Постанова 4801 № 128/1106/20

Справа № 128/1106/20 Провадження № 22-ц/801/820/2022 Категорія: 18 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П. Доповідач:Медвецький С. К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2022 рокуСправа № 128/1106/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Медвецького С. К. (суддя-доповідач), суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В., за участю секретаря судового засідання - Олійник Г. Є. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Вінницький районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державне підприємство «Сетам», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Марунько Ольга Григорівна, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 128/1106/20 за апеляційними скаргами адвоката Хейніса О. Г. в інтересах ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 18 лютого 2022 року, ухвалене у складі судді Шевчук Л. П. у залі суду, встановив: Короткий зміст вимог У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного підприємства «Сетам», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Марунько О. Г., про визнання недійсними електронних торгів, протоколу електронних торгів, акту про проведені електронні торги, свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування записів про проведення державної реєстрації права власності та стягнення коштів. Позов мотивований тим, що 10 квітня 2020 року він став переможцем електронних торгів, які проводило ДП «Сетам» з продажу будинковолодіння з господарськими будівлями, загальною площею 229,40 м2 та земельної ділянки площею 0,2283 га, кадастровий номер 0520680203:03:001:0053, за адресою: АДРЕСА_1 , із ціною 1 670 479,50 грн. Власником зазначеного будинковолодіння була ОСОБА_2 , боржник у виконавчому провадженні №58808351. 17 квітня 2020 року ним сплачено кошти за придбане майно в сумі 1 586 955,52 грн (за мінусом гарантійного внеску) на казначейський рахунок продавця. 23 квітня 2020 року приватним нотаріусом Марунько О. Г. видано йому свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів та зареєстровано право власності на житловий будинок і земельну ділянку з кадастровим номером 0520680203:03001:0053, які знаходяться в АДРЕСА_1 . Після реєстрації права власності на придбане нерухоме майно він дізнався, що на придбаний будинок і земельну ділянку зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою Вінницького районного суду від 12 грудня 2019 року у справі №128/3267/19 за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про відновлення відомостей у Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та звернення стягнення на заставне майно. Ураховуючи те, що електронні торги з продажу спірного будинку та земельної ділянки проведені, незважаючи на арешт цього майна, вважає, що електронні торги мають бути визнані недійсними в силу приписів ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦПК України. Крім того, зазначене нерухоме майно перебуває в іпотеці в АТ «Райффайзен Банк Аваль», який не надав письмової згоди на реалізацію заставного майна. Указував, що електронні торги 10 квітня 2020 року були проведені з порушенням ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», що також є підставою для визнання електронних торгів недійсними. Також під час проведення електронних торгів було порушено Порядок реалізації арештованого майна. Зазначає, що в результаті придбання на електронних торгах нерухомого майна порушено його право власності, оскільки ним придбано майно з обтяженням (іпотекою), що в подальшому призведе до стягнення цього майна іпотекодержателем та неможливості використання ним придбаного майна. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд: - визнати електронні торги, які оформлені протоколом №474000 «Проведення електронних торгів», де його було визнано переможцем в придбанні будинковолодіння з господарськими будівлями, загальною площею 229,40 м2 та земельної ділянки площею 0,2283 га, кадастровий номер 0520680203:03:001:0053 за адресою: АДРЕСА_1 недійсними; - визнати протокол №474000 «Проведення електронних торгів» від 10 квітня 2020 року недійсним; - визнати акт про проведені електронні торги від 22 квітня 2020 року ВП №58808351 недійсним; - визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів, видане йому 23 квітня 2020 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г., зареєстрованого в реєстрі за №537; - скасувати запис №36326048 від 23 квітня 2020 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52048405 від 23 квітня 2020 року, прийнятого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г.; - скасувати запис №36326031 від 23 квітня 2020 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0520680206:03:001:0053 за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52048402 від 23 квітня 2020, прийнятого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г.; - застосувати реституцію, повернувши сторони правочину в попередній стан, а саме: стягнути з ДП «Сетам» Міністерства юстиції на його користь грошові кошти в сумі 83 523,98 грн., сплачені в якості гарантійного внеску; стягнути з Вінницького РВ ДВС на його користь грошові кошти в сумі 1 586 955,52 грн, які були сплачені за придбання 10 квітня 2020 року на електронних торгах будинковолодіння з господарськими будівлями загальною площею 229,40 м2 та земельної ділянки площею 0,2283 га, кадастровий номер 0520680203:03:001:0053; стягнути з відповідачів понесені судові витрати по сплаті судового збору. 20 жовтня 2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» заявило вимоги до Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Державного підприємства «Сетам», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: АТ «Універсал Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Марунько Ольги Григорівни, про визнання недійсними електронних торгів, протоколу електронних торгів, акту про проведені електронні торги, свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування записів про проведення державної реєстрації права власності. Позов мотивований тим, що 30 травня 2006 року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/035-40/40256. 30 травня 2006 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку банку передано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 229,40 м2, житловою площею 156,1 м2 та земельну ділянку площею 0,2283 га, кадастровий номер 0520680203:03:001:0053 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 . 12 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_2 укладено ще один кредитний договір №014/035-40/40791, в забезпечення якого в якості іпотеки також було передано спірне нерухоме майно. Рішеннями Вінницького районного суду Вінницької області від 11 січня 2020 року та 02 лютого 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитними договорами. У рамках примусового виконання, спірний житловий будинок та земельна ділянка в АДРЕСА_1 були передані на реалізацію, але за відсутності покупців прилюдні торги не відбулися. У зв`язку з цим, на підставі акту державного виконавця про передачу майна від 17 вересня 2012 року, майно було передано стягувачу та з Державного реєстру іпотек було виключено запис про обтяження майна. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 14 травня 2018 року визнано недійсним свідоцтво про придбання АТ «Райффайзен Банк Аваль» нерухомого майна з прилюдних торгів житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки, скасовано державну реєстрацію. Указує, що дія іпотек підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек (реєстрі речових прав на нерухоме майно), оскільки відпала підстава виключення цього запису. Іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису до Державного реєстру іпотек, презумпцію правомірності договору не спростовано, чинність і законність договору іпотеки, укладеного банком та ОСОБА_2 , не розглядалася та не була предметом оскарження в судовому порядку. АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом про відновлення запису в Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна. Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 12 грудня 2019 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на спірне нерухоме майно. Однак, заставне нерухоме майно передано на реалізацію ДП «Сетам». 06 грудня 2019 року банк заявою повідомив Вінницький РВ ДВС про те, що своєї згоди на реалізацію заставного майна не надає. Вінницький РВ ДВС указану заяву не врахував, внаслідок чого 10 квітня 2020 року ДП «Сетам» було продано майно, яке в силу Закону не підлягає реалізації, тому електронні торги проведені з порушенням, що є підставою для визнання їх недійсними. На підставі викладеного банк просив суд: - визнати недійсними електронні торги, які були оформлені протоколом №474000 «Проведення електронних торгів»; - визнати недійсним протокол №474000 «Проведення електронних торгів» від 10 квітня 2020 року; - визнати недійсним акт про проведені електронні торги від 10 квітня 2020 року у ВП №58808351; - визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів, видане 23 квітня 2020 року ОСОБА_1 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О. Г., зареєстрованого в реєстрі за №537; - скасувати запис №36326048 від 23 квітня 2020 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52048405 від 23 квітня 2020 року, прийнятого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О. Г.; - скасувати запис №36326031 від 23 квітня 2020 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0520680203:03:001:0053, за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52048405 від 23 квітня 2020 року, прийнятого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О. Г. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 18 лютого 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та вимог третьої особи відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 та третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги - АТ «Райффайзен Банк Аваль», не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ними порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення їх прав і законних інтересів при проведені електронних торгів. Короткий зміст вимог апеляційних скарг У березні 2022 року АТ «Райффайзен Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 . У квітня 2022 року адвокат Хейніс О. Г., діючи в інтересах ОСОБА_1 , також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2022 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 березня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Райффайзен Банк» залишено без руху. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Хейніса О. Г. в інтересах ОСОБА_1 . Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою АТ «Райффайзен Банк». Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 квітня 2022 року справу призначено до апеляційного розгляду на 05 травня 2022 року о 09:00 год. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 травня 2022 року задоволено клопотання представника АТ «Райффайзен Банк» Майтапової В. Ю. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 05 травня 2022 року розгляд справи відкладено на 26 травня 2022 року з метою укладенням мирової угоди. 