LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова КАС ВС214/5790/17(2-а/214/276/17)

від 09.06.2022 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.06.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 з…

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2022 року м. Київ справа № 214/5790/17(2-а/214/276/17) адміністративне провадження № К/9901/6572/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бучик А.Ю., суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.06.2018 (суддя Гриня Н.Г.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 (колегія суддів: Панченко О.М., Іванов С.М., Чередниченко В.Є.,) у справі № 214/5790/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», про визнання наявності необхідного стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, УСТАНОВИВ: В жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд зобов`язати включити до пільгового стажу роботи весь період часу із 29.06.1992 по 15.09.2016, що дає право на призначення пенсії за віком згідно із вимогами ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.06.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019, в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, позивачем подано касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що підставою для врахування та визнання трудового стажу як пільгового є дані трудової книжки працівника. Уточнююча довідка є необхідною лише у разі неточностей записів трудової книжки. Вказує, що згідно трудової книжки загальний пільговий стаж складає 25 років 1 місяць 14 днів. Професія позивача - помічник машиніста локомотиву (електровозу) служби рухомого складу цеху рухомого складу управління залізничного транспорту відноситься до Списку професій № 1, визначених розділом 4 постанови КМУ № 202 від 31.03.1994, стаж роботи за якими дає право на пільгову пенсію. Стаж, який не приймається відповідачем, складає 1 рік 6 місяців 26 днів. Не підтверджено відповідними первинними документами (наказами, розпорядженнями, тощо) факт того, що зазначений термін позивач був зайнятий поза межами кар`єру. Такі відомості не наведені ані в трудовій книжці, ані в уточнюючій довідці. Табелі обліку робочого часу не є належними доказами у справі, оскільки вони ніким не підписані і не можуть вважатись достовірними. Вважає, що суди не повинні посилатись на судове рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу у справі № 213/3119/16-ц від 16.06.2017 як на підставу відмови у позові, а повинні були самостійно дослідити наявні у справі докази та документи, дійти власного висновку про наявність підстав для незарахування пільгового стажу, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2019 відкрито касаційне провадження. Відзив на касаційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судами встановлено, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , з 29.06.1992 (наказ №1220 від 26.06.1992) по теперішній час працює повний робочий день на ПАТ «ПІВДГЗК» на посаді помічника машиніста електровоза управління залізничного транспорту, що передбачено списком №1 у виробництві - гірничі роботи. Судами встановлено, що 15.09.2016 позивач звернувся до Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою щодо призначення пенсії на підставі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". 21.09.2016 рішенням комісії Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області відмовлено в призначенні пенсії позивачу у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи - 25 років на посадах, які дають право на пенсію відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (копія витягу з протоколу №30 від 21.09.2016). В рішенні зазначено, що для призначення пенсії заявником надані наступні документи: трудова книжка; копія військового квитка; копія диплома про навчання; довідки, уточнюючі пільговий характер роботи: від 09.08.2016 № 1145, видана ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" та від 15.09.2016 №575, видана ПАТ "Південний ГЗК". Відповідно до трудової книжки та довідок, уточнюючих характер роботи на посадах, що дають право на пенсію на пільгових умовах, позивач працював: з 08.07.1991 по 15.08.1991 - газівником у ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в агломераційному виробництві (1 міс. 8 дн. по сп. 1); з 29.06.1992 по 15.09.2016 - помічником машиніста електровозу в ПАТ "Південний ГЗК" у гірничому виробництві. За період роботи з 29.06.1992 по 15.09.2016 за даними обліку робочого часу пільговий стаж відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" складає 22 роки 4 місяці 8 днів. Крім того, до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", можливо зарахувати час навчання в ПТУ за спеціальністю помічник машиніста електровоза з 01.09.1991 по 19.06.1992 - 9 місяців 19 днів. Таким чином, загальний пільговий стаж за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" складає 23 роки 1 місяць 27 днів. Згідно уточнюючої довідки від 15.09.2016 року №575, виданої ПАТ "Південний ГЗК", пільговий стаж роботи за період роботи з 