Постанова Львівський апеляційний суд № 442/8129/21

Справа № 442/8129/21 Головуючий у 1 інстанції: Павлів З.С. Провадження № 22-ц/811/4450/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Мікуш Ю.Р. Суддів:Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В. секретар : Савчук Г.В. З участю:представнитка позивача ОСОБА_1 -адвоката Шулак О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 442/8129/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області віл 12 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької об`єднаної територіальної громади в особи Дрогобицької міської ради Львівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,- В С Т А Н О В И В : В жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на два місяці, після набрання рішення суду законної сили. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що її батьком є ОСОБА_4 , що стверджується рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 липня 2021 року про встановлення факту батьківства та внесення змін в актовий запис про народження. ІНФОРМАЦІЯ_3 її батько ОСОБА_4 помер. У той час їй було лише 6 років і вона не могла звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Після смерті батька, його рідний брат - ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 вступили в управління майном і прийняли спадщину, оскільки проживали з ними на день смерті. На підставі свідоцтва про право власності, виданого 28.02.2013, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1 .ОСОБА_2 помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших родичів крім неї у них не було. Під час того, як вона була змушена встановлювати факт батьківства та вносити зміни до актового запису про народження, пройшов строк на подання заяви про прийняття спадщини . Вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки була неповнолітня на момент смерті батька. На момент смерті спадкодавців у неї не було документів, які підтверджують родинні зв`язки, а також свідоцтв про смерть. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області віл 12 листопада 2021 року в задоволені позову відмовлено. Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним,необґрунтованим, оскільки зовсім не було досліджено доказів і не встановлено жодних обставин по справі. Вважає, що жодних підстав для відмови у позові не було, оскільки спадщина не визнана відумерлою та вона є єдиним спадкоємцем за законом на спадкове майно. Особи, які оспорюють поважність пропуску строку відсутні. Суд не врахував, що строк на прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, оскільки змушена була встановлювати факт батьківства та вносити зміни до актового запису про народження. Зазначає, що на момент смерті батька їй було лише 6 років і відповідно вона не могла звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Після смерті її батька ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вступили в управління майном і прийняли спадщину,оскільки проживали з ним на день смерті. Про існування спадщини у вигляді права власності на квартиру АДРЕСА_1 дізналася випадково від сусідів, які проживають у цьому житловому будинку. Тобто для прийняття вчасно спадщини існували численні перешкоди,які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори, щодо прийняття спадщини за законом. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити . Представник відповідача Дрогобицької міської ради в судове засідання не з`явився, хоч належним чином повідомлений про дату , час і місце судового засідання на офіційну електронну адресу. Надіслав в судове засідання клопотання про розгляд справи у його відсутності та зазначив, що вирішення справи покладає на розсуд суду. Згідно з ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача-адвоката Шулак О.І. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Частиною 1 ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Судом встановлено такі обставини. Позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 її батьками вказано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19.07.2021 встановлено факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , внесено зміни до актового запису про народження №532 від 20.10.2000, складений по Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в м.Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) та свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у графі «Відомості про батька» - батьком записати ОСОБА_4 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5 , у графі «Відомості про дитину» прізвище дитини залишити без змін « ОСОБА_7 », по батькові дитини залишити без змін « ОСОБА_8 ». ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 (батько позивача) помер. Батьками ОСОБА_4 були ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 . У ОСОБА_4 був рідний брат ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як вбачається з листа приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Т.І. від 01.07.2021 №29/01-16 та №30/01-16 відповідно, на усне звернення ОСОБА_1 щодо заведення спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нотаріусом надано роз`яснення про пропуск нею строку на подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись з відповідним позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не представила суду відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, що є самостійною підставою відмови у позові. Також суд зазначив, що такі причини , як неповноліття позивачки та встановлення факту, що має юридичне значення , а саме факту батьківства та зобов`язання внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька не можуть бути визнані судом поважними, оскільки значно віддалені у часі від досягнення повноліття позивачкою та дати смерті спадкодавця. Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях;1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Згідно з ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців. Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З врахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців;2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Тобто зазначений перелік не є вичерпним. Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Частиною 1 ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку(п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Як вбачається з матеріалів справи для встановлення ступеня споріднення з спадкодавцями позивач була змушена звертатися в суд з заявою про встановлення факту батьківства, що на думку колегії суддів апеляційного суду є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини. Висновок суду про те, що відсутність рішення про встановлення факту батьківства не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для прийняття спадщини є помилковим, оскільки у разі прийняття спадщини за законом без надання доказів про ступінь споріднення з спадкодавцем нотаріус не приймає заяву про прийняття спадщини. Крім цього, відповідно до ч.2 ст.1270 ЦК України, оскільки позивач належить до спадкоємців п`ятої черги, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Суд першої інстанції також не звернув увагу на те, що на замовлення матері позивачки ОСОБА_10 у червні 2020 року (за два місяці після смерті спадкодавця ОСОБА_2 ) КП Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» виготовлено технічний паспорт на спадкове майно (а.с.13-15), тобто остання вживала активних дій для збору необхідних документів для прийняття спадщини. Висновок суду про те, що ненадання позивачем постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, колегія суддів вважає помилковим, виходячи з такого. Відповідно до ст.69 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна. Спадкоємці за законом, які позбавлені можливості подати документи, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємства, можуть бути за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину і подали докази родинних, шлюбних чи інших відносин із спадкодавцем, включені до свідоцтва про право на спадщину. Позивач стверджує, що є єдиним спадкоємцем після смерті свого діда та дядька, доказів того, що будь-хто інший звернувся до нотаріальної контори за заявою про прийняття спадщини, фактично прийняв спадщину чи отримав свідоцтво про право на спадщину, відповідачем не надано, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції належним чином не дослідив обставини справи, а тому ухвалив помилкове рішення про відмову у задоволенні позову. У статті 5 Закону України «Про нотаріат» саме на нотаріуса покладено обов`язок сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам, а тому позивач не може бути позбавлена можливості отримати захист за яким вона звернулась до суду у зв`язку з тим, що нотаріусом не роз`яснено їй право подати письмову заяву про прийняття спадщини, а також невидачу нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 пропустила з поважних об`єктивних причин, пов`язаних із встановленням факту батьківства та доведенням факту споріднення з спадкодавцями, а тому позов підлягає до задоволення. Відповідно до п.п.3,,4 ч.1 ст.376 ЦПК Укроаїни підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2,376 ч.1 п.3,4, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 листопада 2021 року задовольнити. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 листопада 2021 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити. Визначити ОСОБА_1 ,2000 р.н. додатковий строк для прийняття спадщини 2(два) місяці після вступу рішення в законну силу. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України. Повний текст постанови складений 09 червня 2022 року. Головуючий Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк