Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/6147/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2022 року м. Хмельницький Справа № 676/6147/20 Провадження № 22-ц/4820/199/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. секретар судового засідання Гриньова А.М. за участю позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу № 676/6147/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2021 року (суддя Швець О.Д.). Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначав, що є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаній вище квартирі проживає його дружина ОСОБА_4 , донька ОСОБА_5 , син ОСОБА_1 . Над квартирою позивача розташована квартира № 61 , яка належала ОСОБА_2 , який особисто у квартирі не проживає тривалий час. Посилається на те, що у квартирі належній ОСОБА_2 проживають сторонні особи, які належним чином не здійснюють догляд за технічним обладнанням із водопостачання та водовідведення квартири. Позивач вказує, що внаслідок недбалого ставлення відповідача до своїх обов`язків з утримання належної йому на праві власності квартири, періодично, починаючи з березня 2019 року спричиняється постійне залиття водою житлових і нежитлових приміщень його квартири. 23 жовтня 2020 року внаслідок залиття трапилося значне за площею пошкодження його квартири, що було зафіксовано працівниками КП «Міськтепловоденергія», які прибули на місце події за викликом. Згідно акту обстеження від 23.10.2020 причиною затоплення квартири є відсутність гідроізоляції (ущільнення) між ванною і стіною в квартирі №61 . Вважає, що з вини відповідача в квартирі пошкоджено стелю та стіни ванної кімнати, туалету, коридору, дитячої кімнати, а також шпалери та міжкімнатні двері. Від постійного протікання у квартирі утворився грибок, який впливає на стан здоров`я усіх членів сім`ї, які проживають у ній. Звітом № 10/11/20 про незалежну оцінку ремонтних робіт по усуненню недоліків затоплення приміщень квартири АДРЕСА_1 вартість матеріального збитку становить 60 731 грн. Зазначав, що внаслідок недбалості відповідача, що призвело до затоплення його квартири, йому також завдана і моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях, емоційному стресі, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири, незручностей, що спіткали його сім`ю. Позивач оцінив моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. А тому, звертаючись до суду з позовом, просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь майнову шкоду у розмірі 60 731,00 грн та 20 000 грн моральної шкоди. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 60731,00 грн у відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн моральної шкоди та 924,88 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору, 1500 грн витрат за виготовлення звіту. Не погоджуючись з вказаним вище рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Вказує, що він не здійснював залиття квартири позивача. Посилається на те, що протікання у квартирі позивача відбулось через квартиру належну сусідам, які проживають на сьомому поверсі. Зазначає, що він 19.10.2020 виписався з квартири АДРЕСА_3 , а 23.10.2020 продав вказану квартиру ОСОБА_3 . Апелянт зазначає, що станом на 23.10.2020 тобто день складання працівниками КП «Міськтепловоденергія» акту обстеження, ключі від квартири №61 уже перебували у ОСОБА_3 , який там і проживав. ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу. Посилається на те, що ОСОБА_2 у поданій апеляційній скарзі навів неправдиві обставини стосовно затоплення його квартири. Вказує, що він неодноразово викликав аварійну службу в складі представників підприємства ДП «Тепловода» та КП «Міськтепловоденергія», якими було встановлено, що стояк водопостачання не є причиною протікання води. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства. Крім того, відповідачем ОСОБА_2 подано до апеляційного суду заяву про слухання справи у його відсутність. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно зі статтею 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися за засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення, суд, зокрема, вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити тощо. Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_2 у пошкодженні квартири позивача та в зв`язку із цим спричиненні позивачу майнової та моральної шкоди. При цьому, відсутність своєї вини у залитті квартири позивача відповідач не довів. Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з таких підстав. Встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 5). Згідно записів в домовій книзі в зазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 (власник) та члени його сім`ї: ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_5 (донька), ОСОБА_1 (син). Поверхом вище розташована квартира №61 , власником якої був відповідач ОСОБА_2 , який 23 жовтня 2020 року за договором купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Саварчук С.Л., реєстр. № 2251, продав квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с. 146). За змістом вказаного договору - п. 9, відповідно до довідки №364/04-17, виданої Кам`янець-Подіілсьькою міською радою від 21.10.2020, у квартирі, що є предметом цього договору, відсутні зареєстровані особи. Згідно з актом обстеження систем від 23.10.2020, складеним комісією в складі працівників ДП «Тепловода» та КП «Міськтепловоденергія», при обстеженні встановлено, що у квартирі №61 , що знаходиться на 7 поверсі у ванній кімнаті виявлено протікання води через відсутність гідроізоляції між ванною та стіною. Внаслідок чого, під час користування ванною кімнатою мешканцем квартири №61 , а саме душем, відбувалось підтоплення квартири №57 , що знаходиться поверхом нижче. Власник квартири №61 попереджений про відновлення гідроізоляції в найкоротший термін (а.с. 10). Відповідно до акту про залиття квартири АДРЕСА_5 » від 23 жовтня 2020 року за підписом сусідів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 я, в квартирі № 57 внаслідок підтоплення пошкоджено стелю та стіни ванної кімнати, туалету, коридору, дитячої кімнати, шпалери та міжкімнатні двері (а.с. 11). Згідно письмових пояснень третьої особи ОСОБА_3 , наданих до суду першої та апеляційної інстанцій, він купив 23.10.2020 квартиру АДРЕСА_3 та у це же ж день коли почав користуватись водою, до нього відразу звернулись мешканці квартири №57 , повідомивши про затоплення, після чого, він підійшов до квартири сусідів та впевнився в протіканні води зі стелі у ванній кімнаті квартири №57 ; про факти затоплення квартири №57 попередній власник його не повідомляв; виявлені несправності були усунуті ним особисто за власні кошти (а.с. 91, 165). В матеріалах справи також міститься копія письмової відповіді Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області на звернення ОСОБА_4 (дружини позивача), з якого вбачається, що остання зверталась до правоохоронного органу із заявою щодо факту пошкодження, яка зареєстрована в ЖЄО за №12867 від 29.10.2020 (а.с. 12). В підтвердження розміру завданої шкоди позивач надав звіт №10/11/20 від 10.11.2020, згідно якого на основі комплексу фундаментальних припущень щодо визначення вартості, яка розраховується, комплексу методичних підходів та оціночних процедур, які відповідають визначенню оціночної вартості, розрахунок вартості ремонтно-відновлювальних робіт та збитків від нанесених пошкоджень, в результаті залиття стічною водою системи водовідведення з приміщення ванної кімнати квартири №61 розташованої поверхом вище над приміщенням квартири АДРЕСА_1 становить 60 731 грн (а.с. 13-45). Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина. Частина друга статті 1166 ЦК України, встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин). Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України), відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. Згідно ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). З урахуванням зазначених норм права, обставин та матеріалів справи, не встановлено причетність саме відповідача ОСОБА_2 до затоплення квартири позивача, яке мало місце 23 жовтня 2020 року. З огляду на те, що станом на 23.10.2020 він вже не являвся власником квартири №61 , вказаною квартирою та послугами з водопостачання не користувався. А тому, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт завдання шкоди відповідачем, та не надано доказів того, що саме відповідач ОСОБА_2 є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. При цьому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неодноразових затоплень квартири позивача за участю відповідача з посиланням на акти про залиття квартири № 57 від 12.10.2020, 16.10.2020, як належні докази по справі, оскільки такі докази подані з порушенням норм процесуального права. ОСОБА_1 у позовній заяві на вказані обставини, що мали місце 12.10.2020, 16.10.2020, не посилався та не зазначав про докази, які їх підтверджують, та неможливість надати відповідні докази (акти 12.10.2020, 16.10.2020) разом з позовною заявою. Надалі будь-яких письмових звернень до суду із зазначенням доказів, які бажає долучити із зазначенням об`єктивних причин неможливості їх надання, останній не подавав. Відповідно до положень чч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної зави. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасники справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Крім того, акти про залиття квартири № 57 від 12.10.2020, 16.10.2020 подані до суду першої інстанції 19.04.2021 після закінчення підготовчого провадження, при цьому, підтвердження про надсилання (надання) їх копії іншим учасникам справи в матеріалах справи відсутні. Згідно з ч. 9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Апеляційний суд відхиляє як належні та достовірні докази на підтвердження факту завдання майнової шкоди ОСОБА_1 за участю саме ОСОБА_2 покази свідків, оскільки ними не доводяться причетність відповідача до пошкоджень у квартирі №57 , власником якої є позивач, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Таким чином, неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, відповідно до частини 1статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. В позові ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 08 червня 2022 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай