LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд175/333/22

від 07.06.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3549/22 Справа № 175/333/22 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж.М. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О., за участю секретаря - Заворотного К.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Любимівської сільської ради Дніпропетровської області, на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2022 року по справі за позовною заявою керівника Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Любимівської сільської ради Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінд", третя особа: ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2022 року керівник Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Любимівської сільської ради, Дніпровського району Дніпропетровського області з позовною заявою, пред`явленою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінд", де третьою особою вказав ОСОБА_1 , на предмет стягнення з відповідача збитків, завданих територіальній громаді Любимівської сільської ради посадовою особою ТОВ "Агроінд" ОСОБА_1 при здійсненні нею службової діяльності з забруднення земельних ділянок комунальної власності азотом амонійним та нітратами, що встановлено вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2021 року у справі №175/2483/21, яким ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України, а розмір шкоди, завданий державі, визначений судом за висновком комплексної комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 23 грудня 2020 року 480 540,08 грн., який і просить стягнути позивач з відповідача, працівником якого в момент завдання шкоди була ОСОБА_1 . Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2022 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі /а.с. 61-62/. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, керівник Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Любимівської сільської ради Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв`язку з чим ставить питання про скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду судом. Інші учасники справи своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, на подання відзиву на апеляційний каргу не скористались. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції застосував норми ст. 19 ЦПК України, ст.ст. 4,20 ГПК України та дійшов висновку про підвідомчість розгляду цієї справи господарському суду з огляду на те, що даний спір виник між двома юридичними особами та є господарсько-правовим. З цим висновком суду колегія суддів погоджується в повному обсязі, а доводи апелянта до уваги не приймає і наголошує на тому, що у своїх постановах ВП ВС неодноразово вказувала, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб`єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів, - це ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України. Так, у ст.19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна, або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Звідси можна дійти висновку, що загальні (цивільні) суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства. Іншими словами, законодавець запровадив такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). Натомість юрисдикцію адміністративних чи господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: перші мають повноваження вирішувати публічно-правові спори, а другі - спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності. Зазначимо, що ВП ВС неодноразово у своїх постановах вказувала критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Судом першої інстанції вірно визначено суб`єктний склад спору. При цьому колегія суддів зазначає, що предметом цього спору є саме відшкодування в інтересах держави завданих збитків юридичною особою, працівником якої є особа, яка притягнута до кримінальної відповідальності за таке вчинення збитків, отже, це безпосередньо відноситься до здійснення відповідачем його господарської діяльності на комунальних землях, власником якого є держава в особі сільської ради, що і відноситься до юрисдикції розгляду таких спорів господарськими судами. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відмова у відкриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України судом першої інстанції правомірна та ґрунтується на нормах закону. Отже, колегія суддів вважає, що ухвала суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу керівника Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Любимівської сільської ради Дніпропетровської області слід залишити без задоволення, ухвалу залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу керівника Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Любимівської сільської ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2022 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»