Постанова 4814 № 534/305/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 534/305/22 Номер провадження 22-ц/814/1281/22Головуючий у 1-й інстанції Морозов В.Ю. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Прядкіної О.В., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., секретаря: Ракович Д.Г., за участі: представника відповідача - адвоката Сімоняна Е.Р., розглянувши в м.Полтаві в режимі відеоконференції за допомогою програми EasyConе цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики за апеляційною скаргою адвоката Сімоняна Едгара Робертовича в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 28 березня 2022 року, прийнятої під головуванням судді Морозова В.Ю., в м.Горішні Плавні, - в с т а н о в и в : Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 28 березня 2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на належну на праві власності ОСОБА_2 частину будівлі БМЗ, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 630857753104. Ухвалу допущено до негайного виконання. Ухвалу оскаржив адвокат Сімонян Е.Р. в інтересах ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі, посилаючись на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття застосованих заходів, не з`ясував співмірності виду забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, який просив застосувати позивач та не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, просить ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін. Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги , з таких підстав: Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до Комсомольського міського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути заборгованість за договором позики від 22.10.2021 року у сумі 17 000 доларів США, що станом на 22.02.2022р. у гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 484 238,2 грн. Одночасно з позовною заявою з метою забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 подала заяву до районного суду про забезпечення позову. Просила накласти арешт належну на праві власності ОСОБА_2 частину будівлі БМЗ, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 630857753104. Задовольняючи заяву, районний суд виходив з того, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача. Однак, колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком. Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України). У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Згідно з п. 4 вказаної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При вжитті заходів забезпечення даного позову, судом першої інстанції обґрунтовано враховано зміст та обсяг позовних вимог, однак, не в повній мірі встановлено співмірність заявлених позовних вимог вартості об`єкту, на який ОСОБА_1 просить накласти арешт. Так, судом накладено арешт на належну на праві власності ОСОБА_2 частину будівлі БМЗ по АДРЕСА_1 . Проте, конкретно не визначено з чого складається зазначена частина, її площа та вартість, що позбавляє можливості оцінити їх відповідність розміру заявлених позовних вимог. Відсутність конкретних відомостей щодо об`єкта нерухомості унеможливлює також виконання ухвали суду при застосуванні арешту. Крім того, з положень абз. 2,3 п. 4 названої постанови Пленуму Верховного Суду судам рекомендовано, враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Зокрема, арешт частини будівлі БМЗ відповідача, який є фізичною-особою підприємцем унеможливлює ведення господарської діяльності та приносить шкоду підприємству. Тому, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість доводів апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали районного суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в обраний спосіб, як не доведений належними доказами. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п. 2, 376, 381, 384ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Сімоняна Едгара Робертовича в інтересах ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 28 березня 2022 року скасувати, постановивши нове рішення із зазначеного питання. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом арешту на частину будівлі БМЗ. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 09.06.2022 р. Головуючий суддя О.В. Прядкіна Судді: С.Б. Бутенко О.І. Обідіна