Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/8804/21

14.06.22 33/812/71/22 Єдиний унікальний номер судової справи 490/8804/22 Номер провадження 33/784/71/22 Головуючий у місцевому суді: Тішко Д.А. Категорія: ст.124 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2022 року місто Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання - Калашник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 січня 2022 року, якою відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, ВСТАНОВИВ: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №297618, який надійшов на розгляд до Центрального районного суду міста Миколаєва і був складений 26 жовтня 2021 року, встановлено, що водій ОСОБА_2 26 жовтня 2021 о 07.40 год. в місті Миколаєві рухаючись по проспекту Героїв України, біля будинку №77, керуючи автомобілем марки і моделі RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю марки і моделі MITSUBISHI GALANT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого допустив зіткнення з даним транспортним засобом. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та заподіяно матеріальних збитків, чим порушив вимоги п.16.13 ПДР, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП. Постановою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 січня 2022 року провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення Постанова обґрунтована тим, що судом встановлено, що автомобіль марки і моделі RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 виїхав на регульоване перехрестя, а тому на нього не розповсюджуються вимоги п.16.13 ПДР. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 січня 2022 року та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Посилається на те, що суддя районного суду формально підійшов до встановлення обставин справи. ОСОБА_1 зазначав, що ОСОБА_2 , рухаючись по зустрічній смузі, почав здійснювати маневр повороту ліворуч, не надав йому перевазі у русі та допустив зіткнення, чим, на його думку, допустив порушення п.12.3 ПДР. В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 не з`явилися. Направили на адресу апеляційної інстанції заяви про розгляд справи у їх відсутність. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Отже, з урахуванням диспозиції вищевказаної норми та відсутності у законі застережень щодо обов`язків заслуховування думки учасників справи за цими обставинами, та враховуючи, заяви учасників справи про розгляд справи у їх відсутність, апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін. Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступного. За змістом ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності. Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. При цьому, диспозиція ст.124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п.16.13 ПДР. Тому, розглядаючи дану справу, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п.16.13 ПДР, який зазначений в протоколі працівником поліції. Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п.1.1 ПДР єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється названими Правилами. Так, пп.«б» п.2.3 ПДР встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі. Згідно з п.16.13 ПДР перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч. Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За положеннями вказаної статті, протокол про адміністративне правопорушення та пояснення свідків є доказом в справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №297618, який надійшов на розгляд до Центрального районного суду міста Миколаєва і був складений 26 жовтня 2021 року, встановлено, що водій ОСОБА_2 26 жовтня 2021 року о 07.40 год. в місті Миколаєві рухаючись по проспекту Героїв України, біля будинку №77, керуючи автомобілем марки і моделі RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю марки і моделі MITSUBISHI GALANT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого допустив зіткнення з даним транспортним засобом. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та заподіяно матеріальних збитків, чим водій порушив вимоги п.16.13 ПДР, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Водії вищезазначених транспортних засобів, що зіткнулись, по-різному пояснювали причини дорожньо-транспортної пригоди. Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 26 жовтня 2021 року убачається, що водій керуючи автомобілем марки і моделі RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проспекту Героїв Сталінграду (Героїв України) зі сторони Тернівського кільця в напрямку Інгульського мосту. Біля зупинки «Гвардійська», йому необхідно було здійснити поворот ліворуч. Завчасно ввімкнувши показник повороту, дочекавшись закінчення сигналу світлофора, який дозволяє рух, та побачивши, що у зустрічному напрямку транспортний засіб зупинився, почав здійснювати поворот ліворуч, коли вже сигнал світлофору горів «красним» кольором, проте, автомобіль марки і моделі MITSUBISHI GALANT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вишневого кольору, який рухався в зустрічному напрямку, не зупинився на заборонений сигнал світлофору. Внаслідок чого, відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів. Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 26 жовтня 2021 року, останній рухався по проспекту Героїв Сталінграду (Героїв України) в напрямку Тернівського кільця. Не доїжджаючи до зупинки «Гвардійській» автомобіль марки і моделі RENAULT LOGAN, з зустрічної полоси здійснив маневр повороту ліворуч не надавши йому переваги в русі. Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , що наявні в матеріалах справи, 26 жовтня 2021 року близько 7.30 год. останній керуючий автомобілем Opel, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався по проспекту Героїв України зі сторони Парку Перемоги в напрямку Тернівського кільця в місті Миколаєві. Під`їжджаючи до перехрестя в районі зупинки «Гвардійська» він зупинився у крайній лівій смузі, так як на світлофорі було зелене миготіння та потім почав горіти жовтий сигнал світлофору, а йому необхідно було виконати маневр поворот ліворуч. В цей час на даному перехресті знаходився автомобіль марки і моделі RENAULT LOGAN, світлого кольору, який виконував маневр повороту ліворуч зі смуги зустрічного руху. Коли всі автомобілі, які рухались по проспекту Героїв України зупинились, автомобіль марки и моделі RENAULT LOGAN, почав закінчувати маневр та покидати перехрестя, повертаючи ліворуч. В цей момент, у крайній правій смузі руху, у попутному зі свідком напрямку, на значній швидкості рухався автомобіль марки і моделі MITSUBISHI GALANT, червоного кольору, який не зупиняючись, виїхав на вказане перехрестя на заборонений сигнал світлофору та допустив зіткнення з автомобілем марки і моделі RENAULT LOGAN, який завершував маневр. В момент коли автомобіль марки і моделі MITSUBISHI GALANT виїхав на перехрестя, усі інші автомобілі стояли перед стоп лінією по проспекту Героїв України. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що водію ОСОБА_2 пред`явлене обвинувачення за порушення ним вимог п.16.13 ПДР, яке стосується нерегульованих перехресть. Проте, у даній справі встановлено (протилежного не встановлено), що дорожньо-транспортна пригода мала місце саме на регульованому перехресті, а тому правила п.16.13. ПДР в даному випадку не діють. За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів. Вищевказане свідчить про відсутність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття адміністративного провадження. До того ж, апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступеню участі (внеску) кожного з них у спричинення негативного наслідку. Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст.286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом. Разом з тим, за змістом вимог ст.256, ч.1 ст.257,279,280 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення. Отже, апеляційний суд, діючи в межах повноважень на перегляд постанови районного суду, не дає оцінку діям водія ОСОБА_1 , оскільки наявність або відсутність в діях інших водіїв порушень Правил дорожнього руху не є предметом розгляду судом апеляційної інстанції у даній справі. За вказаних обставин не заслуговують на увагу і посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на той факт, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.12.3 ПДР, оскільки притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється судом на підставі та в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №297618 стосовно ОСОБА_2 складено за порушення вимог пункту 16.13 ПДР України. Інші посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 , не містять обставин, які не були б з`ясовані судом та могли б потягнути невірне вирішення справи, а за такого, не впливають на обґрунтовані висновки суду, щодо відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, так як є фактичною, переоцінкою по іншому, доказів, які вже були досліджені та оцінені судом. Стосовно розгляду судом першої інстанції справи за відсутності ОСОБА_1 , то апеляційний суд виходить з того, що хоча справа про адміністративне правопорушення і розглянута у його відсутність, але процесуальні права останнього, в тому числі право на доступ до правосуддя, поновлені шляхом звернення до апеляційного суду. Істотних порушень суддею районного суду норм матеріального чи процесуального права, порушення принципів повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, порушення прав учасників судового розгляду, порушення положень КУпАП, Конституції України, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі на які посилається особа, яка подала апеляційну скаргу, які б могли вплинути на правильність прийнятого рішення, при апеляційному перегляді не встановлено. Таким чином оскаржувана постанова районного суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 січня 2022 року, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Серебрякова