29.06.1992 по 15.09.2016, за даними обліку робочого часу відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" складає 22 роки 4 місяці 8 днів. Позивач вважає рішення відповідача від 21.09.2016 незаконним, не погоджується із довідкою, уточнюючою пільговий характер роботи від 15.09.2016 року №575, виданою ПАТ "Південний ГЗК", та вважає, що його трудовий стаж в період часу із 29.06.1992 по 15.09.2016 складає 24 роки 2 місяці 17 днів, а з урахуванням періоду навчання в ПТУ на момент звернення із заявою про призначення пенсії - 15.09.2016 він мав пільговий стаж 25 років і 6 днів, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Вважаючи відмову відповідача у призначенні пенсії протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, послався на рішення суду в цивільній справі №213/3119/16-ц, що набрало законної сили, яким встановлено, що довідка, уточнююча характер роботи від 15.09.2016 №575, що видана ПАТ "Південний ГЗК", містить вірні дані щодо обрахунку стажу роботи позивача в ПАТ "Південний ГЗК". Отже, відповідачем правомірно було відмовлено позивачу в призначенні пенсії, враховуючи надані позивачем документи, зокрема, довідку №575 від 15.09.2016 року, видану ПАТ "Південний ГЗК", та відсутність необхідного пільгового стажу роботи 25 років на посадах, які дають право на пенсію згідно ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Апеляційний суд також зазначив що суд не може переймати на себе виключні функції органу Пенсійного фонду і приймати рішення щодо включення стажу певного стажу роботи до пільгового. Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом про трудову діяльність є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» визначено, що у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Видача уточнюючої довідки передбачена чинним законодавством України і має на меті забезпечення права особи на отримання пенсії, оскільки відомості, які в ній зазначаються, стосуються конкретної особи щодо періоду її роботи і умов праці, у зв`язку з чим при її видачі юридичні особи, установи, організації керуються виключно тими відомостями, які містяться в первинних документах. Тобто, уточнююча довідка є офіційним документом, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України №637, і роботодавець за правильність відомостей зазначених у ній несе відповідальність, у зв`язку з чим підприємство не може на власний розсуд відкликати або скасовувати видану довідку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2019 (справа №362/7962/15). Так, не погоджуючись із обчисленням пільгового стажу, ОСОБА_1 звернувся із позовом до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та просив зобов`язати ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» видати уточнюючу довідку для підтвердження спеціального трудового стажу, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, за якою включити до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 весь період з 29.06.1992 по 15.09.2016, що дає право на призначення пенсії за віком згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.06.2017 у справі № 213/3119/16-ц відмовлено у задоволенні позову. Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.12.2017 рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.06.2017 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 03.05.2018, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.06.2017 та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.12.2017 залишено без змін. Судами в межах розгляду справи № 213/3119/16-ц встановлено, що згідно акту перевірки табелів робочого часу б/н від 21.11.2016 ОСОБА_1 був зайнятий повний робочий день на дільниці поза межами кар`єру завглибшки 150 м і глибше на відвалах за період з 29 червня 1992 року - 1 рік 4 місяці 24 дні, а період зайнятості позивача поза межами кар`єру до стажу, який дає право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, не входить. Таким чином, довідка, що уточнювала пільговий характер роботи від 15.09.2016 № 575, видана ПАТ «Південний ГЗК», містить вірні дані щодо обрахунку стажу роботи ОСОБА_1 в ПАТ «Південний ГЗК». Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Враховуючи, що учасниками наведеної вище цивільної справи були ОСОБА_1 та ПАТ «Південний ГЗК», а спірні правовідносини стосувались правильності обчислення пільгового стажу, наведеного у довідці № 575 від 15.09.2016, зазначене рішення суду має преюдиційне значення при розгляді цієї справи, а, отже, обставини обчислення пільгового стажу позивача за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не підлягають доказуванню у цій справі. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність рішення органу Пенсійного фонду та відсутність підстав для призначення пенсії позивача. Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.06.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 залишити без змін. Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий А. Ю. Бучик Судді: Л. Л. Мороз А. І. Рибачук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»