний) (КВЕД 56.10); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11); роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.25); роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.24); роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.26). Свою діяльність позивач здійснює в торгівельному павільйоні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору про безоплатне користування частиною нежитлового приміщення від 01.07.2020, укладеного з власником павільйону ОСОБА_3 . Тобто, ФОП ОСОБА_1 здійснює свою діяльність тільки в частині вищевказаного павільйону, в іншій частині павільйону веде свою господарську діяльність фізична особа- підприємець ОСОБА_2 , видами господарської діяльності якої є: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (КВЕД 56.10); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11); роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.24). Свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 . ФОП ОСОБА_2 здійснює на підставі договору від 01.07.2020, укладеного з власником павільйону ОСОБА_3 . Таким чином, ОСОБА_2 не працює та не допускалась до виконання функцій продавця у ФОП ОСОБА_1 , оскільки гр. ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем та здійснює свою діяльність самостійно, відповідно до норм чинного законодавства. Як вже зазначалося, на підставі абз.2 п.2 Порядку накладення штрафів за порушення Законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 №509 фінансову санкцію Управлінням Держпраці у Запорізькій області застосовано на підставі акту фактичної перевірки органу ДПС. На підставі вказаного акту (довідки) від 27.03.2021, відносно гр. ОСОБА_2 , був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.І ст. 155-1 КУпАП щодо порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Протокол про адміністративне правопорушення був направлений до Куйбишевського районного суду Запорізької області для прийняття рішення. 18 травня 2021 року Куйбишевський районний суд Запорізької області розглянув матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_2 , за ч.1 ст. 155-1 КУпАП (справа № 319/346/21). За результатом розгляду вищевказаної справи, провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 155-1 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Так, у вищевказаній постанові, судом було встановлено, що: «Матеріали адміністративної справи не містять доказів, що підтверджують обставини , викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: що ОСОБА_2 є суб`єктом господарювання чи працює продавцем в торгівельному павільйоні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », здійснює продаж товарів; що до обов`язків ОСОБА_2 входить здійснювати розрахункові операції чи організовувати здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, не наведено доказів, які саме товарно матеріальні цінності не обліковані на суму 2412 грн і чи входить до повноважень ОСОБА_2 обліковувати товарно матеріальні цінності. В акті (довідці) фактичної перевірки від 27.03.2021 суб`єктом господарської діяльності зазначено ФОП ОСОБА_1 , перевірка здійснена лише в присутності ОСОБА_2 . При цьому в самому акті перевірки вказано, що ОСОБА_2 не перебуває в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 . Суб`єкт правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП спеціальний (особа, яка здійснює розрахункові операції або посадова особа). В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення ОСОБА_1 розрахункових операцій у ФОП ОСОБА_1 . Не надано і доказів того, що ОСОБА_2 є посадовою особою, до повноважень якої належить здійснювати розрахункові операції чи організовувати здійснення розрахункових операцій обліковувати товарно матеріальні цінності у ФОП ОСОБА_1 . Отже, матеріали справи не містять доказів як вчинення ОСОБА_1 порушень вимог Закону так і доказів того, що вона є суб`єктом вказаного правопорушення». Тобто, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , підставою якого стали ті самі матеріали, які були (акт від 27.03.2021) надані відповідачу та на підставі яких була винесена оскаржена постанова, встановив, що ОСОБА_2 не здійснювала розрахункових операцій у ФОП ОСОБА_1 , а також зазначено, що в самому акті вказано про те, що ОСОБА_2 , не перебуває в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 . З наведеного вбачається, що відповідач підійшов до розгляду справи формально та навіть не звернув уваги на те, що в направленому акті ДПС вказано, що відсутні трудові відносини між продавцем ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 . У той же час, таким актом на підставі належних і допустимих доказів повинен бути безумовно та однозначно доведений факт використання найманої праці без оформлення трудових відносин із працівником (виконання ним роботи без укладення трудового договору). Необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є докази фактичного допуску працівника до роботи без оформлення з ним трудового договору (контракту). В даному випадку, відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не доведено достатніми та допустимими доказами те, що ОСОБА_2 перебувала з позивачем у трудових відносинах, без їх належного оформлення. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржена позивачем постанова про накладення штрафу за порушення вимог трудового законодавства є протиправною та підлягала скасуванню. Доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі № 280/6850/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак