Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/2784/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2022 р.Справа № 480/2784/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. , за участю секретаря судового засідання Дуднєва М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько) від 04.06.2021 року по справі № 480/2784/21 за позовом ОСОБА_1 до Роменської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив: - визнати незаконною бездіяльність Роменської міської ради в частині неналежного розгляду та ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 28.08.2020 про оформлення в приватну власність житлового приміщення; - зобов`язати Роменську міську раду здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 від 28.08.2020 про оформлення в приватну власність житлового приміщення, у відповідності до Положення "Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, за результатами якої прийняти рішення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з метою реалізації гарантованого Конституцією України права на житло у відповідності до Положення "Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за №109/17404, звернувся до керівника органу приватизації Роменської міської ради з відповідною заявою про оформлення в приватну власність житлового приміщення. Втім, як зазначає позивач, його жодним чином не було проінформовано про результати розгляду заяви від 28.08.2020, у зв`язку з чим, на думку позивача, є достатні підстави вважати, що відповідачем допущено бездіяльність в частині порушення порядку та строків розгляду заяв, а також порушення порядку реєстрації прийнятих документів. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 року по справі №480/2784/21 позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано Роменську міську раду повторно направити ОСОБА_1 відповідь на його заяву від 28.08.2020. У задоволенні інших вимог відмовлено. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 28.08.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до керівника органу приватизації Роменської міської ради із заявою про оформлення в приватну власність житлового приміщення відповідно до Положення "Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (а.с.13). Виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області була розглянута вищевказана заява позивача та листом від 03.09.2020 № 03-26/2159 надана відповідь "Про приватизацію кімнат у гуртожитку", у якій зазначено про те, що згідно Положення "Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян затвердженим наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 громадянину необхідно фактично та правомірно не менше п`яти років прожити в даних кімнатах гуртожитку та надати до органу приватизації належним чином оформлені такі документи: - заяву на приватизацію жилого приміщення у гуртожитку встановленого зразка згідно додатку № 3 до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян; - довідку про склад сім`ї та займані приміщення гуртожитку встановленого зразка згідно додатку № 4 до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян: - копію ордеру про надання жилої площі (копія договору найму житлової площі у гуртожитку); - документи, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; - копію документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації. Вказаний лист - відповідь був підписаний заступником міського голови С. Хоронько (а.с. 32). Разом з тим, звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що жодних відповідей та листів від відповідача на його заяву він не отримував. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що з метою дотримання прав позивача, визначених Законом України "Про звернення громадян", суд вважає за потрібне відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно надіслати на адресу позивача відповідь на його заяву від 28.08.2020 р., оскільки відповідач не надав суду належних доказів надіслання відповіді на цю заяву. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд зазначив, що вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Роменської міської ради щодо неналежного розгляду та ненадання відповіді на його заяву від 28.08.2020 з мотивів, наведених у позовній заяві, задоволенню не підлягають, оскільки неможливо стверджувати про протиправну бездіяльність Роменської міської ради щодо неналежного розгляду та ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 28.08.2020 про оформлення в приватну власність житлового приміщення, оскільки позивачу була надана відповідь на його звернення листом від 03.09.2020 №03-26/2159 "Про приватизацію кімнат в гуртожитку" (а.с. 32). Також суд першої інстанції зазначив, що не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання Роменської міської ради здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 від 28.08.2020 про оформлення в приватну власність житлового приміщення, у відповідності до Положення "Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 та за результатами її розгляду прийняти рішення, оскільки відповідно до листа від 03.09.2020 №03-26/2159, вказана заява була розглянута. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суд зазначає, що Закон України "Про звернення громадян" регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливість для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Порядок розгляду звернень у формі заяв та скарг, встановлений статтями 15, 16 вищевказаного Закону. За приписами ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень. Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті. Згідно зі ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Аналіз зазначених вище норм права, дає підстави зробити висновок, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків, при цьому, таке право кореспондується із обов`язками органів влади здійснити розгляд таких звернень, з урахуванням їх функціональних обов`язків. Таким чином, зважаючи на законодавчо встановлений обов`язок органу, до якого направлене звернення, щодо своєчасного розгляду та надіслання заявнику у письмовій формі результатів розгляду звернення, орган вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку. З матеріалів справи судом встановлено, що 28.08.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до керівника органу приватизації Роменської міської ради із заявою про оформлення в приватну власність житлового приміщення відповідно до Положення "Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (а.с. 13). На зазначену заяву Виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області була надана відповідь листом від 03.09.2020 № 03-26/2159 "Про приватизацію кімнат у гуртожитку", що свідчить про те, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності в частині розгляду заяви на складення відповіді на неї. Посилання позивача на те, що відповідь надана Виконавчим комітетом відповідача, а не самим відповідачем, суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Виконавчий комітет ради є виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення). Разом з тим, колегія суддів зазначає, що абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). У відповідності до п. 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил). Згідно п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною `Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, `розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. Враховуючи наведені вище норми, належним доказом надіслання особі відповіді на її звернення (заяву, скаргу, пропозицію) - оригінали описів вкладення до поштових відправлень, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням. Як було правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, відповідач не надав суду належних доказів надіслання відповіді на його заяву, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання відповідача повторно направити ОСОБА_1 відповідь на його заяву від 28.08.2020 р. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 по справі №480/2784/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст постанови складено 10.06.2022 року