Ухвала КАС ВС № 824/384/20-а

УХВАЛА 09 червня 2022 року м. Київ справа № 824/384/20-а адміністративне провадження № К/990/13612/22 Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е., перевіривши касаційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 824/384/20-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Вижницької районної державної адміністрації та Національного природного парку "Вижницький", про визнання бездіяльності протиправною, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Міністерства енергетики та захисту довкілля України (юридична адреса: вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, інд. 03035, код ЄДРПОУ: 37552996), яка полягає у невиконанні вимог пункту 4 Розділу VI Порядку проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 17.04.2018 року № 123, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2018 року за № 797/32249 - не укладенні з ним, переможцем Конкурсу на зайняття вакантних посад керівників установ природно-заповідного фонду, що належить до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України - Єремою Романом Івановичем, на третій робочий день після надходження погодження призначення на посаду разом з карткою погодження та складання довідки про проведення спеціальної перевірки, трудового договору (контракту) строком на п`ять років та не видачі наказу про призначення його на посаду директора національного природного парку Вижницький; - зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Міністерство енергетики та захисту довкілля України (юридична адреса: вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, інд. 03035, код ЄДРПОУ: 37552996) виконати вимоги пункту 4 Розділу VI Порядку проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 17.04.2018 року №123, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2018 року за № 797/32249 - укласти з ним, переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад керівників установ природно-заповідного фонду, що належить до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України - ОСОБА_1 , трудовий договір (контракт) строком на п`ять років та видати наказ про призначення його на посаду директора національного природного парку Вижницький. 15 червня 2021 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, яка полягає у невиконанні вимог пункту 4 Розділу VI Порядку проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 17.04.2018 року № 123, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2018 року за № 797/32249 - не укладенні з ним, переможцем Конкурсу на зайняття вакантних посад керівників установ природно-заповідного фонду, що належить до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України - ОСОБА_1 , на третій робочий день після надходження погодження призначення на посаду разом з карткою погодження та складання довідки про проведення спеціальної перевірки, трудового договору (контракту) строком на п`ять років та не видачі наказу про призначення його на посаду директора національного природного парку "Вижницький"; Зобов`язано суб`єкта владних повноважень - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України виконати вимоги пункту 4 Розділу VI Порядку проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 17.04.2018 року №123, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2018 року за № 797/32249 - укласти зі ним, переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад керівників установ природно-заповідного фонду, що належить до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України - ОСОБА_1 , трудовий договір (контракт) строком на п`ять років та видати наказ про призначення його на посаду директора національного природного парку "Вижницький". Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України подано касаційну скаргу. Ухвалами Верховного Суду від 07 грудня 2021 року, 29 грудня 2021 року, 15 лютого 2022 року, 12 квітня 2022 року та 20 травня 2022 року касаційні скарги повернуто скаржнику. 03 червня 2022 року до суду касаційної інстанції вкотре надійшла касаційна скарга Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 824/384/20-а. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Отже, після перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Так, скаржником зазначено, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи №824/384/20-а не взято до уваги та не надано належної оцінки доводам відповідача, що Порядок проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно- заповідного фонду, що належать до управління Міністерства екології та природних ресурсів України, затвердженого наказом Мінприроди від 17.04.2018 № 123, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2018 за № 797/32249 (далі - Порядок № 123), втратив чинність 28.12.2020. Крім того, вказує, що ані статтею 10 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», ані пунктом 12 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 614 не передбачено повноважень державного секретаря в частині призначення на посаду керівників державних установ та укладання з ними трудових договорів (контрактів). А тому, на думку скаржника, під час розгляду справи судами неправильно застосовано норми Порядку № 123, а на даний час відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування таких норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо призначення директорів парків відповідно до норм Порядку №

123. Також скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 104 Цивільного кодексу України, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року №425 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади", Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074, Порядку проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно-заповідного фонду, що належить до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 17 квітня 2018 року №123, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 2018 року за №797/32249. Однак, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. При цьому, вказані скаржником норми, а саме стаття 10 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», та пункт 12 Положення № 614 від 25.06.2020 року не були предметом дослідження у вказаній справі, та не застосовувались судами першої та апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваних рішень. Крім того, у попередніх ухвалах Верховного Суду від 15 лютого 2022 року, від 12 квітня 2022 року та від 20 травня 2022 року скаржнику надавались пояснення щодо заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України. Проте, вказані зауваження не були враховані відповідачем при оформленні вказаної касаційної скарги. Відповідно до статті 44 КАС України учасники справи мають не тільки права, але і відповідні обов`язки, зокрема зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм чинного законодавства та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує. Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 824/384/20-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Вижницької районної державної адміністрації та Національного природного парку "Вижницький", про визнання бездіяльності протиправною - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська