Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/4754/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 червня 2022 року м. Дніпросправа № 340/4754/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу адвоката Большакова Руслана Вікторовича в інтересах ФОП ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року (головуючий суддя Казанчук Г.П.) у справі №340/4754/21 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , через свого представника, звернулася до суду з адміністративним позовом до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021 №140; - зобов`язати Дмитрівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області затвердити технічну документацію щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, виготовлену згідно рішення Іванковецької сільської ради від 20.10.2020 №1727 «Про поділ земельної ділянки» та договору від 13.11.2020. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у затвердженні виготовленого позивачем проекту технічної документації щодо поділу земельної ділянки, оскільки проект землеустрою на стадії розроблення двічі перевірявся на відповідність вимогам законів спеціально уповноваженими суб`єктами, а обґрунтування, яке вказане Дмитрівською сільською радою у рішенні про відмову затвердити технічну документацію, є таким, що не відповідає нормам земельного законодавства. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з відсутності порушеного права позивачки, як розробника документації із землеустрою, яке підлягало б судовому захисту в порядку адміністративного судочинства. Суд встановив, що між позивачем та замовником послуг - органом місцевого самоврядування, правонаступником якого є Дмитрівська сільська рада, не існує адміністративного підпорядкування, отже відсутні права, які підлягають захисту в порядку адміністративного судочинства. Як зазначено судом першої інстанції, звертаючись з позовом, ФОП ОСОБА_1 фактично намагається довести/встановити, що нею надано послуги щодо розроблення технічної документації поділу земельної ділянки у повному обсязі та відповідно до вимог законодавства. Така мета позивачки не може бути легалізована шляхом надання правової оцінки спірного рішення, оскільки відсутнє порушене право саме ФОП ОСОБА_1 , яке може бути захищено саме шляхом судового захисту. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивачки подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скаржник наполягає на протиправності спірного рішення Дмитрівської сільської ради за наведених ним в позовній заяві обставин, вказує, що відповідачем, в тому числі, на підставі цього рішення відмовлено громадянам у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, проте жодний із цих громадян не оскаржує рішення Дмитрівської сільської ради від 26.02.2021 №

140. При цьому судом не враховано той факт, що звернення громадян із позовами не може обмежити права позивачки на самостійне оскарження рішення сільської ради, у якому позивачка неправдиво звинувачена у правильності складання нею документації із землеустрою та допущення помилок, яких фактично не існувало. Також скаржник звертає увагу, що Дмитрівська сільська рада не була замовником робіт по укладеному позивачкою договору від 13.11.2020. Також скаржник просить здійснити перерозподіл судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу. Відповідач подав до апеляційну суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін як законне та обґрунтоване, зазначає, що позивач, вказуючи в апеляційній скарзі про порушення її прав як розробника технічної документації із землеустрою, не наводить жодного обґрунтованого факту яким чином ці права було порушено Дмитрівською сільською радою. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, рішенням Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 20.10.2020 №1727 «Про поділ земельної ділянки» (а.с.198 т.1) надано дозвіл на поділ земельної ділянки площею 233,0638 га з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 на 33 земельні ділянки: 32 земельні ділянки по 2,00 га та 1 земельна ділянка - 169,0638 га. Пунктом 2 цього рішення сільська рада вирішила координацію роботи по виконанню даного рішення покласти на спеціаліста - землевпорядника. Між Іванковецькою сільською радою в особі сільського голови Магась Л.М. (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (сертифікованим інженером-землевпорядником) як виконавцем укладений договір на виготовлення документації із землеустрою від 13.11.2020 (а.с.229-232 т.2). Предметом цього договору є виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 площею 233,0638 га. 13.11.2020 виконавцем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 погоджено, Іванковецькою сільською радою затверджено технічне завдання на складання документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (поділ земельної ділянки). Підставою для виконання робіт є рішення Іванковецької сільської ради від 20.10.2020 №1727. На виконання договору позивачкою розроблено та подано до Іванковецької сільської ради проект технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (а.с.23-230 т.1). 19.11.2020 між сторонами за цим договором підписаний акт виконаних робіт, який складений про те, що виконавець виконав і здав, а замовник прийняв роботи. Надані послуги та робота виконані в термін, перед бачений договором, та у відповідності до вимог чинного законодавства. В подальшому, вирішуючи питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, Дмитрівська сільська рада (правонаступник Іванковецької сільської ради) прийняла рішення від 26.02.2021 №140 «Про затвердження документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» (а.с.231 т.1), яким відмовлено у затвердженні проекту документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок на території Іванковецької сільської ради у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єктів вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, а саме: - в плані поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 площею 233,0638 га вказано 30 ділянок по 2,0000 га та одна площею 169,0638 га, що не відповідає рішенню сесії Іванковецької сільської ради від 20.10.2020 № 1727, яким надано дозвіл на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 площею 233,0638 га на 33 ділянки з них: 32 по 2,0000га та одна площею 169,0638 га; - згідно плану поділу земельної ділянки виявлено, що в земельну ділянку площею 233,0638 га (кадастровий номер 3522281900:02:000:9047) входить Ботанічна пам`ятка природи «Ковилові горби під Поповим» (підстава створення об`єкту Рішення Кіровоградської обласної ради №31 від13.02.1995), площа об`єкту складає 7,0000 га. При поділі земельної ділянки площею 233,0638 га (кадастровий номер 3522281900:02:000:9047) ФОП ОСОБА_1 не враховано пам`ятку природи та в переліку обмежень у використанні земельної ділянки не вказано Охоронну зону навколо об`єкта природно-заповідного фонду. Зазначене порушення призвело до того, що частина Ботанічної пам`ятки природи «Ковилові горби під Поповим» розділена двома земельними ділянками (згідно плану поділу, ділянки № 10, 11); - у акті прийому-передачі межових знаків на зберігання відсутнє погодження ДП «Чорноліське лісове господарство» як суміжного землекористувача, так як земельна ділянка з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 площею 233,0638 га межує з земельною ділянкою лісового фонду; - не дотримано вимоги п. 3.2 «Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт» (Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.02.2014 № 65), а саме: створені виконавцями робіт топографо-геодезичні і картографічні матеріали підписуються керівником суб`єкта господарювання та сертифікованим інженером-геодезистом; - в технічній документації відсутня відомість перетворення координат із системи СК-63 у систему УСК-2000, що не відповідає Порядку використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою (Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.12.2016 № 509); - згідно технічних характеристик приймача GPS TRIMBLE 5700, за допомогою якого здійснювались геодезичні роботи щодо поділу земельної ділянки, базисна лінія становить до 30 км, а в схемі GNSS-спостережень від базової станції до земельної ділянки вказано 44,191 км. Пунктом 2 цього рішення наказано враховувати вищевикладене при розгляді проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які були сформовані шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 площею 233,0638 га згідно даної технічної документації. Позивачка, вважаючи, що вказаним рішенням порушені її права як розробника документації із землеустрою, звернулась до суду з цим позовом. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції. Правовідносини щодо проведення землеустрою врегульовані, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій» № 858-IV від 22.05.2003. За визначенням в ст.1 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо. Відповідно до ст.25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (п. «й» ч.2 ст.25 Закону). На час виникнення спірних правовідносин відповідно до ст.185 Земельного кодексу України землеустрій здійснюється суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб. Відповідно до ст.22 вказаного Закону землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою. Відповідно до ст. 56 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Відповідно до ст.26 Закону України «Про землеустрій» в редакції на час виникнення спірних правовідносин замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором. Відповідно до ч.4 ст.25 Закону відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується: у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою; в електронній формі - електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису (ч.4 ст.25 Закону). Відповідно до ст. 30 Закону України «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом. За правилами ч.12 ст.186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується у разі якщо поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується замовником. Як встановлено вище, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 розроблена позивачкою на підставі рішення Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 20.10.2020 №1727 «Про поділ земельної ділянки» та укладеного з Іванковецькою сільською радою як замовником договору на виготовлення документації із землеустрою від 13.11.2020. