Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/985/21

Справа № 308/985/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 31.05.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав заступник голови комісії з реорганізації, перший заступник начальника митниці І. Балан, в с т а н о в и в : Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 лютого 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, закордонний паспорт НОМЕР_1 від 12.01.2018 року, орган, що видав - 2101, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн (одна тисяча сімсот гривень). Вилучений згідно протоколу №0025/30500/20 від 05.01.2021 товар, а саме: взуття жіноче (черевики) на полімерній підошві та верхом з натуральної шкіри, що закриває щиколотку, але не частину литки, утеплені хутром, з довжиною стілки 24 см та більше, чорного кольору, розмір 36, торгівельна марка «Le Silla», країна виробництва - Італія - 1 пара та взуття жіноче (туфлі) з верхом з натуральної шкіри на полімерній підошві, що не закриває щиколотку, утеплені хутром, з довжиною устілки 24 см та більше, сірого та молочного кольору, розміри 38, 39 та 37,5, торговельна марка «Le Silla», країна виробництва- Італія - 3 пари, повернуто ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі, після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, або для повернення цього товару на митну територію держави, з якої його було ввезено. Стягнуто з громадянина України ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні. Відповідно до протоколу про порушення митних правил, 05.01.2021 о 22 год. 06 хв. у зону митного контролю на ділянку «В`їзд» митного посту «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав автомобіль марки «TOYOTA», моделі «НІАСЕ», реєстраційний номерний знак України « НОМЕР_2 » під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , що повертався з Угорщини (м. Кішварда), де перебував у приватних справах. Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по смузі руху «зелений коридор». При усному опитуванні гр. України ОСОБА_1 заперечив наявність у нього будь-яких товарів в обсягах, що підлягають обов`язковому письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами та підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України. В ході митного контролю транспортного засобу та речей громадянина України ОСОБА_1 був виявлений не заявлений при усному опитуванні товар іноземного виробництва, а саме: взуття жіноче в асортименті, іноземного виробництва, торговельної марки «Le Silla», різних моделей та розмірів, загальною кількістю 4 пари, а саме: взуття жіноче (черевики) на полімерній підошві та верхом з натуральної шкіри, що закриває щиколотку, але не частину литки, утеплені хутром, з довжиною стілки 24 см та більше, чорного кольору, розмір 36, торгівельна марка «Le Silla», країна виробництва - Італія - 1 пара; взуття жіноче (туфлі) з верхом з натуральної шкіри на полімерній підошві, що не закриває щиколотку, утеплені хутром, з довжиною устілки 24 см та більше, сірого та молочного кольору, розміри 38, 39 та 37,5, торговельна марка «Le Silla», країна виробництва- Італія - 3 пари. Вищезазначений товар був поміщений у одному поліетиленовому пакеті, що знаходився у багажному відсіку автомобіля, на підлозі. Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався. Виявлені товари ОСОБА_1 визнав своєю власністю. Згідно пояснення ОСОБА_1 вищезазначені товари він перевозив з Угорщини для власних потреб. Вартість однієї із пар виявленого взуття згідно мережі Інтернет реєстру (офіційний сайт «lesilla.cоm») складає 896 євро, що станом на 05.01.2021 за курсом НБУ становить 31305 грн 25 коп (тридцять одна тисяча триста п`ять грн. 25 коп). Вилучені товари потребують додаткової оцінки із залученням спеціаліста-експерта. Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме під час проведення митного контролю не заявив за встановленою формою точні відомості про переміщувані ним через митний кордон України предмети, які перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ст. 471 МК України. В апеляційній скарзі заступник голова комісії з реорганізації, перший заступник начальника митниці І. Балан вказує на те, що постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню. Зазначає, що ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто у ОСОБА_1 під час митного контролю виявлено товари, які перевищують неоподатковану норму до переміщення через митний кордон України та здійснив переміщення товарів через митний кордон переміщення яких обмежено законодавством України. Просить постанову скасувати, прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень) та конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Справа розглядається за відсутності представника митниці та без участі особи, відносно якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_1 , неявка яких, враховуючи положення ст. 294 КУпАП, не перешкоджає її розгляду. При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що про час та місце розгляду справи вказані особи належним чином повідомлені, заяв та клопотань про відкладення судового засідання до апеляційного суду не подавали. Приймаючи рішення апеляційний суд бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів. Так, відповідно до положень ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з беззаперечним та точним дотриманням вимог закону, забезпечення виконання ухваленої постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. За змістом ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, відповідно до ч.1 ст. 495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта та іншими документами. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, ст. ст. 486, 489 МК України, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, ухвалити мотивоване законне рішення. На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, дотримався вищенаведених норм. Так, протоколом про порушення митних правил встановлено, що 05.01.2021, о 22 год 06 хв, у зону митного контролю на ділянку «В`їзд» митного посту «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав автомобіль марки «TOYOTA», моделі «НІАСЕ», реєстраційний номерний знак України « НОМЕР_2 » під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , що повертався з Угорщини (м. Кішварда), де перебував у приватних справах. Формою проходження митного контролю ОСОБА_1 обрав порядок походження митного контролю каналом «зелений коридор». При усному опитуванні ОСОБА_1 заперечив наявність у нього будь-яких товарів в обсягах, що підлягають обов`язковому письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами та підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України. У ході митного контролю зазначеного транспортного засобу та речей ОСОБА_1 був виявлений не заявлений при усному опитуванні товар іноземного виробництва, а саме: взуття жіноче в асортименті, іноземного виробництва, торговельної марки «Le Silla», різних моделей та розмірів, загальною кількістю 4 пари, а саме: взуття жіноче (черевики) на полімерній підошві та верхом з натуральної шкіри, що закриває щиколотку, але не частину литки, утеплені хутром, з довжиною устілки 24 см та більше, чорного кольору, розмір 36, торгівельна марка «Le Silla», країна виробництва - Італія - 1 пара; взуття жіноче (туфлі) з верхом з натуральної шкіри на полімерній підошві, що не закриває щиколотку, утеплені хутром, з довжиною устілки 24 см та більше, сірого та молочного кольору, розміри 38, 39 та 37,5, торговельна марка «Le Silla», країна виробництва - Італія - 3 пари. Вищезазначений товар був поміщений в одному поліетиленовому пакеті, що знаходився у багажному відсіку автомобіля, на підлозі. Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався. Виявлені товари ОСОБА_1 визнав своєю власністю. Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , вищезазначені товари він перевозив з Угорщини для власних потреб. Вартість однієї із пар виявленого взуття відповідно до відомостей з мережі Інтернет реєстру (офіційний сайт «lesilla.cоm») становить 896 євро, що станом на 05.01.2021 за курсом НБУ - відповідає 31 305 грн 25 коп (тридцять одна тисяча триста п`ять грн 25 коп). Вилучені товари потребують додаткової оцінки із залученням спеціаліста-експерта. Таким чином, ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю у зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме під час проведення митного контролю не заявив за встановленою формою точні відомості про переміщувані ним через митний кордон України предмети, які перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ст. 471 МК України. Вказані обставини підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.01.2021 (а. с. 6); копією акту огляду від 05.01.2021; доповідною запискою головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 Палиги О.В. від 05.01.2021 (а. с. 8, 9); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а. с. 12), фотоматеріалами (а. с. 13-18); описом предметів (а. с. 20), висновком №1420003800-0013 від 20.01.2021, відповідно до якого вартість товару становить 61164,90 грн (а. с. 26-29), та іншими доданими до матеріалів справи та дослідженими під час судового засідання письмовими доказами. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на підставі вищевказаних доказів, які є належними, допустимими та достатніми, дійшов правильного висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України. Так, як убачається з протоколу про порушення митних правил та згідно з висновком експерта, загальна вартість товарів, які ОСОБА_1 перевозив через митний кордон України становить 61164,90 грн, що перевищує суму 500 Євро. Отже, апеляційний суд визнає, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними доказами, які досліджені та оцінені місцевим судом, відтак перевірені на предмет належності та допустимості у суді апеляційної інстанції. Разом з тим апеляційний суд відхиляє доводи представника митниці та погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування відносно ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді конфіскації вилученого товару. Твердження апелянта про необґрунтованість та незаконність постанови суду, якою, на його думку, відносно ОСОБА_1 безпідставно не застосовано адміністративне стягнення - конфіскація товарів, - є недоцільними з огляду на таке. Так, відповідно до ст. 471 МК України порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів. Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд констатує, що безпосереднім предметом порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, можуть бути зокрема: товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України; товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Отже, конфіскація безпосереднього предмету порушення митних правил передбачена тільки для товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України. Матеріалами справи підтверджується, що протокол про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 складено у зв`язку з наявністю у його діях об`єктивної сторони правопорушення - переміщення товару, а саме - взуття. Жодних відомостей про те, що на вказаний товар поширюються будь-які обмеження чи заборона у матеріалах справи немає. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що цей товар не підлягає конфіскації, тому питання щодо його конфіскації слід визнати безпідставним. Так, згідно зі ст. 374 МК України, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами. Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування адміністративного стягнення у виді конфіскації. Також апеляційний суд бере до уваги те, що при вирішенні питання щодо накладеного адміністративного стягнення слід враховувати положення ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практики Європейського суду, які, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ, як джерело права, а також положення ст. 33 КУпАП. У контексті цього, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях у справах «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року та «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року констатує, що втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини. Держава при конфіскації майна зобов`язана додержуватися критерію правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного у статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де вказується, що ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Цей критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою (у цьому випадку - регулювання поведінки всіх громадян, які перетинають кордон, шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення) та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб`єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з`ясованих обставин і фактів. Апеляційний суд вважає, що накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн, без конфіскації товарів - взуття, є достатнім для запобігання вчинення ним інших адміністративних правопорушень та матиме своєрідний профілактичний вплив у майбутньому, а також забезпечить баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності особи - ОСОБА_1 . Приймаючи рішення береться до уваги Рішення Конституційного Суду України «У справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень абзацу другого статті 471 Митного Кодексу України», відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними ), окремі положення абзацу другого статті 471 Митного Кодексу України, а саме «а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів». За змістом частини другої резолютивної частини цього Рішення положення абзацу другого статті 471 Митного Кодексу України втратили чинність із 22 січня 2022 року. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції, як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга без задоволення. Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, призначати експертизи, тощо; те, що з метою підтвердження зазначених у апеляційній скарзі доводів представником митниці не заявлялось клопотань про приєднання або витребування доказів у справі, про призначення експертизи, тощо, і до апеляційної скарги не додано доказів, які б спростовували висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ст. 471 МК України адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу, яку подав заступник голова комісії з реорганізації, перший заступник начальника І. Балан, залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Іван СТАН