26 травня 2022 року представник позивача подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з укладенням мирової угоди. Аргументи учасників справи Доводи осіб, які подали апеляційні скарги Апеляційна скарга АТ «Райффайзен Банк» мотивована тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що накладення арешту та внесення відповідного запису до реєстру речових прав на нерухоме майно фактично є забороною на вчинення будь-яких дій щодо цього майна, оскільки є спір про право щодо нього. Ураховуючи вимоги ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження» АТ «Райффайзен Банк», як іпотекодержатель, своєї згоди на реалізацію заставного майна не надав, а відтак, електронні торги проведені з порушенням, що є підставою для визнання цього правочину недійсним. Під час проведення електронних торгів було порушено Порядок реалізації арештованого майна. Апеляційна скарга адвоката Хейніса О. Г. мотивована тим, що суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, які підлягають застосуванню, а саме ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 215 ЦК України. Указує, що в результаті придбання позивачем на електронних торгах нерухомого майна порушено його право власності, оскільки ним придбано майно з обтяженням (іпотекою). Звернення стягнення на предмет іпотеки в подальшому призведе до стягнення цього майна іпотекодержателем та неможливості використання придбаного майна позивачем. Доводи особи, яка подала відзиви на апеляційні скарги У відзивах на апеляційну скаргу Вінницький районний ВДВС зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними. Указує, що твердження позивача та банку щодо порушення Порядку реалізації майна, накладення арешту до проведення електронних торгів не відповідають дійсності. У ході проведення електронних торгів державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження». Права позивача та АТ «Райффайзен Банк» не порушено. У відзивах Вінницький районний ВДВС просив суд апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом установлено, що 30 травня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/035-40/40256 про надання позичальнику кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 000 000 грн строком до 29 травня 2021 року, зі сплатою 16,5% річних. 30 травня 2006 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 014/035-40/40256 між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки. За умовами цього договору, ОСОБА_2 передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,2283 га, на якій розташований вищезазначений житловий будинок, кадастровий номер 0520680203:03:001:0053. 12 грудня 2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/035-40/40771 про надання позичальнику кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 200 000 грн строком до 11 грудня 2016 року. 12 грудня 2006 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 014/035-40/40771 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки. За цим договором ОСОБА_2 передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,2283 га, на якій розташований вищезазначений житловий будинок, кадастровий номер 0520680203:03:001:0053. Рішеннями Вінницького районного суду Вінницької області від 11 січня 2020 року та 02 лютого 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитними договорами. У рамках примусового виконання судових рішень, житловий будинок та земельна ділянка в АДРЕСА_1 , якими забезпечені вимоги банку, були передані на реалізацію, але за відсутності покупців прилюдні торги з реалізації нерухомого майна не відбулися. На підставі акту державного виконавця про передачу майна від 17 вересня 2013 року нереалізоване нерухоме майно було залишено за стягувачем. Приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г. банку видано свідоцтво про придбання нерухомого майна. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 14 травня 2018 року визнано недійсним свідоцтво про придбання АТ «Райффайзен Банк» нерухомого майна з прилюдних торгів житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки, скасовано державну реєстрацію. 12 листопада 2019 року Вінницьким відділом ДВС сформовано заявку на реалізацію арештованого майна. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру станом на 12 листопада 2019 року відсутні заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 12 грудня 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслав до Вінницького ВДВС заяву про зупинення реалізації іпотечного майна. У ході здійснення виконавчих дій звернено стягнення на майно боржника ОСОБА_2 шляхом проведення електронних торгів. 17 квітня 2020 року на депозитний рахунок відділу ДВС надійшли кошти від переможця торгів. Відповідно до копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 квітня 2020 року №207424323, №207424101, власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельної ділянки, площею 0,2283 га, кадастровий номер 0520680203:03:001:0053, за цією ж адресою, зареєстровано ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів. АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом про відновлення запису в Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна. Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 12 грудня 2019 року у цивільній справі №128/3267/19 забезпечено позов та накладено арешт на спірне нерухоме майно. Згідно з відомостями реєстру речових прав на нерухоме майно, запис про арешт, накладений ухвалою суду від 12 грудня 2019 року, внесений до реєстру лише 05 березня 2020 року. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, індексний номер 208789332, що сформовано 13.05.2020 о 10:37:08 та індексний номер 208788535, що сформовано 13.05.2020 о 10:34:204, право приватної власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,2283 га, кадастровий номер 0520680203:03:001:0053, та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О. Г. на підставі Свідоцтва (про придбання нерухомого майна з електронних торгів) №537 від 23.04.2020, зареєстровано за ОСОБА_1 05.03.2020 о 13:15:11 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), м. Київ, Листван М.В. зареєстровано обтяження (номер запису про обтяження: 35815970) на підставі ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 12.12.2019 у справі №128/3267/19, у вигляді арешту нерухомого майна; особа в інтересах якої встановлено обтяження - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Відомості про зареєстровані договори іпотеки відсутні. Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 01 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2021 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Надольської Тамари Петрівни про відновлення відомостей у Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обтяження житлового будинку та земельної ділянки, звернення стягнення на заставне майно. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року касаційну скаргу АТ «Райффайзен Банк Аваль» повернуто заявнику. Позиція суду апеляційної інстанції Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов наступних висновків. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - и третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм право на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установлення вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України). Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок). Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору. Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна. У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у систему. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений. Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів. Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що: «при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів». У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що: «головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Тобто для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду». Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Так, основним мотивом для визнання результатів оспорюваних електронних торгів недійсними, на які посилаються позивач та банк, є те, що ці торги проведені під час дії ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 12 грудня 2019 року про накладення арешту на спірне нерухоме майно. Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що станом на 12 листопада 2019 року (час направлення державним виконавцем до ВФ ДП «Сетам» заявки на реалізацію спірного майна) були відсутні зареєстровані в установленому законом порядку відомості про обтяження спірного нерухомого майна. У Державний реєстр речових прав на нерухоме майно інформація про державну реєстрацію обтяжень, відповідно до ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 12 грудня 2019 року, внесена лише 05 березня 2020 року. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року року у справі № 922/3537/17 викладено правовий висновок, що: «добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень». Отже за відсутності такої інформації не було підстав для зупинення електронних торгів. Державний виконавець перед реалізацією та подачею заявки до ВФ ДП «Сетам» на реалізацію спірного нерухомого майна, що належить боржнику, перевіряв інформацію про наявність актуальних обтяжень на це майно, зокрема арешту, заборони відчуження, іпотеки. Така інформація у відповідних реєстрах була відсутня. Більше того, відповідно до пункту 2 розділу XI Порядку підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження»; відкладення проведення виконавчих дій; наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності. Судом не ухвалювалося судове рішення про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна. Таким чином, ухвала Вінницького районного суду Вінницької області від 12 грудня 2019 року про накладення арешту на спірне майно не була підставою для зупинення електронних торгів з реалізації цього нерухомого майна. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Виконанню підлягає лише рішення, яким задоволено позовні вимоги. Процесуальний закон передбачає забезпечення позову у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Колегія суддів звертає увагу на те, що на час розгляду справи судом першої інстанції набрало законної сили судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль» про відновлення відомостей у Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обтяження житлового будинку та земельної ділянки, звернення стягнення на заставне майно. Вжиті заходи забезпечення позову скасовані рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 01 вересня 2020 року. Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача та банку. Доводи апеляційної скарги АТ «Райффайзен Банк» про те, що банк є іпотекодержателем спірного майна, не заслуговують на увагу. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. На час проведення електронних торгів, АТ «Райффайзен Банк» не було іпотекодержателем спірного майна в розумінні ст. 3 Закону України «Про іпотеку», оскільки банком не проведено державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою. Крім цього, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас з порушенням прав та законних інтересів особи, яка їх оспорює. ОСОБА_1 виконав умови правочину, перерахував кошти, отримав майно та зареєстрував права власності на нього. Майно в іпотеці не знаходилося. Позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів, як покупця спірного майна. Із урахуванням того, що інші доводи апеляційних скарг є ідентичними доводам заявників, яким судом першої інстанції надана належна оцінка, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційні скарги залишено без задоволення, то судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід віднести за рахунок позивача та АТ «Райффайзен Банк». Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, постановив: Апеляційні скарги адвоката Хейніса О. Г. в інтересах ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» залишити без задоволення. Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 18 лютого 2022 року залишити без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести за рахунок ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Райффайзен банк». Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий С. К. Медвецький судді: В. В. Оніщук С. Г. Копаничук