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №716-р «Про добровільне об`єднання територіальних громад» повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою стосовно якої розроблено проект землеустрою, перейшли до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. Отже, суд першої інстанції правильно встановив, що Дмитрівська сільська рада є правонаступником усіх прав та обов`язків, у тому числі, і правовідносин щодо виконання та реалізації договору про виготовлення документації із землеустрою від 13.11.2020. Усі питання, які виникають стосовно реалізації вищевказаного договору, мають вирішуватись між позивачем та Дмитрівською сільською радою, як правонаступником Іванковецької сільської ради. В даному випадку, за позицією позивачки, спірне рішення порушує її права, зокрема, з огляду на те, що за результатами розгляду технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок державним кадастровим реєстратором Відділу у Знам`янському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 15.11.2020 проведено державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті поділу, внаслідок чого було сформовано 32 ділянки по 2,000 га та одна ділянка - площею 169,0638 га - залишок. На вказані сформовані 32 земельні ділянки позивачем розроблені проекти землеустрою, втім, Дмитрівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області при вирішенні питання щодо передачі цих земельних ділянок у власність громадянам відмовила у затвердженні проектів землеустрою по усіх 32 розроблених проектах землеустрою, однією з підстав яких вказаний факт не затвердження проектної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок. Позивачка вважає, що відмовивши у затвердженні технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, Дмитрівська сільська рада створила штучні передумови для відмови у передачі 32 громадянам земельних ділянок, які були утворені у результаті поділу. Звертаючись до суду за захистом своїх прав, позивачка посилається, в тому числі, на рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2011 від 14.12.2011. З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011, на яке посилається позивачка, зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. У рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Отже, у судовому порядку вирішуються спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування. Стаття 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. При цьому необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій та повноважень і ці функції та повноваження повинні здійснюватися суб`єктом саме у тих правовідносинах, де виник спір. Наведене вище дає підстави для висновку, що право на оскарження рішень органів місцевого самоврядування мають всі особи, щодо яких застосовано відповідне рішення, тому визначальним є встановлення факту, що оскаржуване особою рішення має бути прийняте суб`єктом владних повноважень саме стосовно такої особи. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Умовою звернення до суду з позовом про визнання незаконним (протиправним) рішення органу місцевого самоврядування є заінтересованість позивача, яка повинна мати правовий характер, що виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Суд першої інстанції правильно вказав, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Відповідно, обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність порушення прав та інтересів позивачки рішенням суб`єкта владних повноважень. Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позивачка як виконавиця за договором про виготовлення документації із землеустрою від 13.11.2020 не має матеріально-правової зацікавленості (інтересу) в оскарженні спірного рішення Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 26 лютого 2021 року №140, оскільки фактично метою звернення позивачки з таким позовом є доведення/встановлення, що нею надано послуги щодо розроблення технічної документації поділу земельної ділянки у повному обсязі та відповідно до вимог законодавства. Водночас, така мета позивачки не може бути легалізована шляхом надання правової оцінки спірного рішення, оскільки відсутнє порушене право саме ФОП ОСОБА_1 , яке може бути захищено шляхом судового захисту в порядку адміністративного судочинства. Інших доводів на підтвердження того, яким чином її права порушені Дмитрівською сільською радою у правовідносинах, що становлять предмет визначеного позивачкою спору, позивачкою не наведено. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржуване рішення сільської ради не порушує права позивачки як розробника документації із землеустрою, яке підлягало б судовому захисту в порядку адміністративного судочинства. Позивачем, як фахівцем у галузі проектування та розроблення земельної документації, розробником, надані послуги з виконання проектувальних робіт, а відтак, між замовником послуг - органом місцевого самоврядування, правонаступником якого є Дмитрівська сільська рада, не існує адміністративного підпорядкування, отже відсутні права, які підлягають захисту в порядку адміністративного судочинства. Позивачкою в установленому порядку (ч.1 ст.77 КАС України) не доведено, судом за фактичних обставин не встановлено, яким чином спірне рішення сільської ради порушує права або інтереси позивачки, тобто породжує, змінює або припиняє її права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Щодо вимог позивачки про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд апеляційної інстанції зазначає, оскільки рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, відповідно до частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Большакова Руслана Вікторовича в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі №340/4754/21 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко