Постанова 4870 № 914/1820/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" червня 2022 р. Справа №914/1820/21 м.Львів Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого - судді МАТУЩАКА О.І. суддів: МАРКА Р.І. БОНК Т.Б. за участю секретаря судового засідання: Гулик Н.Г. за участю представників учасників у справі: від боржника: Рісна Ю.В. (адвокат). розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпротекс", м. Маріуполь, Донецька область (вх.ЗАГС №01-05/4096/21 від 08.12.2021) на ухвалу Господарського Львівської області від 28.09.2021,повний текст ухвали - 29.09.2021) (суддя Чорній Л.З.) про відмову у відкритті провадження у справі №914/1820/21 за заявою ініціюючого кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротекс», м. Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальність "ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ", с. Малехів, Жовківський район, Львівська область про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Суть спору. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпротекс» звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальність "Зе Технолоджі". Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.09.2021 у цій справі відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство. Ухвала суду мотивована тим, що заборгованість боржника перед заявником оспорюється в суді та з урахуванням вимог п.6 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, вказана обставина є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, оскільки у даному випадку має місце спір про право. Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ТОВ «Дніпротекс» подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до Господарського суду Львівської області для вирішення питання про відкриття про провадження у справі про банкрутство ТОВ «Зе Технолоджі». Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали безпідставно відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Зе Технолоджі», оскільки на дату подання заяви ТОВ «Дніпротекс» не існувало жодного спору про право, що перебував би на розгляді судових органів України та в обгрунтування вищевказаних доводів апелянт покликається на практику Верховного Суду. Заперечуючи доводи та вимоги апеляційної скарги ТОВ «Зе Технолоджі» у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області залишити без змін. При цьому, покликаючись на норми п.6 ст. 39 КУзПБ зазначає, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Також зазначає, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2020 у справі №904/2498/20 ТОВ «Дніпротекс» було відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Зе Технолоджі» на підставі п.6 ст.39 КУзПБ. У зв`язку з цим, стверджує, що ТОВ «Зе Технолоджі» не визнає заборгованість перед ТОВ «Дніпротекс» та покликаючись на ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.09.2021, якою відкрито провадження у справі №905/1661/21 за позовом ТОВ «Зе Технолоджі» до ТОВ «Дніпротекс», ТОВ «Веста Кар Батери» про визнання недійсним договору про переведення боргу б/н від 28.11.2018 вважає, що місцевий господарський суд у даній справі дійшов обгрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство при винесенні оскаржуваної ухвали. Представник апелянта в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду даної справи. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу. Враховуючи зазначене, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника апелянта за наявними матеріалами справи. В судовому засіданні представник боржника надала пояснення по суті заперечень щодо вимог апеляційної скарги та просила в її задоволенні відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Фактичні обставини справи та оцінка суду. Згідно з приписами ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ст.1 КУзПБ під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 39 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 39 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Відповідно до ч. 3 ст. 39 КУзПБ, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ініціюючим кредитором на підтвердження грошових вимог до боржника подано договір переведення боргу від 28.11.2018, відповідно до умов якого ТОВ «Веста Кар Батери» переводить на ТОВ «Зе Технолоджі» борг у розмірі 1 200 584,40 грн, що виник на підставі договору поставки № 01-10/17 від 01.10.2017. За твердженнями заявника у боржника наявна заборгованість у розмірі 1 200 584,40 грн, яка виникла на підставі вищевказаного договору. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що боржником наведені обставини заперечуються та не визнається наявність заявленого боргу перед ТОВ «Дніпротекс». Крім того, з метою спростування вимог заяви ініціюючого кредита, боржником в суді першої інстанції подано відзив на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство. У ньому заначається, що у травні 2020 року щодо боржника здійснювалась спроба рейдерського захоплення підприємства, що підтверджено висновком колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 21.05.2020 (додається наказ Мінюсту від 22.05.2020 № 1755/5 з висновком). Основна мета та діяльність боржника є передача власного майна в оренду (офісні приміщення). Інша комерційна діяльність, виробнича діяльність не велася та не ведеться. Майнові активи товариства, як стверджує боржник, з 2013 складає лише комплекс (нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Полігонна (колишня Погребняка), буд. 25а, який придбано у ТОВ «Дніпрокотедж» на підставі договору купівлі-продажу від 16.07.2013. Згідно п.2.1 вищезазначеного Договору, продаж об`єкта здійснено за 12 750 000 грн. Згідно звіту про незалежну оцінку об`єкта його вартість складає 12 400 000 грн. 18.07.2013 між ТОВ «Інвесткредит» та заявником укладено кредитний договір №10-13/ЮЛ та іпотечний договір №10-13/ЮЛ/1, пунктом 1.2 якого предметом іпотеки зазначено на цей час спірне майно. Водночас, з укладанням вказаного договору іпотеки приватним нотаріусом зроблено надпис про накладання заборони відчуження зазначеного об`єкту до його припинення або розірвання. Вказаний договір іпотеки та заборона на відчуження майна були зареєстровані в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Договір є чинним. Згідно п.4.1.4 зазначеного іпотечного договору підприємство заявника окрім обов`язку не відчужувати предмет іпотеки в майбутньому взяло на себе обов`язок не виступати поручителем за третіх осіб. З травня 2020 по теперішній час, як стверджує боржник, стосовно товариства триває спроба рейдерського захоплення підприємства та його майнаи, у тому числі ґкими є: ТОВ «Абрис Дніпро», ТОВ «Веста Кар Батері», ТОВ «Дніпротекс», а також інші пов`язані з ними невідомі особи. Боржник також, наголошує на тому, що ТОВ «Зе Технолоджі» не укладало договору про переведення боргу від 28.11.2018, не підписувало акту звіряння розрахунків, відповіді на претензію, а подану невідомим для ТОВ «ЗЕ Технолоджі» кредитором ТОВ «Дніпротекс» повторну заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ «ЗЕ Технолоджі» не сприймає інакше як продовження рейдерського захоплення підприємства та спробу втручання до господарської діяльності товариства. Боржник зазначає, що вказаний правочин був укладений без його участі й є недійсним з підстав дефекту волі відповідно до ч.3 ст.203, ст.215 ЦК України і фактично є неукладений. Підпис колишнього директора підприємства на вказаному договорі виконано іншою невідомою особою, яка жодного відношення до підприємства боржника немає. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в серпні 2021 року боржником подано до Господарського суду Донецької області позовну заяву до ТОВ «Веста Кар Батери» та ТОВ «Дніпротекс» про визнання недійсним договору переведення боргу б/н від 28.11.2018, яка ухвалою суд від 15.09.2021 у справі № 905/1661/21 прийнята до розгляду, цією ж ухвалою відкрито провадження у вказаній справі. Отже, з матеріалів справи вбачається та вірно встановлено місцевим господарським судом, що боржник у даній справі заперечує заявлені ініціюючим кредитором вимоги щодо наявніості заборгованості у вищевказаному розмірі. Більше того, боржником не визнається та оспорюється в судовому порядку договір, на підставі якого ініціюючий кредитор обгрунтовує вимоги до боржника у даній справі. Системний аналіз ст. ст.1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені. Водночас, однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі, положення ч. 6 ст. 39 КУзПБ, визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду. Таким чином, спір про право пов`язаний не лише з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також із не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Колегія суддів зауважує, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20. Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що боржником заперечується та не визнається наявність заборгованості перед ініціюючим кредитором у даній справі, а також оскарження в суді договору, який є підставою виникнення відповідної заборгованості апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Зе Технолоджі». Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду. Відповідно ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З огляду на викладене вище, ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Судові витрати. Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, в силу вимог ч. 14 ст.129 ГПК України розподіл судових витрат суд апеляційної інстанції не здійснюється. З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом. Керуючись ст. 11, 74, 129, 269 - 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпротекс" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.09.2021 у справі №914/1820/21 - залишити без змін. 2.Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Справу повернути до Господарського суду Львівської області. Повний текст постанови складено та підписано 03.06.2022. Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК Судді: Р.І. МАРКО Т.Б. БОНК