Ухвала КАС ВС № 160/11444/21

УХВАЛА 09 червня 2022 року м. Київ справа № 160/11444/21 адміністративне провадження № К/990/13592/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2022 року у справі №160/11444/21 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому просив: - визнати протиправну бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в частині порушень вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян» та статті 40 Конституції України, а саме: невиконання законного зобов`язання проводити перевірку звернення об`єктивно та всебічно, що є порушенням вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян»; невиконання конституційного зобов`язання надавати обґрунтовану відповідь на звернення громадянина, що є порушенням вимог статті статі 40 Конституції України; - зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу від 16 травня 2021 року відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та Конституції України. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2022 року, позов задоволено. 02 червня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2022 року у справі №160/11444/21. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження Суд зазначає таке. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. У свою чергу, за змістом пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи стосовно оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, предметом спору у даній справі є визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині порушень вимог Закону України «Про звернення громадян», статті 40 Конституції України та зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян» та Конституції України. Враховуючи, що дана справа відноситься до категорії справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржниками не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційних скарг. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції. З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2022 року у справі №160/11444/21.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційними скаргами та доданими до скарги матеріалами направити особам, які подали касаційні скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. .................................. .................................. .................................. А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду