Ухвала КАС ВС № 679/383/21

УХВАЛА 09 червня 2022 року м. Київ справа № 679/383/21 адміністративне провадження № К/990/9174/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просив: - визнати протиправними дії старшого державного виконавця УЗПВР у Хмельницькій області ЦЗМУЮ (м. Хмельницький) Ніколова А.В. при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 50024762 від 10.03.2021. Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року - у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду. Ухвалами Верховного Суду від 31 грудня 2021 року та від 10 лютого 2022 року касаційні скарги повернуто скаржнику. 25 травня 2022 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів: суддя-доповідач Мацедонська В.Е., судді - Данилевич Н.А., Шевцова Н.В. У тексті касаційної скарги міститься клопотання позивача про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що оскаржувану постанову скаржник не отримував. Ухвалу про повернення касаційної скарги від 10 лютого 2022 року отримав 21 лютого 2022 року, та повторно подав касаційну скаргу 07 березня 2022 року. Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України). З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга у строк, передбачений законом для подання касаційної скарги, а також повторно подана касаційна скарга після повернення Верховним Судом, без надмірних зволікань та перевищення строків касаційного оскарження. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне. У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, передбачених статтею 287 КАС України. Разом з тим, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Предметом розгляду даної справи є визнання протиправними дій старшого державного виконавця при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження. За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутій з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які регулюються статтею 287 КАС України, заявник касаційної скарги не зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції. На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний заявником касаційної скарги спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 13, 287, 328, 330, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 серпня 2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження. Копію даної ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді Н. А. Данилевич Н. В. Шевцова